85.Бюджет як фін. Категорія, його сутність і функції. Роль і місце бюджету в перерозподілі частини вартості внп.

Як економічна категорія бюджет відображає відносини щодо формування на загальнодержавному і регіональних рівнях централіз. фондів, призначених для реалізації функцій держави.

Основних функцій 2 — розподільна і контрольна. Називаються також і додаткові функції — екон. безпеки держави, забезп. існування держави тощо.

Через розподільну функцію держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю. Сфера дії розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що сусп. в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптим. рухові бюдж. ресурсів.

Роль і місце бюджету в сусп. визначається фін. моделлю країни.

З точки зору послідовності розподілу ВВП існують два варіанти:

1) в умовах ринкової економіки;

2) у межах адміністративної економіки.

У ринковій економіці створений ВВП спочатку розподіляється між його виробниками. Робітники отримують заробітну плату, підприємці — прибуток. Після цього здійснюється формування бюджету шляхом оподаткування доходів юрид. і фізичних осіб.

За адміністративної економіки держава спочатку централізує в бюджеті необхідну частину ВВП, а залишок розподіляється між його виробниками.

83.Необхідність та механізм справляння місц. Зборів в Укр.

Зміцнення інституту місц. самоврядування в Україні значною мірою залежить від того, чи будуть створені умови для фін. незалежності органів місцевого самоврядування, основу якої становлять місцеві бюджети. Наявна бюдж.практика передбачає формування дохідної частини місцевих бюджетів переважно за рахунок загальнодержавних податків і бюджетних трансфертів. Місц. податки та збори як власне джерело бюджетів місцевого самоврядування становлять лише 2-3% від доходів місцевих бюджетів та мають тенденцію до зниження.

Збір за місця для паркування транспортних засобів.

Платниками збору є юр. особи, їх філії (відділення, представництва), фіз. особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпеч. паркування транс. засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Об'єктом оподаткування є зем. ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів.

Базою оподаткування є площа зем. ділянки для паркування, а також площа комун. гаражів, стоянок, паркінгів, які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 м2 площі зем. ділянки, відведеної для організації та провадж.такої діяльності, від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної зар. плати, устан. законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками збору є юр. особи, їх філії (відділення, представництва), фіз. особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпеч.паркування транс. засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля вал. цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім пров. держ. грошових лотерей).

не є платниками:

а) аптеки, що перебувають у держ. та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб'єкти госп, утворені громадськими організаціями інвалідів.

е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, продукти дит. харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господ., що реаліз. продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту; та ін.

Ставка збору за провадження торг. діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на кал. місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня кал. року з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встан. в таких межах:

а) на території міста Києва та обласних центрів - від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;

б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;

в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міськ. ради про встановл. туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкульт.-оздор. та санаторно-кур. закладів, що мають ліцензію на мед. практику та акредитацію Мін. охорони здоров'я України;

е) діти віком до 18 років;

є) дит. лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Ставка встан. у розмірі від 0,5 до 1 % до бази справляння збору.

Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом цієї статті, без ПДВ.