27.Умови та порядок одержання суб’єктами господарювання банківських кредитів.

Банк-кредитор у процесі оцінки діяльності підприємства-пози-чальника ставить такі вимоги:

•підприємство має бути кредитоспроможним;

•підприємство повинно забезпечувати зростання обсягів виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг);

•співвідношення суми зобов’язань, що планується отримати, до суми вл. капіталу має стан. не більше 70:30;

•інвестиційний проект підприємства-позичальника має бути фін. окупним та не передбачати виробн. з високим екол. ризиком;

•кредит має бути забезпечений. Як застава використовуються акції, нерухоме (будівлі, комплексне технологічне обладнання) і рухоме (автотранспортні засоби, механізми) майно, виробничі та інші активи, що належать підприємству-позичальнику.

Кредитування здійс-ся за таким порядком:

1) Отримання і розгляд клопотання клієнта про над. позики. Це вивчення клієнту та проекту для кредитування. Позичальник надає заяву, де х-ризує бажану позику, а також комплект док-тів: статут і установчі док-ти, фін. звітність, бізнес-план кредиту, копії контрактів, укладених за цим проектом. Етап завершується попереднім висновком.

2) Оцінка фін. стану позичальника і кредитоспром. Аналізуються ділова репутація керівництва, фін. стан, грошові потоки, розробляються песиміст., оптиміст., найб. можливий варіанти. Етап заверш. попередн. висновком.

3) Структурув. позики (визнач. конкр. параметрів позики – вид, строк, сума, спосіб погаш., забезп., % ставка, комісія, ін. платежі)

4) Надання кредиту – остаточне узгодження параметрів кредиту і розгляд Кредитним комітетом. У разі позитивно-го рішення – підписується кр. угода.

5) Моніторинг кредиту – контроль за кр. в процесі дії кр. угоди.

6) Погаш. кредиту – спочатку погаш. %, а потім основна сума.

28.Умови і механізм випуску, розміщення та обслуговування облігацій підприємств.

Облігація – це ЦП, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента. Облігації можуть випускатися іменні і на пред’явника, процентними і без%(цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу. Обов’язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару(послуги) під який вони випускаються. Рішення про випуск облігацій приймається під-вом і оформляється протоколом Протокол повинен містити: найменування емітента та його місцезнаходження, відомості про СФ та господарську діяльність, найменування контролюючого органу, дані про раніше випущені ЦП, мету випуску і вид облігацій, загальну суму емісій, кількість і номінальну вартість облігацій, кількість учасників голосування, порядок випуску облігацій та виплати доходу по них, строки повернення коштів при відмові від випуску, строки продажу відповідних товарів по цільовим облігаціям, порядок повідомлення про випуск та розміщення, порядок оплати облігацій. АТ можуть вип.облігації на суму не більше 25% від розміру СФ і лише після повної оплати усіх випущ. акцій. Випуск облігацій під-в для форм. і поповнення СФ емітен-тів, а також для покр. збитків, пов’язаних з їх госп д-стю не допускається.

Розміщення може відбуватися декількома способами: шляхом відкритої підписки, шляхом аукціону і приватним розміщенням. При відкритій підписці емітент оголошує через засоби масової інформації про випуск цінних паперів, умови і цілі розміщення, після чого бажаючі можуть підписатися на покупку зазначених цінних паперів у емітента, сплативши відповідну суму грошей. облігації при відкритій підписці купуються за номіналом.

Прив. розміщення схоже з відкр. підпискою тим, що облігації розміщуються за номіналом, але проводиться розміщення, як правило, серед заздалегідь відомого кола стратегічних інвесторів, котрі зацікавлені в проекті, під який ідуть кошти, і бажають викупити увесь випуск. Часто в умовах випуску облігацій, призначених для приватного розміщення, обмежується право на продаж цих облігацій протягом певного часу після розміщення.

При аукц. розміщенні облігації продаються за ринковою ціною.

Строк дії О.закінчується разом із її погашенням або конвертуванням в інші ц/п. При стандартному методі погашення облігаціонеру виплачується номінальна вартість облігації і останній процентний платіж для %х облігацій. У світовій практиці іноді застосовують метод погашення, при якому ще протягом обігу емітент погашає часину боргу. Це може відбуватися двома шляхами: шляхом формування фонду погашення облігацій та періодичним викупом частини облігацій у їх власників. У другому випадку емітент кожний період (рік, півріччя) викуповує у власників визначену кількість облігацій. % за О. відносяться на валові затрати.