13. Die Aufgaben zum Thema.

1. – Wie schade, dass Sie nicht früher gekommen sind! Hier hat jemand nach Ihnen gefragt. Eine Frau und ein Mann in mittleren Jahren und zwei Kinder.

– Na, so etwas! Wer mag das wohl gewesen sein? Vielleicht können Sie mir das Äußere dieser Leute beschreiben?

– Як прикро, що Ви не прийшли раніше! Тут Вас хтось питав. Жінка і чоловік середнього віку та двоє дітей.

– Оце так! Хто б це міг бути? А чи не могли б Ви змалювати мені зовнішність цих людей?

2.– Aber natürlich! Ich hatte ja genug Zeit, sie mir genauer anzusehen. Die Frau ist mittel­groß und blond; sie hat blaue Augen, dunkle Augenbrauen, eine schöngeformte gerade Nase, einen hübschen kleinen Mund mit vol­len Lippen, schöne weiße Zähne, ein ovales Gesicht mit zarter Haut und ein Grüb­chen im Kinn. Wenn sie lächelt – und das tut sie oft – dann zeigen sich auch in den Wangen kleine Grübchen. Sie hat weiche Gesichts­züge, ihr Blick ist offen und ihr Gesichtsausdruck stets freund­lich. Was mir noch auffiel, das ist ihre schöne schlanke Figur.

– Аякже! У мене ж було досить часу, щоб роздивитися їх уважніше. Жінка середнього зросту, блон­динка; у неї голубі очі, темні брови, гарної форми

прямий ніс, гарненький маленький рот з повними губами, гарні білі зуби, овальне обличчя з ніжною шкірою і ямочка на подборідді. Коли вона посміхається, а посміхається вона часто, ямочки з’являються i на щoках. У неї ніжні риси обличчя, відкритий погляд і завжди привітний вираз обличчя. Що ще мені впало в очі, так це її гарна, струнка фігура.

3. – Ihrer Beschreibung nach kann ich mir diese schöne Frau vorstellen. Aber trotz­dem scheint sie mir nicht zu kennen. Versuchen wir's mal mit dem Mann.

– За Вашим описом я можу уявити собі цю гарну жінку. Але тим паче, здається, я її не знаю. Давай спробуємо дізнатися, хто цей чоловік.

4.– Der Mann bildet äußerlich in allem

den Gegensatz zu der Frau. Er ist sehr groß und breitschultrig; er hat lockiges, schwarzes Haar. Seine Gesichtszüge sind scharf, braune Augen, eine lange spitze Nase und einen gro­ßen Mund. Die schmalen Lippen presst er immer fest aufeinander, so dass man seine Zähne nicht zu sehen bekommt. Sein Blick ist finster.

– Чоловік зовнішньо є повною протилежністю жінці. Він дуже високий, широкоплечий; у нього чорне кучеряве волосся. Він має чітко виражені риси обличчя, карі очі, довгий гострий ніс і великий рот. Свої тонкі губи він завжди міцно стискає, так що не видно зубів. У нього похмурий погляд.

5. – Ach, ich ahne, wer das war. Haben Sie nicht zufällig gehört, wie die Kinder heißen?

– Doch. Der Junge heißt Iwan, das Mädchen Wera.

– Я, здається, вже знаю, хто це був. Ви раптом не чули, як звати їхніх дітей?

– Як же, чув! Хлопчика звати Iван, а дівчинку – Віра.

6. – Dann weiß ich jetzt genau, wer es war: mein Jugendfreund Oleg mit seiner Frau und seinen Kindern. Sie leben in einer andern Stadt und sind jetzt hier, soviel ich weiß, bei ihren Eltern zu Gäste.

– Теперь я точно знаю, хто це був: мій друг дитинства Олег зі своєю дружиною та дітьми. Вони живуть в іншому місті, а зараз, наскільки мені відомо, гостюють тут у своїх батьків.

7. – Dann werden sie bestimmt noch einmal kommen.

– Тоді вони обов’язково прийдуть іще раз.

8. – Wollen wir hoffen. Ich habe meinen Freund einige Jahre nicht gesehen, wir werden uns viel zu erzählen haben. Ich möchte auch seine Frau und die Kinder kennen lernen.

– Будемо сподіватися. Я вже декілька років не бачився з товаришем і нам є про що поговорити. До того ж мені хочеться познайомиться з його дружиною і дітьми.