5. Übersetzen Sie folgende Sätze.

1. В останню ніч року святкують в Німеччині Сільвестер.

2. Сільвестер – це традиційне свято німців.

3. Новий рік святкують у сімейному колі.

4. Опівночі чокаються стаканами з шампанським, пуншем і бажають один одному “щасливого Нового року”. (чокатися – anstoßen)

5. Потім німці запалюють свої петарди, ракети та хлопавки, які освітляють все небо.

6. Зі словом “Сільвестер” асоціюються слова “кінець року”, “зміна року”.

7. Багато німців святкують Сільвестер з рідними та друзями дома.

8. Пончики випікають з дріжджового тіста. Їх наповнюють повидлом.

9. Звучання дзвонів описав відомий німецький поет Фрідріх Міллер в своїй знаменитій “Пісні про дзвін”.

6. Übersеtzen Sie ins Deutsche.

1. Сiльвестер – це останній день старого року. Його святкують 31 грудня. Всі радіють цьому святу.

2. У цей день багато людей залишаються вдома і святкують Сiльвестер в сімейному колі. Деякі йдуть у ресторани і відзначають його там з друзями.

3. Характерним для цього свята є хороша їжа, музика і феєрверки. Опівночі всі п’ють шампанське і вигукують “З Новим роком!”

4. У перші секунди Нового року злітають в небо багато різнокольорових ракет. У містах і селах дзвенять дзвони. Всі виходять на вулиці і бажають один одному щасливого Hового року.

5. До Hового року готують засмажених гусей, качок або коропів. Це – головна їжа на новорічному столі.

6. Сiльвестер святкують голосно, весело, з шумом. Свято Hового року проходить спокійно, тихо. Першого січня німці відвідують своїх рідних та родичів.

7. Übersetzen Sie den folgenden Text. Новий рік

Новий рік – традиційне свято у Німеччині. Це свято справляють взимку (31 грудня – 1 січня). Новий рік святкують вже з давніх часів. Люди обов’язково купують ялинку, яка є для них чудовим символом цього свята. Вони прикрашають дерево свічками, гірляндами та іграшками. Старі і молоді, дорослі і малі – усі радіють святу. Це свято з подарунками Діда Мороза приносить дітям велику радість.

Дехто святкує Новий рік у ресторані. Інші у цей вечір знаходяться в колі сім’ї та друзів. Всі п’ють шампанське і слухають чудову музику. Опівночі дзвонять дзвони, і всі вигукують “З Новим роком!” Святковий феєрверк освітлює небо над містами та селами.

Hauslektüre

Silvesterlauten

Glockengeläut mit wohltönendem Klang beendet das Jahr. Bereits im 4. Jahrhundert setzte die junge christliche Kirche Glocken im religiösen Alltag ein. Deren Wiege findet sich allerdings 4000 Jahre vor der Zeitenwende in China. Es war Karl der Große, der mit der Christianisierung des Abendlandes für die rasche Verbreitung von Kirchenglocken sorgte. Feierlich wurden sie fort an geweiht und auf einen heiligen Namen getauft. Neben dem religiösen Gebrauch setzte man im Mittelalter ihre weitvernehmbaren Stimmen zunehmend für weltliche Zwecke ein: zur Warnung vor Feuer oder Feinden und als Vermeldung öffentlicher Ereignisse.

Der Glockenguß hat sich von alters her bewahrt; stets wird die Mantelform aus Lehm gebrannt und der Klangkörper aus Erz gegossen. In der Silvesternacht finden sich die großen und kleinen Glockenschwestern im Chor zusammen, um das neue Jahr zu begrüßen, aber auch um an die Flüchtigkeit irdischen Lebens zu gemahnen. Meisterhaft hat Friedrich Schiller in seinem berühmten „Lied von der Glocke“ den Guß dieses „Instruments“ poetisch belebt:

Holder Friede, süße Eintracht,

Weilet, weilet

Freundlich über diese Stadt!

Da sich die Silvesterfeiern gewöhnlich bis in die frühen Morgenstunden hinziehen, ist der Neujahrstag ein ruhiger Festtag. Die christliche Familie wird selbstverständlich das neue Jahr mit einem Kirchgang beginnen, und in manchen Familien werden auch die Taufkerzen am Neujahrsmorgen beim Frühstück entzündet, um so das neue Jahr zu begrüßen.

Nachbarn, Freunde und Bekannte wünschen einander an diesem Morgen allgemein „Gutes neues Jahr“, oder man ruft einfach: „Prosit Neujahr!“ Dabei werden kleine Geschenke oder Glücksbringer überreicht, z.B. eine gebackene Neujahrsbrezel, ein vierblättriges Kleeblatt, ein kleines Glücksschwein aus Marzipan oder ähnliches.

Ende des 15. Jahrhunderts entwickelte sich dann der Brauch, sich neben diesen Neujahrswünschen auch entsprechende Glückwunschkarten zu überreichen. Mit der Entwicklung der Drucktechnik verbreitete sich dieser Brauch immer mehr, und so ist es heute selbstverständlich, dass man zu Neujahr an Freunde, Verwandte und Bekannte spezielle Glückwunschkarten verschickt.

In vielen ländlichen Gegenden haben sich noch zahlreiche Begrüßungsbräuche für das neue Jahr erhalten, z.B. das Neujahrseinläuten mit Kuhglocken, das Neujahrsschreien oder Umzüge der Kinder, die den Sternsingerumzügen ähneln.

Text D