1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою криміналь­ної відповідальності.

1. На відміну від виявлення наміру (див. коментар до ст. 13) стадія готування ха­рактеризується діянням суб’єкта, яка полягає у створенні умов, необхідних для подальшого вчинення злочину. Водночас особа при готуванні ще не виконує об’єк­тивну сторону забороненого КК діяння, не ставить об’єкт кримінально-правової охоро­ни у безпосередню небезпеку. Саме за цією об’єктивною ознакою готування до злочину відрізняється від наступної стадії умисного злочину - замаху на нього.

2. КК встановлює караність умисного створення умов для вчинення конкретного злочину, а не для злочинної діяльності взагалі. Особа планує у майбутньому довести свій злочинний намір до логічного завершення - вчинити закінчений злочин і створює для цього належні умови. Тому не охоплюються ч. 1 ст. 14 випадки придбання чи при­стосування особою «про всяк випадок» різних предметів, які можуть використовувати­ся як засоби чи знаряддя вчинення кримінально караних діянь. За наявності підстав такі дії можуть розглядатися як відповідні закінчені злочини (наприклад, незаконне при­дбання вогнепальної чи холодної зброї, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів).

3. З об’єктивної сторони готування полягає у створенні сприятливих умов для вчи­нення злочину. Частина 1 ст. 14, крім відповідного узагальненого формулювання (інше умисне створення умов для вчинення злочину), містить приблизний перелік конкретних видів готування до злочину (підшукування або пристосування засобів чи знарядь, під­шукування співучасників, змова на вчинення злочину, усунення перешкод). Викорис­тання вказаного узагальненого формулювання є виправданим з огляду на неможливість перелічити у законі всі різноманітні форми готування.

Під засобами розуміють предмети матеріального світу, які застосовуються при вчи­ненні злочину для його полегшення чи прискорення (підроблені документи для шах­райського заволодіння майном, транспортні засоби для перевезення членів злочинної групи або викраденого майна, відмички або ключі для проникнення у житло з метою вчинення крадіжки тощо). Знаряддя - це предмети, які безпосередньо використовують­ся для виконання об’єктивної сторони злочину, зокрема для заподіяння суспільно не­безпечних наслідків (наприклад, зброя, якою заподіюються смерть чи тілесні ушко­дження потерпілому; транспортний засіб, який використовується для заподіяння тілес­ного ушкодження чи пошкодження чужого майна). Знаряддя використовуються винним безпосередньо для деструктивного (знищення, пошкодження тощо) або конструктивно­го (зокрема, виготовлення продуктів злочинної діяльності) впливу на об’єкт матеріаль­ного світу, з яким винний взаємодіє під час вчинення злочину. Одні і ті самі предмети залежно від характеру їх використання при вчиненні суспільно небезпечних діянь мо­жуть визнаватись або знаряддями, або засобами вчинення злочину. При так званому посередньому вчиненні злочину своєрідним знаряддям можуть визнаватися особи, які, зокрема, через певні психічні хвороби або недосягнення певного віку кримінальній від­повідальності не підлягають.

Знаряддями і засобами є предмети матеріального світу, які за своїми об’єктивними властивостями можуть бути використані для вчинення злочину, незалежно від того, мали вони такі властивості з самого початку чи були відповідним чином пристосовані винною особою. Ці предмети можуть бути призначені тільки для реалізації злочинного наміру або ж використовуватись і для досягнення інших, незлочинних цілей (скажімо, наркотич­ні засоби, призначені для лікування хворих, можуть використовуватися винним для тим­часового «відключення» свідомості потерпілого і протиправного заволодіння його май­ном; придбання копіювальної техніки для виготовлення підроблених грошей).

Підшукування означає придбання засобів і знарядь будь-яким способом (купівля, обмін, викрадення, отримання у борг тощо). Пристосування - це такий вплив винного на вже існуючі матеріальні предмети, внаслідок якого вони стають придатними або більш зручними для застосування при вчиненні злочину (наприклад, виготовлення об­різа з мисливської рушниці, ремонт несправної вогнепальної зброї, переробка напилка у стилет, а кухонного ножа - у фінський). Поняттям «пристосування» не охоплюється виготовлення засобів і знарядь вчинення злочину, тобто технологічний процес, у ре­зультаті якого утворюються нові предмети, придатні для успішного виконання задума­ного злочину (наприклад, виготовлення кастету для насильницького посягання на осо­бу). Виготовлення засобів чи знарядь вчинення злочину треба визнавати різновидом іншого умисного створення умов для вчинення злочину.

Спосіб підшукування або пристосування знарядь і засобів може бути як легальним, так і нелегальним. У разі, коли дії з придбання чи пристосування відповідних предметів самі по собі є злочинними, містять склад іншого закінченого злочину, відмінного від того, до якого відбувається готування, вони потребують самостійної правової оцінки, а все вчинене - кваліфікації за сукупністю злочинів. Наприклад, купівля пістолета з ме­тою вчинити вбивство утворює готування до вбивства і склад незаконного поводження зі зброєю (ст. 263).

Під підшукуванням співучасників слід розуміти знайомство з потенційними спів­учасниками, їх вербування, підбурювання до участі у вчиненні злочину як виконавців (співвиконавців), пособників або організаторів. Як самостійна форма готування до зло­чину підшукування співучасників може набувати вигляду, наприклад, пропозиції вчи­нити злочин, віддання відповідного наказу, застосування фізичного або психічного примусу. При цьому відмінне від виявлення наміру підшукування співучасників як су­спільно небезпечна дія означає не просто висловлення особою свого бажання вчинити злочин, а адресовану іншим особам у прямій або завуальованій формі пропозицію, що має на меті схилити цих осіб до порушення кримінального закону. Слід також врахову­вати, що не підкріплена іншими діями згода особи взяти участь у вчиненні злочину як виявлення наміру кримінальну відповідальність тягнути не повинна.

Змова на вчинення злочину - це досягнення угоди між двома або більшою кількіс­тю осіб, яким притаманні ознаки суб’єкта злочину, спільними зусиллями вчинити кон­кретний злочин. Зазначена угода має бути результативною і, виходячи за межі вияв­лення наміру (див. коментар до ст. 13), передбачає з’ясування хоча б у загальних рисах деталей підготовлюваного злочину. У випадках, передбачених Особливою частиною КК, такі форми готування, як підшукування співучасників та змова на вчинення злочи­ну, можуть утворювати самостійні склади закінченого злочину (передбачені, напри­клад, статтями 109, 255, 258-4, 260, 392).

Усунення перешкод - це дії чи бездіяльність, які полягають в усуненні перепон, що заважають реалізації злочинного наміру (наприклад, залишення відчиненими дверей сховища з метою полегшення вчинення з нього крадіжки, вимкнення охоронної сигна­лізації, отруєння сторожового собаки). Під іншим умисним створенням умов для вчи­нення злочину слід розуміти, зокрема, розробку плану вчинення злочину, влаштування засідки, підготовку місць для зберігання викраденого, створення надлишків ввіреного майна для наступного протиправного заволодіння ним шляхом привласнення або роз­трати, вивчення системи охорони банку з метою нападу на нього, підготовку алібі, з’ясування «слабких місць» жертви запланованого вимагання майна, прихід на місце вчинюваного зґвалтування або викрадення, фізичну та професійну підготовку осіб, не­обхідну для досягнення злочинного результату, видання керівником бюджетної устано­ви наказу про використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, тощо.

Характер дій (бездіяльності), які становлять об’єктивну сутність готування до конк­ретного злочину і які за своїм характером можуть бути фізичними або інтелектуальними, визначається специфікою останнього. Наприклад, готуванням до контрабанди визнається таке створення умов, яке полягає у підшукуванні клієнтів, визначенні шляхів переміщен­ня предметів, наданні їм іншого вигляду, підробленні документів або залученні осіб з метою забезпечення безперешкодного переміщення предметів контрабанди тощо. Як го­тування до незаконного виготовлення підакцизних товарів (ч. 2 ст. 204) мають розціню­ватись дії, спрямовані на відкриття підпільного цеху для виготовлення таких товарів, а також придбання з цією метою обладнання, за допомогою якого забезпечуватиметься масове виробництво зазначених товарів.

4. Обов’язковою ознакою готування до злочину є те, що ця стадія має місце тільки у разі припинення дій винного з причин, що не залежать від його волі. У зв’язку з тим, що стадія готування може бути досить віддаленою від закінчення злочину, потрібно ретельно з’ясовувати момент припинення подальших незаконних дій всупереч волі винної особи, пам’ятаючи про конституційний принцип презумпції невинуватості. У разі припинення вказаних дій за власною волею суб’єкта має місце добровільна від­мова при незакінченому злочині (ст. 17).

5. Відповідно до КІС 1960 р. кримінально караним визнавалось готування до злочи­ну будь-якої тяжкості. КК 2001 р. пов’язує караність готування до злочину зі ступенем тяжкості злочину (див. ст. 12 та коментар до неї), виключаючи кримінальну відповідаль­ність за готування до вчинення злочину невеликої тяжкості. Декриміналізація готуван­ня до злочину невеликої тяжкості, ґрунтуючись на положенні про відсутність суспільної небезпеки такої поведінки, є кроком на шляху послаблення репресивності кримінально­го закону, втіленням принципу гуманізму. Готування до злочинів невеликої тяжкості, не будучи кримінально протиправним, не містить складу злочину, і саме ця обставина має зазначатись у процесуальних документах (п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК). Хоч за законом кри­мінальну відповідальність має тягнути будь-яке готування до злочину середньої тяжко­сті, тяжкого та особливо тяжкого злочину, це не виключає можливості застосування за наявності до цього підстав норми КК про малозначність діяння через відсутність у ньо­му суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11).

Стаття 15. Замах на злочин