1. Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з ме­тою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийнят­тя незаконних рішень -

карається штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища,-

караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев- ною діяльністю на строк до п’яти років або арештом на строк до шести міся­ців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

1. Об’єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів.

2. Потерпілим від злочину є працівник правоохоронного органу. Про його поняття див. коментар до ст. 342.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у впливі в будь-якій формі на працівника правоохоронного органу.

Вплив на працівника правоохоронного органу може полягати у конкретних діях, спрямованих на перешкоду виконанню цим працівником службових обов’язків або для того, щоб добитися прийняття незаконних рішень. Вплив може проявлятися в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь- якій іншій формі. Умовляння - це наполегливі прохання про вчинення чи невчинення будь-яких дій, що полягають у невиконанні потерпілим своїх службових обов’язків або прийнятті незаконних рішень. Це прохання може супроводжуватись обіцянками про на­дання якихось майнових чи немайнових благ, переваг, пропозицією хабара. Прохання батьків або інших родичів правопорушника про прийняття працівником правоохоронного органу рішення в інтересах цього правопорушника не утворює складу цього злочину. Шантажування може здійснюватися шляхом погрози розголосити відомості, які потерпі­лий бажає зберегти в таємниці. Іншими формами впливу може бути позбавлення певних благ, переваг, втручання в особисте життя, застосування насильства тощо.

Якщо вплив на працівника правоохоронного органу здійснюється шляхом погрози вбивством, насильством, погрози знищенням чи пошкодженням майна щодо самого працівника правоохоронного органу або його близьких родичів, або шляхом застосу­вання насильства, то вчинене підлягає додатковій кримінально-правовій оцінці за від­повідними статтями Особливої частини КК (зокрема, за ст. 345).

Злочин вважається закінченим з моменту застосування впливу у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та метою - перешкодити виконанню потерпілим службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень. Про поняття виконання службових обов’язків див. коментар до ст. 342.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 343) є вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 343, якщо вони: 1) перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила; 2) вчинені службовою особою з використанням свого службового становища.

Перешкодження запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, має місце тоді, коли саме через втручання винної особи працівник правоохоронного органу не зміг запобігти злочину чи затримати особу, яка вчинила злочин. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до Розділу XVII Особливої частини КК.

Постанова ПВС № 8 від 26 червня 1992 р. «Про застосування судами законодавства, що пе­редбачає відповідальність за посягання на життя, здоров ’я, гідність та власність суддів та працівників правоохоронних органів» (п. 11).

Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча

1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра Украї­ни, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань те­лебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Го­лову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телеба­чення і радіомовлення України з метою перешкодити виконанню ними службо­вих обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень -

карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обме­женням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.