- •За редакцією доктора юридичних наук, професора м. І. Мельника, доктора юридичних наук, доцента м. І. Хавронюка
- •Isbn 978-966-326-383-0 © Видавництво «Юридична думка», 2010 авторський колектив
- •Переднє слово
- •Загальна частина Розділ і загальні положення
- •Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
- •Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
- •Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
- •Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
- •Закон про кримінальну відповідальність Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
- •Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
- •Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
- •Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
- •Розділ III злочин, його види та стадії
- •Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
- •Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
- •Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.
- •Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.
- •Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
- •Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. К
- •Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
- •Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину)
- •Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа.
- •Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
- •Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
- •Розділ V вина та її форми
- •Умисел поділяється на прямий і непрямий.
- •Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
- •Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.
- •Розділ VI співучасть у злочині
- •Стаття з0. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації
- •Повторність, сукупність та рецидив злочинів
- •При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
- •Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.
- •У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.
- •Розділ X покарання та його види
- •Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
- •Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
- •Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
- •Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
- •Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
- •Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
- •Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
- •Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
- •Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.
- •Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
- •Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.
- •Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
- •Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п’ятнадцяти років за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.
- •Призначення покарання
- •Вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані, має місце тоді, коли потерпілими є лише перелічені особи.
- •Про поняття вагітності, а також матеріальної, службової чи іншої залежності див. Коментар до ст. 66.
- •Про поняття алкогольного сп9яніння, вживання наркотичних або інших одур- манюючих засобів див. Коментар до статей 21, 305, 315, 316, 322.
- •Розділ XII звільнення від покарання та його відбування Загальні положення до розділу
- •Зниження призначеної міри покарання (ч. З ст. 74).
- •Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
- •Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
- •У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
- •Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
- •Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.
- •Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м’яким покаранням.
- •Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.
- •Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років.
- •Судимість
- •Кримінально-правовими наслідками судимості є те, що судимість:
- •Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.
- •Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України.
- •Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •Які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
- •Які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
- •Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
- •Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.
- •Грудня 2006р.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх Загальні положення до розділу
- •Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
- •Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
- •Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків.
- •При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п’ятнадцяти років.
- •Особлива частина Розділ і злочини проти основ національної безпеки україни
- •Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких
- •Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій,-
- •Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації,-
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків,-
- •Лютого 2006 р.
- •Червня 2004 р.
- •Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Вбивство, вчинене через необережність,-
- •Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність,-
- •Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб,-
- •Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього,-
- •2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості,-
- •Умисне легке тілесне ушкодження -
- •Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності,-
- •Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень,-
- •Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості,-
- •Червня 2005 р.
- •Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози,-
- •Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості,-
- •Листопада 2007р.
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб,-
- •Лютого 1994 р. (ст. 28).
- •Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби,-
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти*-
- •Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої,-
- •Ті самі дії, вчинені матір’ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого,-
- •Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому,-
- •Жовтня 1993 р.
- •Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров’я,-
- •Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора -
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного,-
- •Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу,-
- •Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,-
- •Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,-
- •Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку -
- •Стаття 150-1. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом
- •Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи -
- •Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки,-
- •Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи -
- •Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки,-
- •Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні,-
- •Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,-
- •Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку,-
- •Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •Голосування виборцем, який бере участь у виборах або референдумі на виборчій дільниці більше ніж один раз,-
- •Те саме діяння, вчинене за змовою з членом виборчої комісії або комісії з референдуму
- •Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища,-
- •Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі,-
- •Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб,-
- •Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки,-
- •Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування,-
- •Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер,-
- •Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації,-
- •Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-
- •Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя) -
- •Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян -
- •Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
- •Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів -
- •Переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою,-
- •Р. (статті 18, 26, 35).
- •Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю -
- •Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда,-
- •Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України,-
- •Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат,-
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,-
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,-
- •Липня 1999 р.
- •Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало або поставило під загрозу зриву релігійний обряд,-
- •Примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду -
- •Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх,-
- •Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності -
- •Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах -
- •Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я,-
- •Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я -
- •Розділ VI злочини проти власності Загальні положення до розділу
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах,-
- •Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства -
- •Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах,-
- •Незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність,-
- •Р. Ратифікована Україною 11 січня 2006р. (ст. 1).
- •Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,-
- •Умисне пошкодження або руйнування об’єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об’єктів, або спричинило небезпеку для життя людей,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Вересня 2009 р.
- •Жовтня 2009 р.
- •Злочини у сфері господарської діяльності
- •Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі,-
- •Серпня 2004 р.
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Ті ж дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-
- •Р. Ратифіковані Законом України від 19 січня 2006р.
- •Липня 2007р.
- •Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг
- •Грудня 2006р.
- •Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу,-
- •Ті самі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності,-
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або вчинені у великих розмірах,-
- •Травня 1996р.
- •Серпня 2002 р.
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах,-
- •Лютого 2000 р.
- •Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі,-
- •Грудня 2009 р.
- •Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно,-
- •Стаття 212-1. Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Березня 2000 р. У редакції від 10 липня 2003 р.
- •Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма -
- •Ті самі дії, вчинені повторно,-
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди,-
- •Розміщення уповноваженою особою цінних паперів у значних розмірах без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку -
- •Умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах,-
- •Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників,-
- •Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів -
- •Грудня 2001 р.
- •Ті самі дії, вчинені організованою групою або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,-
- •Жовтня 1995 р.
- •Незаконне використання інсайдерської інформації особою, яка нею володіє, якщо це завдало істотної шкоди,-
- •Те саме діяння, вчинене повторно, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
- •Ті самі діяння, вчинені повторно,-
- •Вересня 2000 р.
- •Лютого 2008 року «Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації» n.2 200/2008 від 6 березня 2008 р.
- •Ті самі дії, вчинені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235, або організованою групою, або з використанням службового становища,-
- •Викрадення приватизаційних паперів -
- •Злочини проти довкілля
- •Жовтня 2001 р.
- •Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної' екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,-
- •Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля,-
- •Та сама дія, якщо вона вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяла матеріальну шкоду у великому розмірі,-
- •Незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах -
- •Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об’єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об’єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки,-
- •Червня 1998 р.
- •Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -
- •Жовтня 1993 р.
- •Листопада 2006р.
- •Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду,-
- •Жовтня 2007р.
- •Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду -
- •Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені частиною першою цієї статті,-
- •Розділ IX
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людини,-
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища,-
- •Публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами -
- •Ті самі дії, вчинені з використанням засобів масової інформації,-
- •Створення терористичної групи чи терористичної органи ації, керівництво такою групою чи організацією, участь у такій групі чи організації, матеріальне,
- •Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цією метою -
- •Ті самі дії, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища,-
- •Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно,-
- •Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -
- •Ті самі дії, вчинені з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров’ю людей, майнової шкодр'т великому розмірі або значного забруднення довкілля,-
- •Та сама дія, вчинена з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров’ю людей, майнової шкоди у великому розмірі або значного забруднення довкілля,-
- •Суб’єкт злочину загальний.
- •Погроза використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози,-
- •Ті самі діяння, а також незаконне пересилання поштою або багажем легкозаймистих або їдких речовин, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів або вторинної сировини без належного дозволу -
- •Ввезення на територію України чи транзит через її територію речовин або матеріалів, що належать до категорії’ небезпечних відходів, які забороняються до ввезення,-
- •Жовтня 2009 р.
- •Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин -
- •Ті самі дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки,-
- •Злочини проти безпеки виробництва
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Грудня 2004 р.
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Червня 2004 р.
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,-
- •Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна
- •Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
- •Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації -
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не є працівниками повітряного транспорту, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,-
- •Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,-
- •Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження,-
- •Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб,-
- •Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом,-
- •Злочини проти громадського порядку та моральності
- •Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Умисне знищення, пошкодження або приховування документів Національного архівного фонду -
- •Ті самі дії, вчинені щодо унікальних документів Національного архівного фонду,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища,-
- •Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього,-
- •Створення або утримання місць розпусти, а також звідництво для розпусти -
- •Ті самі дії, вчинені з метою наживи або особою, раніше судимою за цей злочин, або вчинені організованою групою,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього,-
- •Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми -
- •Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення Загальні положення до розділу
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах,-
- •Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства,-
- •Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п’ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п’ятдесяти рослин,-
- •Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі,-
- •Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу,-
- •Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою,-
- •Ті самі дм, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306-317 цього Кодексу,-
- •Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,-
- •Та сама дія, вчинена повторно,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
- •Р. (статті 3, 16).
- •Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації Загальні положення до розділу
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
- •Суб’єктом злочину є особа, якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
- •Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Травня 2005 р.
- •Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод -
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Р. Ратифікований Україною 15 липня 1994 р.
- •Вересня 1998 р.
- •Травня 2004 р.
- •Порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю,-
- •Те саме діяння, вчинене повторно або організованою групою,-
- •Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією Ухилення від призову за мобілізацією - карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
- •Ухилення військовозобов’язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом,-
- •Ухилення військовозобов’язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів -
- •Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
- •Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України-
- •Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави -
- •Опір представникові влади під час виконання ним службових обов’язків -
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій,—
- •Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень -
- •Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища,-
- •Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища,-
- •Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю -
- •Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків -
- •Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпеч- ним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації -
- •Дії, передбачені частиноіб першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток,-
- •Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом -
- •Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
- •Використання завідомо підробленого документа -
- •Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації -
- •Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду,-
- •Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду,-
- •Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду,-
- •Розділ XVII злочини у сфері службової діяльності Загальні положення до розділу
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу,-
- •Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують обов’язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки.
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
- •Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара,-
- •Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище,-
- •Повторним у статтях 368 і 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями.
- •Давання хабара -
- •Давання хабара, вчинене повторно,-
- •Частина 3 ст. 369 передбачає дві спеціальні підстави звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності:
- •Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара,-
- •Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів,-
- •Злочини проти правосуддя
- •Завідомо незаконне затримання або незаконний привід -
- •Завідомо незаконні арешт або тримання під вартою -
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,-
- •Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою -
- •Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією,-
- •Примушування давати показання при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідство,-
- •Ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою, за відсутності ознак катування,-
- •Ті самі дії, які призвели до засудження невинної у вчиненні злочину особи, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки,-
- •Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
- •Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -
- •Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
- •Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення -
- •Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені особою з використанням свого службового становища,-
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб,-
- •Умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя,-
- •Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя,-
- •Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебез- печним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки,-
- •Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
- •Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини -
- •Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину -
- •Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів,-
- •Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів,-
- •Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо майна, яке підлягає конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили,-
- •Ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарань,-
- •Ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання,-
- •Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
- •Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
- •Об’єктивна сторона злочину полягає у:
- •Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув’язненні,-
- •Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину -
- •Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
- •Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища,-
- •Умисне заподіяння тим самим особам у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, тяжкого тілесного ушкодження -
- •Умисне знищення або пошкодження майна, що належить захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам, у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги,-
- •Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпеч- ним способом, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах,-
- •Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -
- •Ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки,-
- •Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
- •Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених у частині першій статті 402 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці,-
- •Погроза вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові або знищенням чи пошкодженням його майна у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби -
- •Заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв або вчинення інших насильницьких дій щодо начальника у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової* служби -
- •Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці ,-
- •Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства,-
- •Дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб -
- •Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману -
- •Відмова від несення обов’язків військової служби -
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду,-
- •Умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна -
- •Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, або якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого,-
- •Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки,-
- •Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого,-
- •Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб,-
- •Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання,-
- •Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, якщо це спричинило тяжкі наслідки,-
- •Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці ,-
- •Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради -
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
- •Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
- •Насильство над іншими військовополоненими або жорстоке поводження з ними з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого,-
- •Квітня 1954 р. (статті 4, 12-16, 50-52, 79-81).
- •Насильство, протизаконне знищення майна, а також протизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій,-
- •Розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій,-
- •Серпня 1949 р. Ратифікована срср 17 квітня 1954 р.
- •Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Планування, підготовка або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій,-
- •Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій -
- •Ті самі діяння, якщо вони поєднані з умисним вбивством,-
- •Жовтня 1907р.
- •Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,-
- •Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-
- •Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
- •Караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
- •Вересня 1979р. Ратифікована Україною 29 жовтня 1996р.
- •Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів -
- •Погроза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті,-
- •Лютого 1964 р.
- •Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала
- •Ті самі діяння, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
- •Участь без дозволу відповідних органів державної влади у збройних конфліктах інших держав з метою одержання матеріальної винагороди -
- •Прикінцеві та перехідні положення Розділ і
- •Розділ II
- •Прикінцеві положення Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 р.
- •Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Влада-109 діяльність - 112 зрада - 111 реєстрація - 202 Державне пробірне клеймо: 217 Державний:
- •Екологічна (див. Також: Безпека): експертиза - 236
- •Літальних апаратів - 416 транспорту - грубе - 287
- •Перелік правових актів, згідно з якими вносились зміни до кк 2001 р.
- •Закон україни «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»»
Обставини, що виключають злочинність діяння
Стаття 36. Необхідна оборона
Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоро- нюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Конституція України встановлює, що «кожен має право захищати своє життя та здоров’я, життя та здоров’я інших людей від протиправних посягань». Отже, право на оборону визнано Основним Законом одним із фундаментальних прав людини. Положення ст. 36 є розвитком та конкретизацією конституційних приписів.
Право на необхідну оборону є абсолютним: кожна особа має право вжити заходів оборони від суспільно небезпечного посягання незалежно від того, чи має вона можливість уникнути посягання (втекти, забарикадувати двері тощо) або звернутись за допомогою до представників влади чи інших осіб.
Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено її межі, вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності.
Право на необхідну оборону виникає лише за певних умов, визначених законом. Відповідно до ст. 36 ці умови полягають у такому:
оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної*); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави. Не є необхідною обороною захист особи від правомірного затримання працівниками правоохоронних органів. Водночас захист від явно незаконного затримання розглядається як необхідна оборона навіть у випадках, коли його здійснюють особи, які відповідно до закону мають право на таке затримання. Не вважаються необхідною обороною дії, вчинені у відповідь на напад, умисно спровокований «потерпілим» з метою здобути собі переваги особи, яка обороняється;
оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбачені КК. Закон не називає прямо таке посягання «злочином», оскільки правомірною вважається оборона не тільки від діяння, яке у криміналь- но-правовому розумінні є злочином, а й від суспільно небезпечного посягання такої, що не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, чи неосудної особи, яке через відсутність належного суб’єкта не визнається злочином. Суспільно небезпечне посягання може бути не тільки нападом, а й іншою кримінально караною дією (крадіжкою, зґвалтуванням тощо). Не виникає стану необхідної оборони у разі «захисту» зазначених у ч. 1 ст. 36 охоронюваних законом прав та інтересів від діяння, яке через ма- лозначність не становить суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11). Тому, наприклад, вбивство особи, яка проникла в чужий сад для крадіжки кількох яблук, розглядається не як вбивство з перевищенням меж необхідної оборони, а як умисне вбивство (ст. 115);
за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною. Вона можлива від наявного посягання, тобто такого, яке вже почалось і ще не закінчилось. Однак у ряді випадків така оборона можлива і до початку або після закінчення посягання. ПВС роз’яснив, що «стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з’ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну». Отже, оборона можлива і до початку фізичних дій з боку того, хто посягає, з моменту, коли виникла реальна загроза посягання. Встановлення у приміщеннях, на воротах, дверях різних охоронних пристроїв, що здатні завдати тяжкої шкоди здоров’ю або й позбавити життя (капкани, пристрої з електричним струмом тощо), за загальним правилом, не може вважатися діянням, вчиненим у стані необхідної оборони, через його явну передчасність. Проте якщо особа, знаючи, що на неї, її рідних, близьких, ділових партнерів або інших осіб готується напад, з метою його відбиття встановлює або приводить у «бойовий» стан такий охоронний пристрій, і цей пристрій у момент нападу спрацьовує проти нападника (нападників), вчинене слід розглядати і оцінювати як дії у стані необхідної оборони.
Оборона проти явно закінченого посягання є неправомірною. Якщо ж той, хто захищається, за обставинами справи не міг усвідомити, що посягання закінчилось, його дії (хоча б і після об’єктивного закінчення посягання) вважаються вчиненими в стані необхідної оборони. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, сам по собі ще не свідчить про закінчення посягання. У випадках так званої запізнілої оборони, коли дії щодо захисту були вчинені в умовах явного припинення посягання, особа, яка оборонялась, несе кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах;
посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається. Як правило, заподіяння шкоди в процесі «захисту» від уявного нападу підлягає кримі- ■вльно-правовій оцінці на загальних підставах. Водночас, за певних обставин такий ихист, який іменується уявною обороною, може бути визнано правомірним. Про поняття уявної оборони та умови її правомірності див. ст. 37 та коментар до неї;
шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки тому, хто посягає. Якщо при необхідній обороні випадково заподіяно шкоду не причетній до посягання особі, то відповідальність, залежно від наслідків, може настати за заподіяння шкоди з необережності;
при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Закон не вимагає механічної рівності між засобами і характером оборони та засобами і характером посягання. Правомірним буде і застосування більш серйозних засобів або заподіяння більш значної шкоди, ніж ті, що об’єктивно були достатніми для відбиття нападу, якщо особа, яка оборонялась, не могла правильно оцінити обставини нападу і вибрати абсолютно адекватні засоби оборони чи заподіяти при захисті мінімально необхідну для відбиття нападу шкоду. Проте заподіяння при необхідній обороні явно надмірної шкоди, якщо той, хто оборонявся, розумів, що посягання можна припинити із заподіянням менш значної шкоди, за певних умов може бути визнане перевищенням меж необхідної оборони.
Правила про необхідну оборону, встановлені ст. 36, поширюються не тільки на звичайних громадян, але з певними особливостями, що стосуються правил застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і фізичної сили,- і .на працівників правоохоронних, розвідувальних органів, військовослужбовців.
Частина 4 ст. 36 встановлює, що особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. Про зміст поняття «сильне душевне хвилювання» див. коментар до ст. 116.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 необхідною обороною визнається і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної (будь-якою зброєю) особи, або нападу групи осіб (незалежно від їх озброєності), або для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення. За таких обставин правомірним є заподіяння тому, хто посягає, будь-якої шкоди. Норма про перевищення меж необхідної оборони (ч. З ст. 36) на ці випадки не поширюється. Про поняття озброєність, житло, інше приміщення див. коментар, відповідно, до статей 257, 260 і 185.
Перевищенням меж необхідної оборони закон визнає умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явною тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, отже, і для того, хто обороняється. Так, явно невідповідним буде не викликане необхідністю заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі, яка має намір вчинити крадіжку і не робить спроб чинити фізичний опір. Перевищенням меж необхідної оборони слід також вважати і випадки, коли особа заподіяла тяжку шкоду тому, хто посягає, маючи при цьому можливість відвернути чи припинити посягання із заподіянням явно меншої шкоди й усвідомлюючи наявність такої можливості.
Відповідальність за перевищення меж необхідної оборони настає лише при заподіянні шкоди двох видів, а саме: тяжкого тілесного ушкодження; умисного вбивства. Відповідальність за таке перевищення меж необхідної оборони передбачена статтями 118 і 124. В інших випадках перевищення меж необхідної оборони не є злочином.
Кримінальна справа, порушена за фактом діяння, вчиненого у стані необхідної оборони (якщо не було перевищення її меж), підлягає закриттю за відсутністю події злочину (п. 1 ст. 6 КПК).
Конституція України (статті 27, 55).
КПК (ст. 6).
ЦК (ст. 1169).
Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990р. (статті 12-15-1).
Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р. (ст. 26).
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 24 грудня 1993 р. (ст. 22).
Закон України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» від 4 березня 1998 р. (ст. 18).
Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (статті 60-63, 195-202).
Закон України «Про розвідувальні органи України» від 22 березня 2001 р. (ст. 19).
Постанова ПВС № 1 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону».
Постанова ПВС № 8 від 26 червня 1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров ’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» (п. 4).
Стаття 37. Уявна оборона
Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.
Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.
Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.
Стан уявної оборони виникає у випадках, коли реального посягання немає, але в особи під впливом дій іншої особи (осіб) та особливостей ситуації, в якій вчинено ці дії, виникає помилкове враження про вчинення (чи реальну загрозу вчинення) суспільно небезпечного посягання, внаслідок чого вона заподіює шкоду, вважаючи, що перебуває у стані необхідної оборони.
За загальним правилом заподіяння потерпілому шкоди в стані уявної оборони не виключає кримінальної відповідальності. Уявна оборона не тягне за собою кримінальної відповідальності за наявності двох ознак, вказаних у ч. 2 ст. 37, а саме, коли: 1) обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання; 2) особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
Питання про те, чи справді існували достатні підстави для помилкових висновків про наявність суспільно небезпечного посягання, має вирішуватись залежно від обставин конкретної справи виходячи із того, як звичайно сприймала б відповідну ситуацію інша особа.
За наявності передбачених у ч. 2 ст. 37 ознак виправданості уявної оборони дії,вчинені у відповідній ситуації, мають розглядатись як вчинені у стані реальної необхідної оборони.
Якщо під час уявної оборони за обставин, передбачених ч. 2 ст. 37, особа допустила перевищення меж, встановлених ст. 36 для випадків необхідної оборони від реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. Така відповідальність можлива лише у випадках, передбачених статтями 118 і 124.
Частина 4 ст. 37 встановлює, що у випадках, коли особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати факт відсутності реального суспільно небезпечного посягання, вона несе кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди через необережність. Це правило має застосовуватись лише для випадків, коли виникли певні обставини, які могли створити враження про наявність посягання, але особа проявила легковажність чи недбалість в оцінці ситуації і внаслідок цього помилково вжила заходів захисту від неіснуючого посягання. Якщо ж обставин, які хоча б частково виправдовували помилку, допущену особою в оцінці ситуації, не було, і особа не лише могла, але й повинна була в обставинах, що склались, усвідомити відсутність суспільно небезпечного посягання, то положення про уявну оборону щодо такої особи не застосовуються і вона має нести кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах.
Постанова ПВС N2 1 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону» (п. 1).
Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.
Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 38 дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення злочину, спрямовані на затримання особи, яка його вчинила, і доставлення її відповідним органам влади, не є злочином, якщо вони були необхідні для затримання і відповідали небезпечності посягання та обстановці затримання злочинця. Частиною 1 ст. 38 охоплюються також ситуації, коли затриманій особі під час затримання заподіяно певну шкоду.
Затримання особи, яка вчинила злочин, означає позбавлення її можливості вільного пересування та вчинення певних дій, насамперед спрямованих на зникнення з місця вчинення злочину.
Затримання особи, що вчинила злочин, і заподіяння їй шкоди під час затримання є правомірним за таких умов:
особа, що затримується, вчинила злочин (замах на злочин або готування до злочину, яке відповідно до ст. 14 тягне за собою кримінальну відповідальність). Не може вважатися правомірним заподіяння шкоди при затриманні особи, яку помилково вважають такою, що вчинила злочин. З огляду на те, що у ст. 38 йдеться про особу, яка вчинила саме злочин (а не посягання, напад чи вторгнення, як у ст. 36), так само не є правомірним заподіяння шкоди при затриманні такої, що не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, і неосудної особи;
затримання здійснюється безпосередньо після вчинення злочину. Вжитий у законі термін «безпосередньо» не слід розуміти у тому сенсі, що особа, яка вчинила злочин, може бути затримана лише на місці вчинення злочину відразу ж після його вчинення. Положення ст. 38 поширюється також на випадки, коли така особа залишила місце злочину, а потерпілий або інші особр змушені були здійснювати її переслідування і затримали її через деякий час поза місцем вчинення злочину.
Несвоєчасне затримання особи, яка вчинила злочин, тобто її затримання і доставлен- ня органам влади потерпілим чи іншими особами, не уповноваженими відповідно до закону затримувати правопорушників, за обставин, які виключають можливість визнання затримання таким, що здійснене безпосередньо після вчинення злочину (наприклад, тоді, коли особа, яка вчинила злочин, була впізнана і затримана через тиждень або через місяць після вчинення нею злочинного діяння), не охоплюється положеннями ст. 38. Якщо у такому випадку внаслідок дій, спрямованих на затримання, злочинцеві не було заподіяно шкоди, особа (особи), яка здійснила затримання, згідно з діючим кримінальним законодавством не підлягає кримінальній відповідальності у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину. У разі заподіяння внаслідок несвоєчасного затримання шкоди здоров’ю, майну затриманого, а так само у разі позбавлення його життя, дії, які спричинили такі наслідки, за наявності підстав мають кваліфікуватись за відповідними статтями КК про злочини проти життя та здоров’я особи або про злочини проти власності;
затримання провадиться з метою доставлення особи, яка вчинила злочин, відповідним органам влади. Якщо затримання здійснене з іншою метою (помста за вчинений злочин, самочинна розправа тощо), воно не вважається правомірним, і особа, що здійснила таке затримання, підлягає за заподіяну шкоду кримінальній відповідальності на загальних підставах. До відповідних органів влади слід відносити правоохоронні органи, органи дізнання, досудового слідства і суд;
шкода, заподіяна особі, яка вчинила злочин, є необхідною для її затримання і відповідає небезпечності посягання та обстановці затримання. Шкода при затриманні такої особи може бути заподіяна внаслідок застосування проти неї фізичної сили, а у певних випадках - зброї чи інших знарядь, за допомогою яких можуть бути завдані фізичні ушкодження. Не виключається вчинення при затриманні дій, якими може бути пошкоджене чи знищене майно особи, яка вчинила злочин (наприклад, пошкодження автомобіля, на якому вона намагалась втекти). Шкода, заподіяна при затриманні, вважається такою, що відповідає обстановці затримання, лише за умови, що особа, яка вчинила злочин, чинить опір або намагається ухилитись від затримання. За цих обставин допускається заподіяння шкоди, яка є необхідною для подолання опору або для позбавлення можливості ухилитись від затримання. Закон вимагає, щоб заподіяна при затриманні шкода відповідала небезпечності посягання. Отже, шкода має бути адекватною характеру та наслідкам вчиненого злочину. З огляду на це, неправомірним, наприклад, є позбавлення життя або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі, яка вчинила злочин невеликої тяжкості.
Якщо за наявності інших передбачених ст. 38 умов затримуваній особі умисно заподіяна шкода, що явно перевищує необхідну, особа, яка здійснювала затримання, несе відповідальність у випадках, передбачених статтями 118 та 124. Заподіяння при затриманні менш значної, ніж смерть і тяжкі тілесні ушкодження, хоча б і надмірної шкоди не тягне за собою кримінальної відповідальності. Під тяжкою шкодою при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження.
Якщо особа, яка здійснює затримання, внаслідок опору особи, яка вчинила злочин, не могла за обставинами справи усвідомлювати невідповідність вжитих нею заходів обстановці затримання, відповідальність за перевищення заходів, необхідних для затримання, не настає.
Слід відрізняти затримання особи, яка вчинила злочин, від інших обставин, що виключають злочинність діяння, зокрема, від необхідної оборони. Проте у випадках, коли особа, яка вчинила злочин, намагається ухилитись від правомірного затримання із застосуванням насильства або використовує для цього зброю чи інші знаряддя, з допомогою яких можуть бути завдані фізичні ушкодження, її дії слід розглядати як суспільно небезпечне посягання, а спрямовані на відбиття такого посягання дії осіб, які намагаються її затримати, слід розглядати як вчинені у стані необхідної оборони від такого посягання, і оцінювати за правилами ст. 36.
Положення ст. 38 поширюються і на вчинені за зазначених у ній обставин дії працівників правоохоронних органів, інших осіб, уповноважених відповідно до закону затримувати правопорушників. За інших обставин дії таких осіб, спрямовані на затримання правопорушників, використання при цьому зброї та спеціальних засобів мають відповідати вимогам щодо їх правомірності, які встановлюються спеціальними законами та виданими у відповідності з ними підзаконними нормативно-правовими актами.
Конституцією та законами України встановлено випадки, коли затримання не допускається навіть за наявності умов, зазначених у ст. 38. Зокрема, не допускається затримання службових осіб, які користуються правом недоторканності. Такими службовими особами є Президент України, який на час виконання ним повноважень користується правом недоторканності, народний депутат України, який не може бути затриманий без згоди Верховної Ради України, та суддя, який не може бути затриманий без згоди Верховної Ради України до винесення щодо нього обвинувального вироку судом.
Не є правомірними дії, спрямовані у ситуаціях, передбачених ст. 38, на затримання і доставлення органам влади службової особи, яка користується правом недоторканності, якщо її службове становище відоме тому, хто здійснює затримання. У цих випадках дії, спрямовані на затримання, залежно від обставин справи можуть кваліфікуватись за статтями 146, 346, 371, 377 чи іншими статтями КК.
Затримання за зазначених вище обставин не є злочином, якщо особа (особи), яка здійснює затримання, не знала, що затримуваний є суддею або народним депутатом України. Однак у разі пред’явлення посвідчення чи іншого документа, що засвідчує особу та службове становище судді чи народного депутата України, будь-які дії, спрямовані на затримання, мають бути припинені, а особа, яка є народним депутатом України чи суддею - негайно звільнена. У разі продовження дій, спрямованих на затримання, після того, як з’ясовано, що затримуваний є народним депутатом України чи суддею, особа, яка вчинила такі дії, підлягає за це кримінальній відповідальності на загальних підставах залежно від обставин справи та характеру заподіяної при затриманні шкоди.
Конституція України (статті 80, 105, 126).
КПК (статті 106, 115, 139).
Закон України «Про Державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. в редакції від 24 грудня 1993 р. (ст. 22).
Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990р. (статті 11-15-1).
Закон України «Про державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 р.
Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. (ст. 8).
Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р. (статті 24, 25).
Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. в редакції від 22 березня 2001 р. (ст. 27).
Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року (ст. 13).
Закон України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» від 4 березня 1998 р. (ст. 18).
Постанова ПВС № 1 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону» (пункти 3, 6).
Стаття 39. Крайня необхідність