1. Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засо­бів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового май­на, що заподіяло шкоду у великих розмірах,-

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі на­слідки,-

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох ро­ків або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. Об’єкт цього злочину та його предмет збігаються з об’єктом та предметом зло­чину, передбаченого ст. 411. Необережне знищення або пошкодження чужого майна, яке не є військовим, якщо це спричинило загибель людей або заподіяння тяжких тілес­них ушкоджень, кваліфікується за ст. 196.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, наслідками у вигляді знищення або пошкодження майна, що заподіяло шкоду у вели­ких розмірах, і причинним зв’язком між зазначеними діями і наслідками.

Під шкодою у великих розмірах тут слід розуміти саме матеріальну шкоду: прямі збитки та упущену вигоду. Чи заподіяло вчинення злочину шкоду у великому розмірі, є питанням факту і має вирішуватися органом дізнання, слідчим, прокурором та судом залежно від конкретних обставин справи. При цьому мають враховуватися загальна і військова цінність, унікальність майна тощо.

Про відмежування цього злочину від зіпсування ввірених для службового користу­вання зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання див. коментар до ст. 413.

3. Суб’єкт злочину - будь-який військовослужбовець (військовозобов’язаний під час проходження відповідних зборів).

Якщо майнова шкода у розмірах, які перевищують 250 нмдг, настала в результаті недбалого ставлення до служби військової службової особи, остання несе відповідаль­ність на підставі ст. 425.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережністю до діяння і до наслідків.

Якщо особа необережно ставиться тільки до наслідків у вигляді заподіяння шкоди у великих розмірах, загибелі людей та інших тяжких наслідків, а до наслідків у вигляді знищення (пошкодження) майна - умисно, вчинене має кваліфікуватися за ст. 411.

5. Про поняття загибель людей та інші тяжкі наслідки див. коментар до ст. 411.

Стаття 413. Втрата військового майна

(Частину першу статті 413 виключено на підставі Закону Ns 270-VI від 15 квітня 2008 р.)

2. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -

караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплі­нарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.