3. Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

(Стаття 413 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квіт-

ня 2008 р.)

1. Об’єкт злочину - порядок користування військовим майном.

2. Злочин з об’єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у виді порушення правил зберігання ввірених для службового користування предметів вій­ськового майна, суспільно небезпечними наслідками у виді втрати або зіпсування тако­го майна і причинним зв’язком між зазначеними діяннями і наслідками (ч. 2 ст. 413).

Порушення правил зберігання предметів військового майна означає, що військово­службовцем порушуються правила, установлені відповідними нормами військових статутів, інших законів України, наказів по військових формуваннях тощо, визначені для запобігання фактам втрати, знищення, пошкодження, викрадення військового май­на взагалі або його окремих видів.

Втрата передбачає вихід предметів із володіння військовослужбовця, у зв’язку з чим він позбавляється можливості користуватися ними. Зіпсування - це стан пред­метів, за яким вони характеризуються повною або частковою непридатністю для використання. На відміну від необережного знищення чи пошкодження предметів військового майна у разі їхнього зіпсування вони стають непридатними для викорис­тання внаслідок дії природних сил, яка стала можливою в результаті недбалого став­лення особи до правил зберігання зазначених предметів, а не внаслідок руйнівних (пошкоджувальних) дій винного.

За продаж, заставу, передачу в користування предметів обмундирування або споря­дження військовослужбовці та військовозобов’язані під час проходження зборів несуть лише дисциплінарну та матеріальну відповідальність.

Відмежовувати цей злочин від необережного знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна (ст. 412) слід насамперед за ознаками діяння і наслідків: по-перше, знищення та пошкодження майна передбачає конкретні дії особи, під час яких вона впливає на майно руйнівними (пошкоджувальними) засобами, а зіпсування предметів військового майна передбачає, що майно стає непридатним для його використання внаслідок дії природних сил, яка стала можливою в результаті недбалого ставлення особи до правил зберігання цього майна; по-друге, діяння, передбачене ст. 412, є ка­раним лише за настання конкретних вказаних в законі наслідків у виді шкоди у вели­ких розмірах або загибелі людей чи інших тяжких наслідків, а зіпсування предметів військового майна тягне кримінальну відповідальність за умови, що шкода, що наста­ла, є істотною.

3. Предметом злочину є зброя, бойові припаси, засоби пересування, предмети техніч­ного постачання або інше військове майно, яке ввіряється військовослужбовцям для службового користування.

Про поняття зброя, бойові припаси, засоби пересування, інше військове майно див. коментар до ст. 410. Під предметами технічного постачання слід розуміти засоби зв’язку, апарати, прилади та інші технічні засоби, що знаходяться на оснащенні військових формувань України для забезпечення їх діяльності. Взагалі ж зброю, боє­припаси, засоби пересування (транспортні засоби), предмети технічного постачання можна об’єднати під єдиним поняттям «військова техніка».

Ввіреними для службового користування є відповідні предмети інвентарного майна, а також зброя, боєприпаси, засоби пересування тощо, які надаються військово­службовцю для виконання конкретних обов’язків військової служби і підлягають повер­ненню після тимчасового користування ними (їхньої експлуатації). Інвентарним май­ном є, зокрема, деякі види речового майна і спорядження (наприклад, для офіцерів і прапорщиків - плащ-намет спеціальний, фляга, для військовослужбовців строкової служби - сумка польова, мішок речовий, плащ-накидка, казанок тощо, для військовозо­бов’язаних під час зборів - крім того, постільні речі), а також спеціальний (для військо­вослужбовців бойових машин, сил протиповітряної оборони, аеромобільних військ, частин спеціального призначення тощо) і льотно-технічний одяг, спортивне майно, му­зичні інструменти тощо.

Оскільки злочином, відповідно до ст. 11, є передбачене цим Кодексом лише суспіль­но небезпечне діяння, то не може вважатися ним порушення правил зберігання ввірених для службового користування предметів військового майна, наслідком якого є втрата або зіпсування військового майна незначної вартості.

Не є такими, що ввірені для службового користування, предмети військового майна, передані військовослужбовцю під охорону, для транспортування тощо. Не є предметом цього злочину обмундирування та спорядження, що видається військовослужбовцям строкової служби для особистого користування, а також речове майно, що* видається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, оскільки з моменту його отримання ці особи здійс­нюють над ним право власності.

Військові службові особи, винні у втраті або зіпсуванні предметів військового май­на, переданого їм під звіт, несуть відповідальність за ст. 425.

4. Суб’єктом злочину є будь-який військовослужбовець, а також військовозобов’я­заний під час проходження ним зборів.

5. З суб’єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. З ст. 413).

Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час. Затверджене постановою КМ № 1444 від 28 жовтня 2004 р.

Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Затверджене наказом МО N9 300 від 16 липня 1997р.

Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час. Затверджений нака­зом МО N9 45 від 31 січня 2006р.

Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речо­винами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення

1. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, ви­буховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля,-

карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.