3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб,-

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Примітка. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує чотириста мінімаль­них розмірів заробітної плати.

(Кодекс доповнено статтею 159-1 згідно із Законом № 3504-ІУ від 23.02.2006 р.)

1. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є встановлений законом по­рядок фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), яким за­безпечується рівність виборчого права. Відповідно до Конституції та виборчих законів України вибори є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних заса­дах. Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі (рівність пасивного вибор­чого права) забезпечується, зокрема, забороною використання для фінансування вибор­чої кампанії у передбаченому законом порядку інших коштів, крім коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, виділених на підготовку та проведення виборів, та коштів виборчих фондів відповідних суб’єктів виборчого процесу.

Предметом цього злочину є фінансова (матеріальна) підтримка, яка може мати ви­гляд грошових коштів, матеріальних цінностей (оргтехніки, комп’ютерів, меблів, пала­ток для здійснення передвиборної агітації тощо), послуг з виготовлення та поширення агітаційних матеріалів. Агітаційні матеріали можуть бути спрямовані на спонукання виборців голосувати як за, так і проти певного кандидата, партії (блоку). До таких матеріалів відносяться, зокрема: виборчі листівки, плакати, інші друковані видання та носії зовнішньої реклами, в яких/на яких розміщено матеріали передвиборної агітації, відеофільми, аудіо- та відеокліпи з політичною рекламою тощо.

2. Об’єктивна сторона порушення порядку фінансування виборчої кампанії канди­дата, політичної партії (блоку) може виражатись у двох формах:

1. надання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 1 ст. 159-1);

2. використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні вибор­чої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 2 ст. 159-1).

Надання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки та її використання утво­рюють склад злочину, передбаченого цією статтею, якщо: а) вони стосуються здійснен­ня виборчої кампанії; б) йдеться про виборчу кампанію кандидата, політичної партії (блоку).

Виборче законодавство не містить визначення поняття «виборча кампанія». Нато­мість воно використовує та визначає зміст такого поняття як «виборчий процес». Сто­совно положень ст. 159-1 виборчу кампанію можна визначити як складову виборчого процесу, яка полягає у здійсненні відповідними суб’єктами (кандидатами, політичними партіями (блоками)), визначених виборчим законодавством виборчих процедур з відпо­відного виду виборів - президентських, парламентських, місцевих. Під кандидатами у цій статті розуміються особи, які в установленому виборчим законодавством порядку зареєстровані кандидатами на пост Президента України, кандидатами у народні депута­ти України, кандидатами у депутати Верховної Ради АРК, сільських, селищних, місь­ких, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови. Тобто, під катего­рію «кандидати» у цьому разі попадають кандидати, які балотуються як по одномандат­них (мажоритарна система), так і багатомандатних виборчих округах (пропорційна система). Склад розглядуваного злочину утворює надання/використання фінансової (матеріальної) підтримки політичній партії (блоку), яка бере участь у виборчому проце­сі як його суб’єкт (на місцевих виборах - це місцева організація партії чи блок таких організацій). Разом з тим, об’єктивну сторону порушення порядку фінансування вибор­чої кампанії можуть утворювати дії щодо надання/використання фінансової (матеріаль­ної) підтримки політичній партії (блоку) й поза межами виборчого процесу. Зокрема, це може мати місце тоді, коли така підтримка на порушення визначеного законом порядку фінансування діяльності політичних партій надається політичній партії для здійснення виборчої кампанії ще до початку виборчого процесу. Тобто для наявності складу зло­чину, передбаченого ст. 159-1, момент надання вказаної підтримки не є важливим, ос­новне - це її незаконний характер та спрямованість - для здійснення відповідним суб’єктом виборчої кампанії.

Надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії кан­дидату, політичній партії (блоку) утворює склад цього злочину, якщо вона здійсню­ється з порушенням встановленого законом порядку в один із способів, вказаних у ч. 1 ст. 159-1, а саме шляхом: 1) передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необгрунтовано заниженими розцінками; 2) виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з ви­борчого фонду за необгрунтовано заниженими розцінками; 3) оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів.

Усі три способи вчинення цього злочину передбачають порушення виборчого зако­нодавства в частині визначеного ним порядку фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення виборів. За встановленим таким законодав­ством порядком витрати на підготовку та проведення виборів здійснюються виключ­но за рахунок коштів Державного бюджету України (президентські та парламентські вибори), місцевих бюджетів (місцеві вибори) та коштів виборчих фондів партій (блоків) і кандидатів. Формування виборчих фондів партій (блоків) і кандидатів здійс­нюється в порядку, строки, із джерел та у розмірах, визначених виборчим законо­давством. Лише з цих фондів здійснюється передвиборна агітація кандидатів, партій (блоків).

Передача грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній осно­ві чи за необгрунтовано заниженими розцінками передбачає надання кандидату, партії (блоку), по-перше, грошових коштів поза виборчим фондом, по-друге, матеріаль­них цінностей без будь-якої оплати з боку кандидата, партії (блоку) чи за оплату, яка необгрунтовано занижена. Питання про те, яка оплата за матеріальні цінності є необ­грунтовано заниженою, є питанням факту і потребує свого вирішення з урахуванням визначення середньостатистичних розрахунків у конкретному регіоні, які стосуються передачі таких цінностей на умовах договорів купівлі-продажу, оренди чи на інших умовах.

Виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необгрунтовано заниженими розцінками, полягає у здійсненні вказаних виборчих процедур без оплати з виборчого фонду взагалі або з оплатою з такого фонду, яка провадилася за необгрунтовано заниженими розцінка­ми. Особливістю цього способу злочинного порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) є те, що фінансова (матеріальна) підтрим­ка вказаним суб’єктам виборчого процесу надається шляхом вчинення дій, спрямова­них на забезпечення проведення передвиборної агітації,- суб’єкт злочину безпосе­редньо забезпечує виготовлення або поширення агітаційних матеріалів. Наприклад, суб’єкт виготовляє та/або розповсюджує виборчі листівки, плакати або інші агітаційні матеріали. Вирішення питання про обґрунтованість розцінок за виготовлення або по­ширення агітаційних матеріалів має здійснюватися у кожному конкретному випадку з урахуванням, зокрема, виду агітаційних матеріалів, способу їх виготовлення та поши­рення, існуючих в регіоні цін на такого роду послуги тощо. При цьому слід враховува­ти той факт, що виборче законодавство регламентує порядок встановлення розцінок вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передви­борної агітації за рахунок виборчих фондів кандидатів, партій (блоків) на президент­ських, парламентських та місцевих виборах. Так, на парламентських та місцевих виборах такі розцінки встановлюються відповідним ЗМІ і не можуть перевищувати розміру се­редньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші три квартали року, що передує року проведення виборів. При цьому ЗМІ можуть розраховувати такі розцінки вартості оди­ниці друкованої площі та одиниці ефірного часу окремо для робочих днів окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної ауди­торії періодів ефірного часу чи друкованої площі.

* Натомість при вчиненні цього злочину шляхом оплати виготовлення чи поши­рення агітаційних матеріалів суб’єкт злочину самостійно не здійснює виготовлення чи поширення таких матеріалів, а лише оплачує їх, діючи всупереч встановленому ви­борчим законодавством порядку фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів. Згідно з таким порядком фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів з інших джерел ніж за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, спеціально виділених для підготовки та проведення виборів, та кош­тів виборчих фондів кандидатів, партій (блоків), незалежно від наявності погодження з партіями(блоками) чи кандидатами, забороняється. Оплата виготовлення та поширення агітаційних матеріалів може здійснюватися лише із зазначених джерел і у спосіб та суб’єктами, визначеними виборчим законодавством.

Використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні ви­борчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) передбачає використання у зазначених цілях грошових коштів або матеріальних цінностей, наданих для здійснення виборчої кампанії кандидатом, лартією (блоком), з порушенням встановленого законом порядку. Таке використання може включати у себе будь-які витрати, які несе кандидат, партія (блок) при здійсненні своєї виборчої кампанії. Це можуть бути витрати, зокрема, на: здійснення передвиборної агітації, придбання та використання транспортних засо­бів і засобів зв’язку, обладнання, інвентарю, оргтехніки, оплати праці осіб, залучених кандидатом, партією (блоком) до здійснення їх виборчої кампанії.

Вживання у ч. 2 ст. 159-1 поняття з порушенням встановленого законом порядку означає, що складом цього злочину охоплюється використання у виборчій кампанії як грошових коштів та матеріальних цінностей, що надаються поза виборчим фондом від­повідного суб’єкта виборчого процесу, так і грошових коштів з виборчого фонду такого суб’єкта, але з порушенням встановленого законом порядку використання таких кош­тів. Зазначений порядок передбачає, зокрема, відповідні процедури відкриття рахунків виборчого фонду кандидата, партії (блоку), призначення розпорядників виборчого фон­ду, формування виборчого фонду, витрачання коштів такого фонду.

Надання та використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки для здійс­нення виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) утворюють склад злочи­ну, передбаченого ст. 159-1, лише у разі, якщо така підтримка надається або використо­вується у великому розмірі. Згідно з приміткою до ст. 159-1 великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з описаних у дис­позиціях частин 1 та 2 ст. 159-1 дій.

3. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 159-1, загальний, а злочину, передбаче­ного ч. 2 цієї статті,- спеціальний (кандидат, уповноважений представник кандидата, довірена особа кандидата, уповноважена особа). Порядок набуття та втрати статусу цих осіб визначається виборчим законодавством.

4. З суб’єктивної сторони злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є відповідна спрямованість надання фінансової (матеріальної*) підтримки - для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку).

5. Кваліфікуючою ознакою злочину є його вчинення за попередньою змовою гру­пою осіб. Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 та ко­ментар до неї.

6. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), яке тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 159-1, слід відмежову­вати від такого адміністративного правопорушення, як порушення порядку надання фінансової (матеріальної*) підтримки для здійснення виборчої кампанії, передбаченого ст. 212-15 ЮШ. Останнє полягає у порушенні порядку надання фінансової (матеріаль­ної*) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину. Таким чином, вказане адміністративне правопорушення може мати міс­це лише у разі, по-перше, коли воно вчинене у формі надання фінансової (матеріальної) підтримки, по-друге, коли така підтримка надається не у великому розмірі, по-третє, коли відсутні інші ознаки складу злочину, передбаченого ст. 159-1.

Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 2005 року.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 року (статті 11, 68, 69).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце­вих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року (розділ XII).

Закон України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року (розділ IV).

Стаття 160. Порушення законодавства про референдум

1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавлен­ням волі на строк до трьох років.