1. Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а та­кож збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів -

караються штрафом до ста неоподатковуваних міжмумів доходів грома­дян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

2. Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею,- караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об’єктом злочину є встановлений порядок виготовлення, збуту та використання засобів вимірювання.

2. Предметом злочину є фальсифіковані засоби вимірювання - вимірювальні при­лади та інструменти.

Вимірювальні прилади - це предмети, що слугують для здійснення вимірювань шляхом роботи механізмів, інших технічних пристроїв, які є їх складовою частиною.

Вимірювальні інструменти - це предмети, призначені для здійснення вимірювань вручну. Фальсифікованими вважаються вказані прилади (інструменти) з дефектами, внаслідок яких вимірювання ними даватиме недостовірні результати.

Під вимірюванням розуміється відображення фізичних величин їх значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Провадяться вимірювання: геометричних величин (відстаней, кутів тощо); механіч­них величин (швидкості, сили, ваги, вібрації, твердості тощо); витрат, рівня, об’єму га­зів та рідин; фізико-хімічні; теплофізичні і температурні (температури, теплової енергії тощо); часу і частоти; електричних і магнітних величин (сили струму, його напруги, опору, магнітної індукції тощо); акустичних величин; оптико-фізичні; радіоелектронні; медичні; іонізуючих випромінювань тощо. З метою здійснення вимірювань виробля­ється велика кількість різних приладів та інструментів. За допомогою засобів вимірю­вання, які показують неправильні результати, нерідко вчиняються різного роду обманні дії. Неправильні вимірювання можуть мати наслідком помилкові технічні, управлінські чи інші рішення, реалізація яких створюватиме небезпеку для людей, довкілля (напри­клад, небезпеку несподіваного стихійного лиха, катастрофи, аварії, радіоактивного за­раження) або безпосередньо завдаватиме значної матеріальної чи іншої шкоди.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) переробленні; 3) збуті фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів.

Виготовлення - це промислове виробництво фальсифікованих засобів вимірюван­ня або їх створення будь-яким непромисловим способом.

Переробленням є, зокрема, заміна механізмів, які застосовуються у відповідному приладі, на механізми іншого типу, встановлення додаткових механізмів, пристроїв, де­талей чи вузлів, інша модернізація відповідного приладу чи інструмента, що має наслід­ком розширення його функцій чи зміну властивостей або принципів його роботи, ремонт приладу чи інструмента, їх переналагодження, внаслідок яких у приладах чи інструмен­тах виникають дефекти, що призводять до недостовірності результатів вимірювань.

Про поняття збуту див. коментар до ст. 199.

Злочин є закінченим з моменту завершення процесу виготовлення чи перероблення предмета злочину, а при його збуті - з моменту збуту.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони при виготовленні та переробленні предметів злочину є мета їх використання чи збуту.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 226) є вчинення його особою, яка вже має судимість за ст. 226.

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність » в редакції від 15 червня 2004р.

Порядок встановлення приналежності засобів вимірювальної техніки до таких, що призна­чені для застосування в побуті (ПМУ12-99). Затверджений наказом Держстандарту № 219 від 12 травня 1999 р.

Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського хар­чування та надання послуг (ПМУ 21-2001). Затверджені наказом Держстандарту № 633 від