2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортно­го підприємства, установи або організації -

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна робота транспорту, конт­рольоване використання стаціонарних транспортних об’єктів, а також безпека функціо­нування транспортних комунікацій, руху та експлуатації транспорту, безпека експлуа­тації всієї транспортної системи. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати життя та здоров’я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є: 1) транспортні комунікації (ч. 1 ст. 279); 2) вокзали, аеро­дроми, порти, станції та інші транспортні підприємства, установи та організації (ч. 2 ст. 279).

Під транспортними комунікаціями слід розуміти шляхи сполучення, споруди на них, засоби сигналізації та зв’язку (про їх поняття див. коментар до ст. 277) всіх видів транспорту, включаючи й трубопровідний. На трубопровідному транспорті до комуні­кацій належать трубопроводи, а також компресорні станції, лінії сигналізації, зв’язку, пристрої для захисту від корозії.

Пасажирські вокзали, товарні станції, аеродроми, аеровокзали, гелікоптерні май­данчики, порти, морські вокзали, автовокзали, насосні станції тощо є видами стаціо­нарних транспортних об’єктів (транспортних комунікацій). Посягання, передбачене

ч. 2 ст. 279, може стосуватися відповідного об’єкта в цілому або його окремих частин - диспетчерських пунктів, перонів, причалів, злітних смуг, депо, тягових підстанцій і т. ін. При цьому не мають значення відомча підпорядкованість об’єкта транспорту, наявність у нього статусу юридичної особи. Предметом цього злочину є лише ті транспортні підприємства, установи, організації, які забезпечують рух і експлуатацію транспорту, і не повинні визнаватися ним рекламні, торговельні та інші організації, які хоча структурно і належать до транспортного підприємства, установи чи організа­ції, але від їх діяльності безпосередньо не залежать безпечний рух та експлуатація транспорту (наприклад, трамвайно-тролейбусне управління, бензозаправна станція). Захоплення таких об’єктів за наявності інших обов’язкових ознак може кваліфікува­тися за ст. 341.

3. Об’єктивна сторона злочину може виражатися у формі:

1. блокування транспортних комунікацій (ч. 1 ст. 279);

2. захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підпри­ємства, установи або організації (ч. 2 ст. 279).

Блокування транспортних комунікацій може здійснюватися шляхом дії або без­діяльності. Способами вчинення цього діяння є: 1) влаштування перешкод; 2) відклю­чення енергопостачання; 3) інші способи.

Влаштування перешкод означає перекриття руху шляхом влаштування барикад, завалів на шляхах, встановлення нерухомих великогабаритних транспортних засобів, спрямування потоків води, каменепаду. Відключення енергопостачання - це вимк­нення джерел струму, які необхідні для підтримання руху на транспорті або убезпе­чення його експлуатації (живлення світлофорів, засобів сигналізації, зв’язку, радіоло­кації). Блокування транспортних комунікацій в інший спосіб може полягати в най­різноманітніших діях, які роблять неможливою безпечну експлуатацію транспорту (зокрема, виставлення пікетів, постів, перекриття шлагбаумів, вимкнення засобів сиг­налізації чи зв’язку чи увімкнення їх в режимі заборони руху, перекриття засувок трубопроводів, влаштування перепон для радіозв’язку чи слрийняття сигналів регу­лювання руху).

Обов’язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 279, є наслідки, які можуть полягати у: 1) порушенні нормальної роботи транспорту (див. коментар до ст. 277); 2) небезпеці для життя людей або небезпеці настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 276).

Про поняття захоплення див. коментар до ст. 341.

Злочин у першій його формі вважається закінченим з моменту настання одного із вказаних наслідків, а в другій формі - з моменту захоплення відповідного об’єкта транспорту.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікованими видами злочину є вчинення вказаних у частинах 1 або 2 ст. 279 діянь, якщо воно спричинило: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 279). Про поняття загибелі людей та інших тяжких наслідків див. коментар до ст. 278.

Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіа­ції, від 23 вересня 1971 р. Ратифікована УРСР 16 січня 1973 р.

Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуго­вують міжнародну цивільну авіацію, від 24 лютого 1988 р. Ратифікований УРСР 14 березня 1989 р.

Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків

1. Примушування працівника залізничного, повітряного, водного, автомо­більного, міського електричного чи магістрального трубопровідного транс­порту до невиконання своїх службових обов'язків шляхом погрози вбив­ством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна цього працівника чи близьких йому осіб,-

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.