2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службово­го становища,-

караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбав­ленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Стаття З44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квіт- ня 2008 р.)

1. Об’єктом злочину є нормальна діяльність названих у диспозиції ч. 1 ст. 344 службових осіб, а також авторитет органів державної влади, в яких вони працюють.

2. Потерпілими від цього злочину є лише службові особи, названі в диспозиції ч. 1 ст. 344. При цьому потерпілими можуть виступати особи, обрані чи призначені на зазначені посади у порядку, встановленому законом.

Правильна кваліфікація дій винного за ст. 344 потребує встановлення часових меж, в яких та чи інша особа виконує повноваження державного діяча (про це див. коментар до ст. 112).

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному впливі у будь-якій формі на державного діяча.

Про поняття незаконного впливу див. коментар до ст. 343. Якщо незаконний вплив здійснюється шляхом погрози вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі, або застосуванням насильства щодо осіб, які названі як потерпілі у диспозиції ч. 1 ст. 346 і водночас ви­ступають потерпілими від злочину, що аналізується, то вчинене слід кваліфікувати за відповідними частинами статей 344 і 346.

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення незаконного впливу на держав­ного діяча.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою пере­шкодити виконанню потерпілим службових обов’язків або добитися прийняття неза­конних рішень. Під виконанням державним діячем службових обов’язків слід розумі­ти реалізацію ним наданих йому Конституцією чи законами України повноважень. Прийняття незаконних рішень - це прийняття рішень, які не входять до компетенції державного діяча, або рішень, які суперечать чинному законодавству.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 344) є використання винним свого службового становища при здійсненні незаконного впливу на державного діяча.

Конституція України (статті 79, 88, 104, 106, 114, 122, 128, 148).

Закон України «Про статус народного депутата України» в редакції від 22 березня 2001 р.

Закон України «Про Антимонопольний комітет» від 26 листопада 1993 р.

Закон України «Про Рахункову палату України» від 12 липня 1996р.

Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23 вересня 1997р.

Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від ЗО червня 2004 р.

Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997р. (статті 6, 9).

Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999р.

Указ Президента України N9 1574/99 від 15 грудня 1999 р. «Про склад Кабінету Міністрів України».

Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронно­го органу

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або по­збавленням волі на той самий строк.

2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близь­ким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близь­ким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з виконанням цим пра­цівником службових обов’язків -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою,-

караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна діяльність правоохорон­них органів, їх авторитет, а додатковим об’єктом - психічна недоторканність працівни­ків правоохоронних органів або їх близьких родичів, їх здоров’я.

2. Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) працівник правоохоронного органу; 2) його близькі родичі. Про поняття працівника правоохоронного органу див. коментар до ст. 342, а про поняття близьких родичів - коментар до ст. 115.

3. Об’єктивна сторона злочину може бути виражена у:

1. погрозі (ч. 1 ст. 345);

2. заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень - легких, середньої тяжкості (ч. 2 ст. 345) або тяжких (ч. З ст. 345).

Відповідальність за ч. 1 ст. 345 настає, коли мала місце погроза вбивством, насиль­ством або знищенням чи пошкодженням майна. Про поняття погрози див. коментар до статей 66, 189.

Під погрозою насильством слід розуміти погрозу заподіяння потерпілому побоїв, тілесних ушкоджень, інших насильницьких дій. Про поняття погрози вбивством див. коментар до ст. 129, а про поняття погрози знищенням майна - коментар до ст. 195.

Обов’язковою ознакою погрози у складі цього злочину є те, що вона вчиняється у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків. Про поняття виконання службових обов'язків працівником правоохоронного органу див. коментар до ст. 342.

Про поняття побоїв, легких, середньої тяжкості та тяжких тілесних ушко­джень див., відповідно, статті 126, 125, 122, 121 і коментар до них.

Злочин вважається закінченим з моменту висловлення погрози (ч. 1 ст. 345), запо­діяння побоїв чи тілесних ушкоджень (частини 2 або 3 ст. 345).

4. Суб’єктом цього злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілес­них ушкоджень може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а у вигляді запо­діяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень - 14-річного віку.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його організованою групою. Про поняття організованої групи див. ст. 28 і коментар до неї.

Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громад­ського діяча

1. Погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або по­шкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Пре­зидента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата Украї­ни, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи суд­ді Конституційного Суду України або Верховного Суду України чи вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповнова­женого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв’язку з їх державною чи громад­ською діяльністю,-

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, се­редньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нане­сення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.