Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.I.Бобрицька, М.В.Гриньова Валеологiя.doc
Скачиваний:
81
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
4.02 Mб
Скачать

Література

1. Малахов В.Г. Очищение организма й правильнеє питание. - 3-є изд., перераб. й доп. -СПб: ИК «Комплект». - 1996, 356с. (рр. «Минеральньїе злементьі», «Микрозлементьі», С. 211-224).

2. Мащенко Н.П., Мурашко В.А. Потребение микронутриентов населением, проживающим в загрязненньїх радионуклидами областях // Мат. науч. конф. «Научньїе

218

основьі разработки продуктов питання». - Киев. - 1993. - С. 45.

3. Медкова И.Л., Павлова Т.Н. Пища, которая лечит. - М.: Издательский дом ТСП. - 512 с. (р. «Микрозлементьі», С. 287-292).

4. Передерий В.Г., Соловьева А.А. Йодная недостаточность - проблема государственная // Проблемьі питання й здоровья. - 1996. — №3. -4 - С. 4-6.

Лекція Мо 28

Стан харчування населення україни та шляхи його поліпшення

План

1. Характеристика стану харчування жителів України.

2. Політика українського уряду в галузі харчування.

3. Основи раціонального харчування.

1. Характеристика стану харчування жителів України

Велике занепокоєння викликає стан здоров'я населення України. Показники, які його характеризують — загальна захворюваність, дитяча смертність, тривалість життя, — найгірші в Європі.

Медичні та епідеміологічні дослідження свідчать про прямий зв'язок харчування населення з найбільш поширеними захворюваннями. Поширення багатьох неінфекційних захворювань пов'язане з нераціональним, незбалансованим, полідефіцитним харчуванням населення, що знаходить вияв в надмірному вживанні жирів, простих вуглеводів, солі та дефіциту вітамінів, харчових волокон, мікроелементів.

Динамічні спостереження констатують значне погіршення стану харчування та здоров'я населення України за останні сто років.

Спробуємо проаргументувати сказане вище цифровими даними, які одержані декількома Українськими науково-дослідними інститутами. Не потребує доказів і наукових підтверджень той факт, що з 1992 року у більшості населення України виникло значне зниження прибутків і в зв'язку з цим — різке зниження цінності раціонів харчування, що наочно подано на рис. № 5.

1980р. _____________________________________________3147.00

1985р. ______________________________________________3149.00

1990р. _____________________________________________ 3247.00

1991р. _______^_____________3184.00

2876.00

1992р. ____^__^_.___^_._._^_____.^_^_^

3142.00

1993р. ^^^^^_^^___^^___^^^_^^^_^^

2581.00

1994р. ~~

2476.00

1995р. __________________________________

О 400 800 1.200 1.600 2.000 2.400 2.800 3.200

Рис. 5. Енергетична цінність раціонів харчування населення України, ккал/доб.

219

З даними, які подані на рисунку, видно різке зниження енергетичної цінності продуктів харчування практично у всіх вікових груп населення. Але, як свідчать дані наступних двох рисунків (рис. № 5 і 6) зниження енергетичної цінності харчування жителів України відбулося.^,,за рахунок різкого зниження вмісту в раціонах харчування жирів, особливо тваринних і молочних, і простого цукру.

1991р.

1992р.

1993р.

1994р.

1992р.

3 160

91.70

107.70

93.30

114.20

94.40

121.00

91.30

14С

114.00

83.50

120

98.40

20 40 60 80 100

білки

жири

Рис. 6. Вміст білків і жирів у раціонах харчування населення України, г/доб.

Навпаки, вживання їх залишилося не просто достатньо високим, а переважаючим норми, які рекомендує Всесвітня Організація Охорони Здоров'я

1980р. 1985р. 1990р. 1991р. 1992р. 1993р. 1994р. 1995р.

140.00

130.00

140.00

140.00

120.00

110.00

90.00

90.00

0 40 80 120 160 200

Рис. 7. Вміст цукру в раціонах харчування населення України, г/доб.

220

Уважно ознайомившись з даними таблиці №19, ми можемо відмітити таке: на фоні суттєвого зниження енергомісткості раціонів населення України тим не менше як і раніше відмічається відносно високий рівень вживання продуктів тваринного походження — жирів і простих вуглеводів — цукру. Це відбувається в ситуації недостатнього включення в раціон рослинних жирів і особливо клітковини і пектину. Нагадуємо, що середньостатистичний українець вживає клітчковини 6,7г при нормі 25, тобто в 4,5 разів менше, а пектину Імг при нормі 2-4мг — в 2 рази менше.

Таблиця № 19

Вживання харчових речовин та енергії населенням України за даними обстеження фактичного харчування

Харчові речовини та енергія

Роки

Фізіологічні норми затверджені МОЗ

1992

1993

1994

Білки, г, в т. ч.

76,8

71,0

65,1

85,0

Тваринні

44,2

38,4

31,6

-

Жири, г, в т. ч.

106,5

98,2

81,6

102,0

Рослинні

10,6

11,8

14,2

-

Вуглеводи,г,в т. ч.

316,4

293,4

286,4

382,0

Прості (цукор, г)

102,6

100,0

93,1

50,0—100,0

Клітковина, г

6,4

6,7

6,7

25,0

Пектин, мг

1,2

1,4

1,4

2—4

Енергія, ккал

3200

2531,3

2341,4

2775

Відмітимо, що вміст вітамінів в раціоні зменшився на 29,4-55,2%, а мінеральних речовин — на 22-52%. Нестача молочних, рибних продуктів, овочів та фруктів призводить до зниження корисних для організму мінеральних речовин, вітамінів, харчових волокон, пектинів, каротину, кальцію, заліза тощо.

Нестача багатьох біологічно цінних речовин сприяє порушенню процесів обміну, зниженню захисних властивостей організму, погіршує стан здоров'я, призводить до катастрофічного росту багатьох захворювань.

Захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, діабет, анемії прямо чи побічно пов'язані з нераціональним харчуванням населення. Нестача вітамінів призводить до поширення гіповітамінозів, особливо в зимово-весняний період. Гіповітамінози часто спостерігаються серед дітей, людей похилого віку, молодих жінок. Вони супроводжуються зниженням захисних властивостей організму, головними болями, втомою, подразливістю, зниженням уваги, працездатності.

Нестача вітамінів в організмі сприяє розвитку та прогресуванню інших захворювань, пов'язаних з несприятливим екологічним середовищем, шкідливими умовами праці, а також інфекційними, простудними захворюваннями.

221

Недостатнє споживання м'ясних продуктів (повноцінного тваринного білку) лишає організм гемового заліза, яке легше засвоюється, ніж залізо рослинного походження.

Нестача заліза та вітамінів поряд з наявністю радіонуклідів в харчових продуктах призводить до росту анемії. Дефіцит йоду та інших мікроелементів (міді, магнію, заліза) в продуктах харчування, питній воді в ряді біогеохімічних районів України призводить до появи вроджених аномалій, викидів, кретинизму, глухонімоти, мікседеми, зобу. Крім того, гіпомікроелементози та йодна недостатність призводить до збільшення дитячої смертності в зв'язку зі зниженням опору організму до інфекції.

Негативний вплив на здоров'я населення кількісно і якісно недостатнього харчування загострюється вкрай тяжким екологічним становищем в Україні, забрудненням харчових продуктів токсичними речовинами різного походження. Надходження їх в організм з їжею призводить до розвитку патологічних змін, зумовлює зниження захисних властивостей організму та виникнення генетичних порушень.

Встановлено, що 60-80% чужорідних речовин потрапляє в організм з продуктами харчування. До основних ксенобіотиків харчових продуктів відносяться нітрати, пестициди, токсичні елементи, радіоактивні речовини, антибіотики.

Викликає велике занепокоєння негативний вплив екологічного середовища на сільське населення, яке має більш похилий віковий склад та відносно гіршу забезпеченість медичною допомогою при інтенсивному використанні отрутохімікатів.

Слід врахувати і ті обставини, що сільські жителі зазнають частіше впливу несприятливих метеорологічних, кліматичних та санітарно-гігієнічних факторів. Трудівники села мають ненормований робочий день, вимушені робочі пози, велике фізичне навантаження в окремі сезони року, подовження робочого дня в період інтенсивних польових робіт (посівна, збирання врожаю), віддаленість місця роботи від місця проживання.

Встановлено (О.М.Очерередько, 1995), що частка здорових людей на селі тепер є 2,5 рази нижча порівняно з містом, а частка хворих з субкомпенсованими і декомпенсованими станами в 1,5 рази вища.

Збільшення екологічних захворювань серед сільського населення пояснюється також широким використанням пестицидів. Для багатьох з них (хлорофосу, узгену, будиду, базудину тощо) встановлена висока онкологічна активність. Під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища ускладнюється перебіг хвороб: зростає частота загострень хронічних захворювань, збільшується кількість ускладнень, подовжується час лікування, збільшується хронізація захворювань.

Комплексний вплив на організм шкідливих факторів навколишнього середовища при нераціональному харчуванні, наростання стресових ситуацій призводить до зниження його захисних властивостей, поширення захворювань різних систем органів, зниження народження та підвищення смертності, збільшення генетичних порушень.

222

Тому сучасна еколого-гігієнічна концепція харчування людини спрямована на охорону навколишнього середовища, нормалізацію процесів життєдіяльності, які пов'язані з навколишнім середовищем з урахуванням цілющої сили збалансованого раціону, індивідуальних потреб в харчових речовинах та енергії в залежності від віку, статі, фізичних навантажень.

Враховуючи, соціальні та екологічні обставини в Україні, необхідно вирішувати першочергові завдання в галузі харчування населення різних вікових та професійних груп на основі наукових обгрунтувань Національної програми оздоровлюючого харчування.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.