- •Міністерство освіти України Інститут змісту і методів навчання
- •Валеологія
- •Автори навчального посібника
- •Передмова
- •1. Причини і передумови виникнення валеології
- •2. Здоров'я як провідна категорія валеології
- •3. Здоров'я і хвороба: Феноменологічний аналіз питання їх сумісності
- •4. Третій стан. Його сутність
- •1. Медицина і валеологія: реальні перспективи наукового і практичного вирішення проблем здоровая населення
- •2. Сучасний стан вирішення питання методологічного забезпечення валеології як науки: об'єкт, предмет, мета, теоретичні основи
- •3. Практичні аспекти валеології
- •4. Основні завдання валеології як навчального предмета
- •Розвиток науки про здоров'я від реліктових культур до цивілізованих держав месопотамії, єгипту та ізраїлю
- •1. Примітивна медицина реліктових культур
- •2. Медицина Месопотамії: особливості, розвиток і значення для сучасності
- •3. Лікування у Стародавньому Єгипті
- •4. Погляд на проблеми здоров'я і нездоров'я людини та можливості лікування в Ізраїлі
- •1. Шляхи вирішення проблем здоров'я людини у Стародавній Персії
- •2. Набутки медицини Стародавнього Китаю та Ух значення для сучасності
- •3. Аюрведа — медицина Стародавньої Індії; витоки та внесок у сучасну науку про здоров'я людини
- •4. Відкриття цілителів Тібету та оцінка їх нащадками
- •5. Класична епоха: лікування в Греції. Його значення для сучасності
- •6. Медицина в Римі: передумови розвитку і становлення, історичний внесок у практику лікування
- •Література
- •4. Франц Александер, Шелтон Селесник Человек й его душа: познание й врачевание от древности до наших дней. — м.: Изд-во Агенства "Яхтсмен", 1995. — с. 46-79.
- •Внесок лікарів середньовіччя та епохи відродження. Сучасний етап: можливості нової стратегії оздоровлення
- •1. Досягення лікарів Середньовіччя у вирішенні проблем здоров'я людини
- •2. "Ера розуму і досліджень" (хуіі-хіх ст.): культурні передумови і основні здобутки в галузі оздоровлення людини
- •3. Кінець XX століття: проблеми, знахідки та пошуки шляхів вирішення питань здоров'я людини
- •4. Практика оздоровлення та набуття теоретичних знань у валеологічному просвітньому курсі вищої та середньої школи
- •Структурна модель людини як біоенергоінформаційної системи та її зовнішні (просторові) складові
- •1. Людина в сучасному світі
- •2. Історичний розвиток уявлень про сутність людини і сенс її життя
- •3. Феномен людини, її природна, діяльна, предметна, мисленнєва та суспільна сутність
- •4. Людина, особистість та індивідуальність
- •5. Людина як мікрокосм
- •Відповідність чакрам пелюсток, кольорів, індексів та планів тонких світів
- •1. Біологічне і соціальне в процесі становлення людини як суспільної істоти
- •2. Взаємовплив біологічного і соціального у психічному розвитку індивіда
- •3. Взаємозв'язок біологічного і психічного в людині у прояві механізмів впливу емоцій на тілесні фукнції
- •4. Особиста позиція і роль вчителя у створенні поведінкової стратегії людини на збереження власного здоров'я
- •Зумовленість стану здоров'я дітей та дорослих географічними та кліматичними умовами україни
- •1. Сучасна еколого-географічна ситуація в Україні.
- •2. Вплив соціально-біологічних факторів на демографічний процес.
- •3. Вплив техногенних факторів на здоров'я населення.
- •Література
- •1. Антропічні порушення біосфери Землі і здоров'я людини
- •2. Здоров'я як складова особистого інтересу людини в умовах інформаційного суспільства
- •3.2. Основні показники захворюваності підлітків
- •3.3. Інвалідізація населення України і її причини
- •3.4. Професійні захворювання
- •1. Відмінність людського способу життя від тваринного
- •Елементи здорового способу життя, дія яких забезпечує оздоровлення організму (за в.Лозинським)
- •3. Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу
- •4. Роль мотивацій і установок сучасної людини у формуванні основ здорового способу життя
- •Збереження і зміцнення
- •1. Здоров'я дитини як індивідуальна і суспільна проблема
- •2. Підготовка дівчаток до материнства
- •1. Спадкова зумовленість фізичного здоров'я людини
- •2. Спадкові хвороби
- •3. Медико-генетичне консультування
- •1. Здоров'я дитини як світова проблема, шляхи її вирішення
- •2. Методи виявлення і попередження можливих аномалій розвитку дитини в ембріональному періоді
- •2.1. Пренатальний період
- •2.2. Вроджені порушення відомої генетичної етіології
- •2.3.Уроджені порушення вірогідної або можливої генетичної етіології
- •2.4. Вроджені порушення, зумовлені захворюваннями матері, ускладнені вагітністю
- •3. Токсикоз вагітності, передчасні пологи та заходи щодо їх запобігання
- •Наслідки дитячих інфекційних захворювань та їх профілактика
- •1. Характер інфекційних захворювань сучасної людини
- •2. Основні інфекційні захворювання, якими хворіють діти 2.1. Інфекції дихальних шляхів
- •2.2. Інфекції, які впливають на центральну нервову систему.
- •2.3. Інфекції, що впливають на слух
- •2.4. Інфекції, які впливають на зір
- •2.5. Інфекції, які впливають на підшлункову залозу
- •Валеологічні основи догляду за новонародженою і грудною дитиною
- •1. Значення першого року життя для формування фундаменту здоров'я дорослої людини
- •2. Особливості догляду за шкірою новонародженої і грудної дитини
- •3. Розвиток основних систем органів дитини першого року життя
- •4. Захисні функції новонародженої і грудної дитини
- •5. Деякі перехідні стани у новонароджених
- •1. Фізіологічні особливості розумової праці. Втомлення, його діагностика і профілактика
- •3. Розумова і фізична працездатність дитини та режим дня школяра
- •Розділ IV фізичне і соматичне здоров'я
- •1. Фізичне здоров'я індивіда.
- •3. Функціональні проби оцінки фізичної працездатності
- •4. Методи самооцінки деяких фізичних станів людини
- •1. Оздоровче фізичне тренування: показання і протипоказання до його використання.
- •2. Принципи, методи і засоби оздоровчого фізичного тренування
- •3. Дозування фізичного навантаження в оздоровчому тренуванні
- •Частота серцевих скорочень у залежності від фізичного стану (за м.Я.Горкіним та ін., 1973)
- •Вірогідна максимальна (пікова) частота серцевих скорочень (за к.Купером)
- •Допустима потужність фізичного навантаження залежно від рівня соматичного здоров'я людини.
- •Клініко-фізіологічна характеристика осіб за різними рівнями соматичного здоров'я.
- •4. Обсяг, кратність і структура оздоровчого тренування.
- •5. Контроль адекватності і ефективності оздоровчого тренування
- •1. Оздоровче тренування дітей і підлітків, його особливості й умови проведення
- •2. Фізичне виховання дітей дошкільного віку
- •3. Фізична активність і оздоровче тренування дітей молодшого шкільного віку
- •4. Умови збільшення функціональних резервів дітей середнього і старшого шкільного віку шляхом фізичних занять
- •Контрольні показники фізичної підготовки юнаків та дівчат 15-17 років
- •1. Фізична культура і фізичне виховання.
- •3. Процедури загартовування.
- •3. Советов по физической культуро и спорту. /Сост. А. Колодний. — м.: Физкультура и спорт, 1971. — 183с.
- •Лекція № 21 біологічні ритми і здоров'я людини
- •1. Біологічні ритми в живих системах.
- •2. Класифікація ритмічних процесів
- •3. Сон як один із біоритмів людини
- •4. Біологічні основи функціональної біоритмології людського організму
- •5. Десинхроноз і можливості його профілактики
- •Застосування методу фітопрофілактики у практиці оздоровлення людського організму
- •1. Сутність фітопрофілактики, її значення у зміцненні здоров'я людини.
- •2. Біохімічна характеристика фармакологічних і цілющих : властивостей рослин.
- •3. Вітамінний склад рослин і його роль у оздоровленні людського організму
- •4.Форми лікарських засобів та принципи їх приготування
- •1. Рослини у свіжому сирому вигляді.
- •Розділ V харчування і здоров'я
- •Проблема харчування в минулому і теперішньому
- •1. Проблема харчування в минулому.
- •2. Шлях до здоров'я через правильне харчування в наші дні
- •3. Клімат і харчування.
- •1. Хімічні складові організму
- •2. Процес травлення, обмін речовин
- •3. Практичні рекомендації щодо нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту
- •2. Не пийте нічого деякий час після їжі.
- •3. Ретельно пережовуйте їжу
- •6. Вживайте їжу тільки тоді, коли відчуваєте почуття голоду.
- •Потреба організму людини в білках, жирах і вуглеводах, та їх біологічна цінність
- •1. Білки як необхідна складова частина харчування людини, їх характеристика.
- •2. Жири, їх біологічна цінність для організму людини. Холестерин.
- •3. Вуглеводи, їх характеристика та значущість для підтримання нормального рівня життєдіяльності людини.
- •1. Біологічна роль вітамінів у харчуванні людини
- •2. Основні харчові джерела вітамінів
- •3. Гіпо- і авітаміноз: причини виникнення і шляхи профілактики
- •4. Вітаміни в нашому повсякденному харчуванні
- •Мінеральні елементи та вода у харчуванні людини
- •1. Фізіологічне значення мінеральних елементів.
- •Класифікація мінеральних елементів за ознакою їх дії
- •Порівняльна характеристика продуктів харчування за ступенем реакції закислення і олужнення організму (за роботами Уокера, Поука)
- •3. Мікроелементи та способи збагачення ними організму людини.
- •4. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої
- •Література
- •Стан харчування населення україни та шляхи його поліпшення
- •1. Характеристика стану харчування жителів України
- •2. Політика українського уряду в галузі харчування
- •3. Основи раціонального харчування
- •4 Група
- •2 Група
- •1 Група
- •Потреба дітей дошкільного і шкільного віку в білках, жирах, вуглеводах, г/кг маси тіла на добу
- •Сучасні теорії харчування
- •1. Короткий огляд найбільш популярних оздоровчих дієт
- •2. Сучасні уявлення про раціональне поєднання продуктів у харчуванні
- •3. Треба дотримуватися правила: один вид білку для одного прийому їжі.
- •4. Приймати крохмалисту їжу і кислотні продукти рекомендується в різний час.
- •3. Деякі рекомендації дієтологів щодо вживання пророслої пшениці
- •Народні традиції харчування
- •1. Господарська основа харчування українців.
- •2. Традиційні страви українського народу
- •3. Вплив християнства на становлення національних традицій харчування українців
- •Народні прислів'я та загадки про їжу.
- •Розділ VI екологія та здоров'я
- •1. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини
- •Екологічні аспекти здоров'я людини
- •Здоров'я індивіда
- •2. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •Чинники (мутагени), які здатні спричинити зміни спадкових ознак
- •3. Онкологічні захворювання та їх зв'язок з екологічними особливостями середовища проживання
- •4. Профілактика онкозахворювань
- •Розділ ппоз Основна мета Ступінь розробленості і можливість практичного застосування
- •6. Народні засоби профілактики і подолання променевої хвороби
- •1. Поняття природного довкілля. Біосфера та її компоненти
- •2. Середовище життєдіяльності людини та її здоровая.
- •3. Техногенне забруднення довкілля, його види та вплив на здоров'я людини.
- •1. Характер забруднення.
- •2. Види забруднювачів.
- •3. Методи визначення якості та обсягу забруднень.
- •4. Кислотні дощі.
- •5. Тютюновий дим.
- •6. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери Землі.
- •1. Поняття про алергію і алергени. Історія вивчення алергічних хвороб.
- •2. Алергени: їх класифікація і роль у виникненні алергічних хвороб
- •3. Суть алергічних реакцій в організмі людини
- •4. Роль спадковості у виникненні алергії
- •5. Клінічні прояви алергічних захворювань
- •Розділ VII основи психічного здоров'я
- •1. Психічне здоров'я — шлях до щастя і довголіття.
- •2. Нервова система як матеріальна основа психіки людини
- •4. Стрес як неспецифічний адаптаційний процес. Психологія і концепція стресу
- •5. Індивідуальні відмінності реагування людей на стрес
- •2. Саморегуляція як біологічне явище
- •3. Структура саморегуляції діяльності
- •4.Аспекти саморегуляційноі' діяльності
- •2. Заповніть схему:
- •Література
- •1. Методи психічної саморегуляція
- •1.1. Релаксаційно-дихальна гімнастика.
- •1.2 Релаксація (розслаблення)
- •1.3. Йога
- •1.4. Аутогенне тренування
- •1.5. Медитація.
- •2. Методи психологічної корекції
- •1. Харчування і емоційна напруга
- •Взаємозалежність між характером харчування і психічними порушеннями
- •2. Роль фізичної активності у зміцненні нервової системи
- •3. Нормалізація сну
- •4. Народні засоби зняття нервово-емоційної напруги
- •Лекція № 39 позитивне мислення і здоров'я людини
- •3. Вербальні конструкти негативного мислення: шляхи визначення і заміни на позитивні альтернативи
- •Розділ VIII соціальні умови здоров'я
- •Законодавчі акти україни і світової спільноти про здоров'я
- •1. Конституція України (1986 р.) про охорону здоров'я громадян країни
- •2. Сприяння здоровому способу життя населення в Основах законодавства України про охорону здоров'я (1992 р.)
- •3. Здоровая дитини в конвенції про права дитини (1989 рЛ конвенція про права дитини
- •1. Девіантна поведінка як соціальна проблема
- •2. Характерологічний аналіз видів девіацій
- •2.1 Алкоголізм
- •2.4. Токсикоманія
- •3. Соціально-педагогічні аспекти профілактики різних виявів девіантної поведінки
- •Тактика "зниження поставок",
- •Профілактичні заходи
- •Людина серед людей: проблема спілкування з соціальним оточенням
- •1. Вікові особливості спілкування індивідів.
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ IX духовний світ людини та її здоров'я
- •1. Поняття "духовного". Особливості світогляду людини як валеологічна проблема
- •2. Взаємозалежність між духовним життям і фізичним здоровім
- •3. Історична еволюція концепції здоров'я
- •4. Розвиток самосвідомості людини і здоровий спосіб життя
- •1. Моральність і здоров'я
- •2. Усвідомлення моральних понять як крок до створення законів матеріального і духовного світів
- •3. Основні закони матеріального світів
- •4. Духовні закони і здоров'я людини
- •3. Священні книги про здоровая людини
- •1. Сім'я: визначення, сутність, історичний аспект.
- •2. Сучасна сім'я, її функції
- •Анкета для батьків
- •Пам 'ятка для батьків Робота учня під час виконання домашнього завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Основи геронтології
- •1. Поняття про геронтологію як науку
- •4. Зміни Функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння
- •5. Продовження життя в експерименті
- •Словник
- •Гігієнічні норми часу на організовану рухову активність дітей та школярів
- •Градації максимальної аеробної спроможності (функціональні класи) залежно від відстані, яку пробігають за 12 хв.
- •Експрес-оцінка функціонального стану організму (для дорослих)
- •Клініко-фізіологічна характеристика осіб за різними рівнями соматичного здоров'я
- •Програма оздоровчого тренування із скакалкою для осіб 30-49 років
- •Система очок для оцінки бігу
- •Розподіл тренувальних навантажень (оздоровчий біг) у двотижневому мікроциклі
- •Програма підготовчого періоду оздоровчого тренування залежно від віку (ходьба, 5 тренувальних занять на тиждень)
2. Характерологічний аналіз видів девіацій
2.1 Алкоголізм
Одним із проявів девіантної поведінки є вживання спиртних напоїв.
Діючим чинником всіх алкогольних напоїв є винний або етиловий спирт (С^Н^ОН), який викликає стан, що називається сп'янінням.
Алкогольним сп'янінням називають грубе порушення функцій головного мозку внаслідок отруєння алкоголем. Слово алкоголь має арабський корінь — "а1-Ье§о1", що означає "одурманюючий".
Більша частина алкоголю окислюється в організмі під впливом тканинних ферментів до води і оксиду вуглецю (IV) з утворенням ряду шкідливих проміжних продуктів (оцтовий альдегід, оцтово-етиловий ефір). Відомо, що 90 % вжитого алкогольного напою поглинається мозком. Початок сп'яніння характеризується порушенням діяльності норм великих півкуль мозку, потім і інших відділів ЦНС. Алкоголь гальмує утворення хімічних медіаторів та нейрогормонів, що відіграють велику роль в діяльності мозкових структур. Після всмоктування в кров і проходження через печінку, алкоголь потрапляє в загальний кровообіг і шкідливо впливає на кров, судини, серце. Алкоголь руйнує еритроцити та лейкоцити, що понижує імунобіологічні властивості крові. Кров транспортує випитий алкоголь в різні органи, функція яких порушується як у зв'язку з безпосередньою місцевою дією алкоголю, так і в зв'язку з порушенням в цей час регулюючого впливу на ці органи нервової системи.
Рівень алкоголю в крові слугує чітким показником інтоксикації організму. Він різко підвищується в ході надходження алкоголю до організму, а потім поступово починає знижуватися в результаті його окислення. Якщо ж в цей проміжок часу алкоголь потрапляє в організм у великій кількості, то організм не встигає зруйнувати його і рівень алкоголю затримується на високому рівні на довгий час. Між тим, при концентрації алкоголю в крові людини 0,05 % відмічають порушення в емоційному стані,
325
мисленні, поведінці. Подальше підвищення рівня алкоголю викликає більш грубі порушення: при концентрації 0,1 % не тільки посилюються розлади мислення, але й розвиваються рухові порушення; при 0,2 % — людина вже не може підтримувати вертикальне положення; при 0,3 % — виникає порушення свідомості або повна нерухомість; коли ж рівень алкоголю в крові складає 0,4-0,5 % — людина впадає в коматозний стан, свідомість її при цьому повністю виключена, рефлекси відсутні, функціонують лише життєво важливі органи — серце та легені. При підвищенні цього рівня може наступити смерть.
Алкоголізм — це хронічна хвороба, вона характеризується якісно новим, патологічним станом організму, що впливає на його функції та сторони життя людини. Особливо шкідливе вживання алкоголю для підлітків, адже організм їх досить вразливий до дії алкоголю. Якщо у дорослої людини період розвитку хвороби може тривати від 3 до 5 років, то підліток при умові регулярного вживання алкоголю стає хронічно хворим уже через рік.
Слід відмітити, що алкоголь згубно діє не лише на кровоносну і нервову системи, але і на всі інші життєво важливі органи і системи людини: травну, видільну, дихальну, репродуктивну. Так, часте вживання алкоголю призводить до жирового переродження серцевого м'язу. Алкоголь підвищує зсідання крові, судини стають ламкими, що може призвести до різноманітних хвороб (інфаркту, інсульту, тромбофлебіту). Печінка для алкоголю — орган-мішень. Токсичні продукти, вражаючи клітини печінки, викликають запальні процеси та її жирове переродження. Остання стадія при алкогольному враженні печінки — цироз.
Легені приймають активну участь у видаленні алкоголю з організму. Довготривала дія на організм алкоголю в поєднанні з переохолодженням та тютюнопалінням викликає хронічне запалення бронхів та легень, а це в свою чергу сприяє виникненню таких хвороб як: емфізема легень та пневмосклероз, внаслідок чого порушується дихальна функція легень, з'являється характерний хронічний кашель.
Останнім часом вчені занепокоєні генетичними аспектами алкоголізму. Розрізняють такі основні шляхи негативного впливу алкоголізму на нащадків:
1. тератогенний — народження неповноцінної дитини в результаті вживання чоловіком в період зачаття і жінкою в період вагітності (особливо в першій її половині) алкогольних напоїв;
2. мутагенний — різноманітні пошкодження хромосом;
3. соматогенний — захворювання внутрішніх органів в результаті алкогольної інтоксикації;
4. спадковий — виникнення алкогольної залежності у
новонародженої дитини. 2.2. Тютюнопаління
Тютюнопаління — один з видів з видів побутової наркоманії. Це шкідлива звичка, сутність якої — одержання задоволення від вдихання
326
диму тліючого тютюну. Звичка розвивається швидко і згубно діє на здоров'я людини.
Хоча куріння відоме давно, та лише в останні десятиріччя було доведено, що дія тютюну на організм різнобічна, тому є всі підстави називати його ворогом людства. На жаль, багато курців недооцінюють токсикогенний вплив на свій організм дії тютюну.
Токсичність тютюну визначається вмістом в ньому нікотину. Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут.
Тютюновий дим — це гаряча суміш шкідливих газів, парів, рідин і твердих речовин, що виникає в результаті згорання тютюнового листя.
Хімічний склад тютюнового диму досить складний: в ньому розрізняють 1200 компонентів. Найбільш шкідливі компоненти ілюструє схема №11.
Хімічний склад тютюнового диму
Найбільш шкідливі хімічні компоненти тютюнового диму
|
Нікотин |
|
Бензпірен, бензатроцен |
|
Полоній-210 Свинець-210 Вісмут-210 |
|
Синільна кислота, чадний газ, аміак |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Рослинна отрута, яка діє на нервову систему людини |
Ароматичні вуглеводні, які є концерогенами |
Радіоактивні речовини |
Отруйні речовини |
Схема №11
Тютюновий дим має газоподібну, рідку і тверду фракції. До шкідливих газоподібних компонентів тютюнового диму відносять: чадний газ, аміак, сірководень, метан, оксид миш'яку (ПІ) та ін. З рідких речовин виявлені багато різноманітних кислот, спиртів, альдегідів, фенолів (вони утворюють тютюновий дьоготь), ефірні олії. Серед кислот особливо сильними отрутами є синільна, мурашина, масляна та ін. Синільна кислота — особливо сильна отрута, вона паралізує тканини та клітини дихання, порушує обмін речовин в мозку, серці та м'язах тіла. Кислоти подразнюють слизову оболонку дихальних шляхів та альвеол, сприяють потраплянню в кров тютюнових отрут, викликають запалення верхніх дихальних шляхів. Феноли, що входять в склад тютюнового дьогтю викликають злоякісні новоутворення.
Зупинимося на характеристиці такого компоненту тютюнового диму, як нікотин. Нікотин — одна з основних отрут, наркотична дія якого створює потяг до куріння і утворення шкідливої звички, яка переходить у хворобу — нікотинову залежність. Прояв фізіологічної дії на організм людини ілюструє схема № 12.
327
Фізіологічна дія нікотину на організм людини
Нікотин |
||||||||
Ї |
|
^ |
|
^ |
||||
Припиняє проведення збуджень через нервові |
|
викликає підсилене відкладання на стінках |
|
Змінює секрецію наднирників; |
||||
вузли |
|
кровоносних судин |
|
підсилює виділення |
||||
|
|
вапна і холестерина |
|
адреналіну |
||||
1 |
Як наслідок ' і |
Як наслідок ' |
|
1 |
Як наслідок ' |
|||
Пошкодження нервової |
Склеротичні зміни |
Збільшується частота |
||||||
регуляції систем організму, залоз, не засвоюється вітамін С |
кровоносних судин |
серцевих скорочень; звужуються периферичні судини, що веде до |
||||||
|
|
порушення живлення |
||||||
|
|
тканин |
Схема №12
До твердих фракцій тютюнового диму відносять: сполуки миш'яку, радіоактивні та концерогенні речовини.
При хронічному отруєнні тютюном порушується діяльність всіх життєвоважливих органів та систем, знижується працездатність, виникає статеве безсилля, настає передчасне старіння. Для організму дитини і підлітка тютюнокуріння особливо шкідливе, адже вплив його полягає в затримці росту та розвитку організму. Крім того, діти і підлітки, які палять погано переносять інфекційні хвороби внаслідок зниження захисних функцій організму, послаблення статусу імунної системи.
2.3. Наркоманія
Одним із проявів девіантної поведінки є наркоманія. Наркоманія — слово грецького походження ("пагЬе" — "зацепеніння", "тапіа" — "безглуздість"). Цим терміном об'єднують групу захворювань, які характеризуються потягом до постійного вживання наркотичних речовин. Цей потяг обумовлюється стійкою психічною і фізичною залежністю від них.
Після Другої світової війни розвинені індустріальні країни стали свідками різкого збільшення вживання наркотиків, таких як каннабіс (маріхуана і гашиш), опіатів (опіум в різних формах, морфін і героїн), стимулюючих препаратів, таких як кокаїн, амфетамін та ефедрин, а також різних видів саморобних наркотиків.
Проведена оцінка ситуації, що сталася в 90-х роках, засвідчила 100 тис. смертей від наркотичної залежності. Боротьба з наркотиками на той час коштувала близько 300 млрд. доларів. Але вжиті міри не змінили ситуації;
використання наркотиків не тільки не зменшилося, але й розширилося як в
328
об'ємі, так і географічне. Випадки заштрихової наркоманії реєструвалися в 1992 році у 82 країнах, а в 1996 році — 121 країні. За епідемією наркоманії йшла епідемія СНІДу: в ті ж роки ВІЧ-інфекція серед заштрихових наркоманів була зареєстрована в 52 і 81 країні відповідно.
На сьогодні відомо декілька сотень природних або отриманих штучно речовин, що мають наркогенні властивості. Їх поділяють на чотири групи. До першої групи входять препарати, виготовлені з опійного маку, а також синтетичні препарати, що мають морфіноподібні властивості. Друга група об'єднує різноманітні стимулятори центральної нервової системи. Третя — барбітурати та інші снодійні і заспокійливі речовини. До четвертої групи входять речовини, які добувають з коноплі (містять каннабіоїди).
Наркотичні речовини перш за все згубно діють на ЦНС, змінюючи хімічним шляхом проходження психічних процесів, і в першу чергу в тих нервових центрах, які відповідають за відчуття та емоції. При цьому порушується сприйняття, розвиваються дефекти свідомості. Суттєве у впливі наркотичних речовин те, що викликані ними приємні відчуття виникають не як відображення в психіці і не як адекватна оцінка реальних явищ, об'єктів, процесів, а самі по собі, не залежно від дійсності, за рахунок хімічної дії тієї чи іншої компоненти на ЦНС. Крім того, наркогенні речовини штучно "вилучають" з глибин психіки такі суб'єктивні відчуття, які в дійсному житті трапляються рідко. Це відбувається тому, що наркогенні речовини можуть діяти одночасно на різні відділи нервової системи, порушуючи їх ієрархічну взаємодію.
Загальна особливість всіх наркогенних речовин — їх висока токсичність. Вони викликають порушення життєвих функцій організму, пониження активності всіх фізіологічних процесів, загальне фізичне і нервове виснаження. В процесі розвитку захворювання спочатку формується психічна залежність (бажання повтору задоволення), а потім фізична. Для наркотично залежної людини характерна особлива система ціннісних орієнтацій, яка базується на ставленні до наркогенної речовини як до найголовнішої життєвої цінності, фундаментальної життєвої потреби. При цьому перебудовується напрямок і зміст всіх психологічних процесів. Слід відмітити, що, на відміну від алкоголізму, залежність від наркогенної речовини і саме захворювання — наркоманія — розвивається набагато швидше: якщо для того, щоб стати хронічним алкоголіком потрібно декілька років, то для того, щоб стати наркоманом достатньо зробити одну-дві ін'єкції певної наркотичної речовини. Підступність наркотиків в тім, що, за висловлюваннями лікарів-фахівців, "наркотик вміє чекати" — рік, два, декілька років. Але, як правило, вихід один: з'явлення психологічного потягу, а потім розвиток практично невиліковного (з 100 наркоманів може вийти з залежності лише 1 захворювання). :^ " ь? г і' * -
Отже, наркоманія, як захворювання, характеризується трьома основними ознаками: психічною залежністю, фізичною залежністю і толерантністю.
329
Психічна залежність — хворобливе прагнення безперервно або періодично вживати наркогенний препарат, для того, щоб знову пережити певні відчуття або зняти явища психологічного дискомфорту. Фізична залежність — стан, який виникає в результаті перебудови життєдіяльності організму у зв'язку з хронічним вживанням наркотиків. Вона проявляється інтенсивними реакціями, які з'являються відразу, як тільки дія препарату припиняється або нейтралізується специфічними антагоністами. Ці порушення називають синдромом "відміни", "наркотичним голодом" або абстинентним синдромом. Фізична залежність, як і психічна, обумовлює неперервне використання наркотичних речовин або повернення їх до вживання після деякого утримання.
Толерантність — прояв адаптації, тобто звикання організму до наркогенних препаратів. Вона полягає в зниженні інтенсивності реакцій на чергове введення певної їх кількості, тому для досягнення бажаного психофізичного ефекту хворому потрібна більша кількість (доза) наркогенної речовини. Як показують соціальні та психолого-педагогічні дослідження, присвячені формуванню у підлітків схильності до прийому наркотиків, пронаркотична настанова створюється у шкільному віці. Приблизно у віці 10 років діти знають про наслідки вживання наркотиків, пізніше вони дізнаються про речовини, засоби і відчуття, які супроводжують вживання наркотичних речовин. Надалі, у старшому шкільному віці, вони вже мають суперечливу інформацію про те, що наркотики — це дещо і небезпечне, і приємне. Це породжує певний дисонанс, який вирішується або початком вживання наркотичних засобів, або відмовою від них.
Мотивація вживання наркотиків зв'язана, як правило, із впливом мікросоціальних факторів, таких як соціальна дезадаптація, виховання в неблагополучній сім'ї, з індивідуальними особливостями підлітка. Нерідко ці фактори поєднуються.