Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.I.Бобрицька, М.В.Гриньова Валеологiя.doc
Скачиваний:
258
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
4.02 Mб
Скачать

2. Сучасний стан вирішення питання методологічного забезпечення валеології як науки: об'єкт, предмет, мета, теоретичні основи

Об'єктом валеології є здорова людина, або людина, яка перебуває у "третьому стані".

Предмет валеології — індивідуальне здоров'я. Ієрархічно індивідуальний рівень здоров'я пов'язаний із суспільним і груповим (Ю.П.Лісіцин і співавтори, 1985 р.), причому у такій послідовності:

суспільний — груповий — індивідуальний.

13

Перший рівень — суспільний — характеризує стан здоров'я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують в суспільстві. Другий — групове здоров'я — зумовлений специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу чи безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени. Третій — індивідуальний рівень здоров'я — формується як в умовах суспільства і групи, так і на основі фізичних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде окрема людина.

Слід додати, що в наш час людина вмирає не стільки від інфекцій, як від хвороб, в основі яких неправильний спосіб життя, тяжкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація тощо. Тому, одним із найголовніших завдань української національної школи, визначених Державною програмою "Освіта (Україна XXI століття)", є формування і збереження здоров'я дітей та молоді.

Стратегічним шляхом виконання цього завдання є створення і розвиток системи валеологічної освіти, що цілком відповідає реалізації цілей, передбачених Державною національною програмою "Діти України" (Наказ Президента України від 18.01.96 р. № 63/96).

У проекті Концепції неперервного валеологічного виховання і освіти визначено головні їх складові:

— валеологічне навчання учнів у закладах освіти дасть можливість отримати спеціальні знання і навички, необхідні для виховання валеологічного світогляду, поведінки і здорового способу життя як важливої умови і ефективного механізму формування, збереженя і зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я підростаючого покоління;

— створення валеологічних умов навчання, праці та відпочинку учнів, що повинно забезпечити їх всебічниий і гармонійний фізичний, психічний і духовний розвиток з метою формування, збереження і зміцнення здоров'я дітей, підлітків та молоді.

Формування основ здорового способу життя, ціннісних установок, дієвого відношення до себе, до проблем власного здоров'я — прерогатива вчителя. Саме він володіє методикою виховуючого впливу, допомагає дитині виробити таку життєву стратегію, яка б дала змогу відчувати себе щасливим, вільним, самосвідомим, сповненим турботи про себе, про іншу людину, про оточуючий світ. Тому цілком закономірною стає тенденція зближення професій вчителя і лікаря в рамках вищої і середньої школи, підготовці і роботі вчителів-валеологів як інтегрованих спеціалістів.

Головною метою валеологічної освіти і виховання, яку повинен реалізувати вчитель-валеолог у школі, є формування валеологічного світогляду та поведінки учнів, мотивацій, що забезпечать активне і свідоме залучення кожної особистості до процесу творення свого здоров'я.

Все вищесказане дозволяє сформулювати теоретичні основи валеології:

14

1) валеологія розглядає здоров'я як самостійну соціально-медичну категорію, сутність якої може бути кількісно і якісно охарактеризована прямими показниками;

2) здоров'я розглядається як більш широка категорія порівняно із хворобою. Передхвороба і хвороба — окремі випадки здоров'я, коли є його дефекти або зниження рівня;

3) рівень структурної організації, який досліджується у валеології, — переважно рівень організму. Валеологічна теорія і практика засновані на розгляді організму як біоенергоінформаційної системи, а здоров'я — інтегрального багаторівневого поняття;

4) розробка теоретичних принципів валеології відповідає завданню формування загальної теорії здоров'я, що об'єднує філософське осмислення сутності здоров'я, хвороби і перехідних станів.