Лекція № 39 позитивне мислення і здоров'я людини

План

1. Феномен мислення.

2. Формування "образу власного Я" в контексті створення основ позитивного мислення.

3. Вербальні конструкти негативного мислення: шляхи визначення і заміни на позитивні альтернативи.

Людей хвилюють не речі, а уявлення, які люди про них створюють.

Епіктет 1. Феномен мислення

Мислення, емоції і поведінка людини в житті тісно переплітаються, і всі вони впливають одне на одне.

Наші думки, наш індивідуальний спосіб сприйняття, мислення впливають на наше життя: іноді допомагають нам, а іноді — пригнічують.

Вплив на нас власних думок виявляється по-різному. Моделі мислення, які основані на позитивних емоціях, прийнятті життя таким, яким воно є, необхідності шукати у всьому позитивні сторони, характерні, на жаль, для невеликого відсотка громадян. Щоб не зробила людина, яка бачить оточуюче і себе у позитивному світлі, її самовідчуття, психічний стан не страждають. Таке бачення веде до цілого набору особистісних захистів, і людина навіть після величезної невдачі ніколи не скаже: "Провал відбувся не тому, що я нікчема". Швидше вона подумає, що невдача — наслідок якихось упущень, і що надалі все потрібно передбачати. Успіхи підтверджуються, невдачі виконують корегуючу функцію, посилюється координація Я, що фактично означає особистісний ріст людини, її рух до успіху та психічного благополуччя, а значить — і до здоров'я.

Буває і навпаки. Властиві нам звички багато в чому визначають наше бачення реальності і всі майбутні дії. Уявіть, що ви беретеся за якусь роботу, супроводжуючи кожну свою дію думками типу: "Для чого все це я роблю? Я ж обов'язково щось наплутаю! Ніколи нічого я ще не робив вірно". Скоріш за все ви не будете напружено шукати рішення завдання. Така установка блокує всі існуючі механізми мислення. Більш того, якщо для вас характерна негативна модель мислення, навіть досягнутий успіх буде інтерпретуватися вами як випадковий, не заслуговуючий уваги.

Звичайно, роздуми про негативні сторони нашого життя занурюють нас в глибоку депресію, викликають хворобливі стани, знижують апетит, денормалізують сон.

306

Вплив думок людини на її фізичний і психічний стан виявлений давно. Числені факти, такі, як смерть від чаклунського закляття, зцілення важкохворих паломників у "святих місцях", лікувальний ефект плацебо та звичайні для нас "чудеса" гіпнозу безсумнівно свідчать про силу впливу, з якою мислення формує наше здоров'я.

Розглядаючи психологічний аспект лікування вірою, можна припустити, що хворий, який отримав глибоку емоційну підтримку перестає занадто фокусуватися на симптомах своєї хвороби: віра у зцілення ніби заміщає в думках хворого постійну тривогу і відволікає його від фізичного недуга. Емоційний імпульс в акті віри знову примушує працювати захисні сили організму, прискорюючи одужання.

Клод Леві-Стросс, французький етнограф, засновник соціологічної науки і творець теорії первісного мислення, описав такий цікавий випадок. В одному туземному племені існувала заборона, за якою жодному з членів племені під страхом смерті не дозволялося торкатися їжі вождя. Одного разу один з воїнів скоштував страву, і їжа принесла йому справжнє задоволення. Цей проступок так і залишився б таємницею для співплемінників, але невдовзі бідолаха зовсім випадково побачив в руках вождя злополучні ласощі, прийшов в неймовірний жах і через декілька годин помер в страшних муках. Не ризикуючи давати вичерпне наукове пояснення цьому факту, відмітимо таке: нещасний попав під вплив думки про неминучу смерть за визначеним табу.

В сучасній медицині широко відомий лікувальний ефект плацебо. Приймаючи плацебо, пацієнт вважає, що вживає ефективний препарат для лікування своєї хвороби. В ході спеціальних досліджень лікарі прописували пацієнтам плацебо у вигляді цукрових пігулок або мікстур, які являли собою підсолоджену воду. В результаті у хворих спостерігалося зникнення симптомів захворювання, не дивлячись на відсутність в препаратах лікарських речовин. До цього часу не має наукового обгрунтування дії плацебо. В чому ж інтерес такого ефекту? В тому, що всі результати вживання плацебо викликаються лише однією думкою пацієнта про те, що він приймає сильнодіючі ліки.

Чим частіше ми дозволяємо собі негативні думки, тим гірше ми себе почуваємо, тим більше схильні думати про погане. І навпаки, позитивні думки допомагають нам відчути себе краще і впевненіше, дозволяють конструктивно підходити до будь-якої ситуації і діяти більш розсудливо і ефективно.

Що ж таке мислення і який його механізм? На думку вітчизняних вчених, мислення — це перш за все психічний процес самостійного пошуку і відкриття суттєво нового, т. б. процес опосередкованого і узагальненого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, який виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і далеко виходить за її межі. Основний "механізм" мислення — аналіз через синтез — полягає в такому: в процесі мислення, об'єкт, який пізнається, включається у все нові зв'язки і в силу цього виступає у все нових якостях,

307

які фіксуються у нові поняття і понятійні характеристики і з об'єкта, таким чином, виділяється новий зміст, він виявляє нові властивості.

Цей механізм мислення, очевидно, реалізуються в процесі пошуку певних рішень, розв'язанні певних проблем. Усвідомлене — лише видимий план мисленнєвих операцій. Ще Г.Гемгольц запропонував ряд прикладів так званих неусвідомлених умовисновків, з допомогою яких людина орієнтується в оточуючому світі, а У. Джеме описав процеси надсвідомості, в результаті яких людина народжує нові думки, незвичні для себе ідеї.

Всі плани мисленнєвої діяльності людини — усвідомлений, підсвідомий, надсвідомий — працюють злагоджено і допомагають, або заважають формувати і зміцнювати її психічне здоров'я.

2. Формування "образу власного Я^ в контексті створення основ позитивного мислення

В дослідженнях сучасних психологів, як то Аарона Бека, Альберта Елліса, а також практикуючих лікарів (Максуелла Мольца та ін.) робиться спроба виявити шляхи зміни звички людей мислити непродуктивне.

Мислення, яке спрямоване на формування стійкого психічного здоров'я, створення успішної творчої діяльності, відчуття комфорту назване саногенним {те, що народжує здоров'я). В роботах ряду вчених саногенне мислення має аналоги — позитивне, оздоровче.

Максуелл Мольц рекомендує формувати позитивне мислення з пошуку самого себе, з власного самоприйняття і адекватної самооцінки.

Пам'ятаєте одну з історій барона Мюнхаузена, коли він тонув в болотній трясовині? Чи ж це відбувається з нами, коли наші промахи і невдачі "топлять" нас в безодні депресії і відчаю? Саме позитивне мислення допоможе людині в цьому складному світі мобілізувати власні душевні сили, і, подібно славному барону, "розправити плечі" і витягти себе з болота за власну шевелюру.

З фактів та даних, які накопичені психологами, психіатрами з'явилися нові концепції особистості людини. На їх основі були створені нові методи, які дозволили досягнути значних змін в індивідуальних характеристиках, у стані здоров'я людей і навіть закладених природою здібностях і талантах.

Значною подією в галузі психології стало відкриття так званого образа власного Я. Усвідомлюємо ми це чи ні, але кожен з нас носить в собі мисленний образ або портрет самого себе. В цьому образі втілена наша концепція своєї особистості, уявлення про самого себе як про людину, яка сформувалася на основі нашої власної думки про себе. А ця думка в свою чергу склалася несвідомо, під впливом минулого досвіду, наших успіхів і невдач, пережитих образ і тріумфів, а також на основі ставлення до нас інших людей. З цих "цеглинок" ми уявно конструюємо образ власного Я ("Я-концепцію").

З метою визначити складові "Я-концепції" можна запропонувати собі оцінити по 5-бальній шкалі наведені в таблиці № 32 позиції.

308

Таблиця № 32

Позиціі'-конструкти "Я-концепції"

Позиції	"Я — ідеальне"					"Я — реальне"
	-1.	2	2	4	5	-1-	2	з	4	5
1. Бути хорошим учнем, студентом.
2. Бути в майбутньому гарним фахівцем,
професіоналом у своїй справі.
3. Бути хорошим другом, з яким хотілося б
порадитись, звернутися за допомогою, покластися у
тяжкі хвилини.
4. У подружньому житті бути хорошим чоловіком
(дружиною).
5. Бути добрим батьком (матір'ю) своїм дітям,
радником і наставником, незаперечним авторитетом
для них.
6. Бути гарним господарем (господинею) в домі.
7. Мати привабливу зовнішність.
8. Бути респектабельним "успішним" чоловіком
(жінкою), реалізуватися в професійній кар'єрі, бізнесі.
9. Мати гарне житло, всі атрибути багатої людини
(машину, дачу, можливість відпочинку за кордоном і
т. д.).
10. Мати достатній (як у всіх, середній) рівень
добробуту, все необхідне для життя, нічого зайвого.
11. Подобатися оточуючим у спілкуванні, манерах
поведінки, вмінні вирішувати питання.
12. Бути привабливим зовні чоловіком (жінкою), мати
прихильників, чути компліменти, подобатися.
13. Мати "підтягнуту" спортивну фігуру, яка є
результатом постійної роботи над собою, своїм тілом.
14. Удосконалювати своє фізичне здоров'я (фізичні
тренування, оздоровчі системи, спорт тощо).
15. Охайно одягатися (не обов'язково за останньою
модою, але щоб пасувало і відповідало ситуації
спілкування).
16. Одягатися стильно, у відповідності з модою, мати
гарне відчуття міри, досконалий смак.
17. Бути завжди в центрі подій, цікавитись як живуть
оточуючі, місто, що відбувається у світі.
18. Працювати над собою (локус уваги — свій світ,
думки, життєве спрямування), удосконалюватися
професійно, особистісно.
19. Реалізувати себе у соціальній сфері, будь-яким
адміністратором, мати змогу впливати на життя
громади.
20. Бути душею компанії на вечірках, хорошим
організатором.
21. Бути духовно розвиненою особистістю.
22. Бути інтелігентною людиною.

Примітка: Позиції розроблені для учнівської категорія 12-22 роки).

та студентської молоді (вікова

Аналізуючи дані таблиці, можна виявити, що є домінуючим для вас на сьогодні у створеному вами в ідеалі образі власного Я і визначити ті позиції,

309

над якими вам би хотілося працювати. А для цього можна розробити поведінкову стратегію, звичайно осмисливши причини відповідності між "Я-ідеальним" і "Я-реальним", оцінивши свої здібності і потенційні можливості.

Образ власного Я змінюється в кращий чи гірший бік, не тільки шляхом міркувань або накопичення теоретичних знань, але перш за все в процесі накопичення практичного досвіду. Вільно чи ні людина сформувала власний образ під впливом переживань в ході минулої творчої діяльності. Наша впевненість, вміння володіти собою або, навпаки, закомплексованість, зневіра у власні сили — результат особистого практичного досвіду, а не чистого знайомства з теорією. Через практику можна змінити образ власного Я. Наприклад, можна з метою формування позитивних установок напрактикуватися у виконанні такої вправи:

Сила бажання.

Мисленно уявіть собі, щоб ви хотіли досягти або які риси характеру набути, уявіть на якусь мить, що все це можливо. Розбудіть у собі сильне прагнення досягти здійснення своїх бажань, будьте ентузіастом, розмірковуючи про предмет ваших прагнень. Адже ваші сьогоднішні негативні переконання сформувалися під впливом думок і почуттів.

Коментар до вправи: В ході регулярного виконання цієї вправи можна змінювати негативну установку на позитивну. Коли ви хвилюєтеся, ви перш за все жваво малюєте у своїй уяві картину можливого несприятливого результату. Ви не робите жодних зусиль, а лише невідступне думаєте про "кінцевий результат". Мисленно малюючи бажаний позитивний результат і довго розмірковуючи над ним, ви робите його більш вірогіднішим. Відповідні емоції автоматично генеруються і вас охоплює впевненість, радість як передвісник майбутнього успіху. Борючись зі схильністю до негативних емоцій ми виробляємо звичку до позитивних настроїв, стверджує лікар Найт Данлоп. Як людина мислить, такий і результат її діяльності, її зусиль по формуванню і зміцненню здоров'я, її життя.

В людині завжди присутні ніби два незалежних, але взаємопов'язаних Я. Перше Я живе. Друге ніби спостерігає за першим, оцінює те, що відбувається, пропонує підставу для переживань у тих випадках, коли положення справ залишає багато кращого. Неузгодженість першого і другого Я веде до розростання внутрішнього конфлікту особистості, що безперечно знайде вияв і у зовнішніх проявах поведінки, саморегуляції людини, її психічному здоров'ї.

Таким, чином робота людини з створенням основ позитивного мислення є робота з образом свого власного Я, що пов'язано з самопізнанням і самодослідженням. Недарма, ще древні мудреці говорили: "Пізнай себе", адже пізнаючи себе ми одночасно змінюємо свої якості, а значить і своє життя.

Образ власного Я — ключ до вашої особистості і поведінки, до вашого психічного здоров'я. Він визначає рамки ваших можливостей — те, що ви можете або невзмозі зробити. Розводячи межі образу, ви розширюєте для себе і сферу можливого. Це значить, що вироблення адекватного,

310

реалістичного уявлення про самого себе ніби наділяє людину новими здібностями, новими талантами, в буквальному смислі перетворюючи невдачі в успіхи.

Образ власного Я — це загальний знаменник, який визначає фактор всіх наших "історій хвороб", які завершилися як успіхом, так і невдачами. Всі наші дії, почуття, вчинки (навіть здібності) завжди узгоджуються з цим образом власного Я. Ми завжди будемо "діяти подібно" до тієї особистості, з якого, за нашим переконанням, ототожнюємо. І не тільки це. Ми просто не зможемо чинити інакше, не дивлячись на свідомі зусилля. Людина, яка уявляє себе "типовою невдахою" і щиро повірила в свою нещасну долю, навіть при наявності сприятливих умов не зможе бути щасливою, реалізованою, здоровою. Особа, яка повірила в те, що їй "самою долею визначено страждати", обов'язково знайде докази, які підтверджують подібну точку зору.

Уявлення про самого себе — це та передумова, база, на якій покоїться наша індивідуальність і вона визначає особливості нашої поведінки, відчуття психологічного комфорту і благополуччя.

Як уже було сказано вище, уявлення про себе можна змінити. Оволодівши психологією образу власного Я , ми створюємо фундамент для самореалізуючого навіювання. Для побудови кращого образу власного Я необхідно створювати "оздоровчу ситуацію" за такою схемою: не критикувати себе, не виражати невдоволення, не займатися моралізуванням. Правда така: ви — не гірший, ви — не найкращий, ви — це ви, і тільки.

Як особистість ви не повинні співставляти себе з якоюсь іншою особистістю тому, що не існує на всій планеті особистості, така як ваша. Ви в такій же мірі не зобов'язані нагадувати інших, в якій інші не зобов'язані нагадувати вас. Весь секрет істинної роботи по удосконаленню образу власного Я можна звести до такої умови: неодмінно мати адекватне і реалістичне уявлення про себе, з яким ви можете жити. Якщо ваше уявлення про себе цілісне і міцне, то ви будете відчувати себе затишно і спокійно, а в протилежному випадку ви відчуєте тривогу і дискомфорт. Якщо ваш образ відповідає дійсності, то у вас з'явиться стійке відчуття впевненості у своїх силах, тоді ви без надмірних зусиль будете самим собою, знайдете привід для самовиразу, станете функціонувати, так би мовити, в оптимальному особистісному режимі.

Психологія образу власного Я дозволяє зрозуміти давно відомі феномени, які, вочевидь, не знаходили однозначного пояснення. Є, наприклад, незаперечні клінічні свідчення про наявність так званих типів людей "невдах" і "везунчиків", "щасливих" і "нещасних" переважно здорових і сильних до захворювань. Психологія образу власного Я проливає нове світло на концепцію позитивного мислення — і ще більш важливо — пояснює, чому воно в одних випадках дає позитивний ефект, а в інших ефект відсутній. Справа в тім, що позитивне мислення знаходить прояв лише тоді, коли воно співпадає з уявленням людини про себе. Але якщо такого співпадання немає, потрібно, як уже було сказано, змінити уявлення про

311

самого себе, зробити адекватним образ власного Я. Підтвердження цьому можна знайти у відомому біблейському оповіданні: Ісус Христос не радив нам ставити нову латку на зітлівшу одіж і вливати молоде вино в старі міхи. Так само позитивне мислення не можливо використовувати ефективно в якості латки або підпорки до старого образу власного Я. Більш того, зовсім неможливо позитивно сприймати якусь конкретну ситуацію, якщо збереглося негативне уявлення про самого себе. Багаточисленні експерименти абсолютно чітко продемонстрували, як тільки змінюється образ власного Я, проблеми і завдання, які узгоджуються з цим новим образом, вирішуються легко, без надмірних зусиль.

Найбільше переконливі експерименти в даному напрямку провів Прескотт Лекі, один з перших дослідників психології образу власного Я. Особистість він вважав "системою ідей", кожна з яких повинна узгоджуватися з рештою. Ті, які не узгоджуються, не визнаються "істинними", вони відкидаються, не слугують керівництвом до дії. Сприймаються лише ті, які здаються узгодженими з системою. В центрі цієї системи ідей розташований умовний базис, на якому міститься "ідеальне Я" індивіда, його образ власного Я або уявлення про самого себе. Лекі був викладачем і мав можливість перевірити справедливість своєї теорії на тисячах студентів. На думку Лекі, якщо у студента виникали складнощі у вивченні якогось предмета, то тільки тому, що на думку студента, робота над даним предметом вступала у протиріччя з сформованою системою ідей. Дослідник припускав, що змінивши мисленнєву установку студента, яка лежала в основі згаданої точки зору, можна радикально змінити і його підхід до даного предмету. Трансформуючи дану ідею в умови роботи вчителя-валеолога, можна відмітити, що не можливо змінити поведінку учня у відношенні до здоров'я, вироблення основ здорового способу життя, не змінивши внутрішню установку на здоров'я, не сформувавши стійку позицію на оздоровлення в системі цінностей в його "Я-концепції". Так, будь-яка людина, яка хоче бути здоровою, повинна вести в систему своїх поглядів, ідей, в свій образ власного Я позитивну установку на оздоровлення, ціннісне відношення до себе, свого здоров'я.