Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.I.Бобрицька, М.В.Гриньова Валеологiя.doc
Скачиваний:
267
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
4.02 Mб
Скачать

Розділ IV фізичне і соматичне здоров'я

Лекція №17 ЗДОРОВ'Я ТА ЙОГО КІЛЬКІСНА ДІАГНОСТИКА

План

1. Фізичне та соматичне здоров'я, їх взаємообумовленість.

2. Сучасні підходи до визначення кількісних характеристик здоров'я.

3. Функціональні проби оцінки фізичної працездатності.

4. Методи самооцінки деяких фізичних станів людини.

1. Фізичне здоров'я індивіда.

Тривалий час традиційна медицина успішно вирішувала завдання, що поставали перед нею. Поступово зникли страшні епідемії, зросла середня тривалість життя. Та от людство вступило в епоху НТР. Життя змінилося:

зросли потоки інформації, нервово-психічні перевантаження, прагнення всю фізичну працю замінити роботою машин. Медична наука здобула новий імпульс для розвитку. Але на фоні незаперечних успіхів у діагностиці-та лікуванні стало швидко погіршуватися здоров'я населення: збільшилася кількість хворих людей, зросли показники смертності, інвалідизації тощо.

Зміна умов життя сучасних людей істотно змінила й структуру їх хвороб. На перше місце за поширеністю і сумними наслідками вийшли так звані хронічні соматичні захворювання. До них належать захворювання серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем і т.п. Можливості діагностики цих хвороб цілком достатні, а от лікування — обмежені. Єдиний вихід — профілактика. А для цього потрібно знати не тільки механізми тієї чи іншої хвороби, але й механізми здоров'я. Визнано, що такі механізми здоров'я існують.

Актуалізуючи дане у "Вступі до валеології" визначення фізичного здоров'я як стану гармонії морфологічної структури фізичного тіла і функціонального стану систем життєзабезпечення людського організму, поміркуємо над структурою фізичного здоров'я, суттєвим його змістом. З визначення можна зробити висновок, що даний феномен можна розглядати як гармонійне поєднання фізичного (сфера фізичної культури і спорту) і соматичного {сфера біології та медицини}. Таке розуміння означеної категорії узгоджується з думкою деяких авторів, які досліджують проблему індивідуального здоров'я людини. Так, Бєлов В.І., зауважує, що абсолютне фізичне здоров'я визначається красивою фігурою, здоровим волоссям і шкірою, гармонійним розвитком всіх фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості) фізичне здоров'я, а також високою здатністю організму підтримувати постійність внутрішнього середовища (гомеостаз), з допомогою чого досягається висока життєздатність основних органів та систем — соматичне здоров'я.

120

ддирЦР д

Чи можна виміряти кількість фізичного здоров'я? Соматичного здоров'я?

У 1926 році видатний російський вчений-енциклопедист В.І.Вернадський вперше застосував для вивчення біосфери, тобто всього живого, закони термодинаміки. З таких позицій будь-який живий організм, у тому числі й людина, — відкрита термодинамічна система. Добре відомо, що ці системи перебувають у досить стійкому стані стосовно навколишнього середовища. В основі цієї стійкості, як підказує термодинаміка, — енергопотенціал системи. Чим він вищий, тим стійкіша нерівновага відкритої термодинамічної системи. Чим більше енергії в клітині, органі, тканині, тим більше фізіологічної роботи може бути виконано, тим успішніша протидія хворобі. Саме таким шляхом — підвищення ефективності енергоутворення (питомої інтенсивності внутріклітинного дихання) — відбувалася еволюція всього живого на Землі. Доведенно, що показник ефективності енергоутворення зростає від 0,09 мВт у найпростіших одноклітинних організмів до 22 мВт у ссавців. Ця тенденція зберігається і на останніх етапах еволюції. З таких позицій людина справді є "вінцем творіння". У неї цей показник становить понад 36 мВт (Зотин А.И. Биознергетическая направленность зволюционного процесса организма, 1981). Отже, оцінка "кількості здоров'я" індивіда конкретизується у визначенні його енергопотенціалу.

Основа енергопотенціалу живого організму — так звані макроерги, головним чином — аденозинтрифосфорна кислота (АТФ). При його фукнціонуванні вони постійно розщеплюються, забезпечуючи енергетику функції клітин, а також постійно ресинтезуються, накопичуючи енергію. Енергія для ресинтезу макроергів виникає анаеробним (безкисневим) та аеробним (з участю кисню) шляхами. Перший з них еволюційно давніший і в 16-18 разів менш ефективний ніж другий. До того ж, анаеробний шлях як енергетичний субстрат використовує лише вуглеводи.

Отже, для того, щоб класифікувати енергопотенціал живої системи, "досить взяти дані про максимальні аеробні здатності людини, які у свою чергу, можуть бути охарактеризовані показниками максимального споживання кисню. Практика свідчить, що стійкість організму проти негативних чинників — від гіпоксії до проникаючої радіації — залежить від показників максимального споживання кисню, співвіднесених до маси тіла індивіда.

Як відомо, визначення максимального споживанння кисню — одна з найпоширеніших дослідницьких процедур у спортивній медицині. Для її виконання потрібні прилади — ергометри та газоаналізатори. Але такий шлях вимірювання здоров'я малодоступний через дорожнечу вищевказаних приладів. Вихід із становища може бути знайдений досить просто: адже між максимальними аеробними можливостями людини і результатами тестування її загальної витривалості існує прямолінійна залежність. Це значить, що за

121

часом пробігу дистанції в 3 км для чоловіків (2 км для жінок) можна визначити функціональний клас аеробної здатності, тобто виміряти здоров'я.

Подібний підхід і нагромаджений досвід дають змогу сформулювати поняття "безпечного рівня здоров'я", який характеризується максимальним споживанням кисню (42 мл/кг/хв для чоловіків і 35 мл/кг/хв для жінок) або показником максимальної потужності навантаження на велоергометрі, що дорівнює відповідно 3 і 2 Вт/кг/хв., або часом пробігу трикілометрової дистанції за 14 хв (чоловіки) і двокілометрової дистанції за 11 хв ЗО сек (жінки). Особи, що мають "безпечний стан здоров'я", відзначаються гарним станом зовнішніх показників (шкіри, волосся, нігтів, статури), а також високими коронарними, респіраторними і гормональними резервами. В цілому це забезпечує не тільки хороший зовнішній вигляд, але й відсутність факторів ризику розвитку багатьох соматичних захворювань.