4. Третій стан. Його сутність

Оцінюючи здоров'я, слід пам'ятати, що дефіцит здоров'я може виявлятися і виявляється через "третій стан", відмінний від понять "здоров'я" і "хвороба" (рис.1). Про третій стан, як було зазначено вище, говорив ще Клавдій Гален. Він характеризується тим, що організм, задавалося б здоровий, але працює у зміненому, умовно нормальному на даний час режимі. У цьому стані відзначається непевність у самопочутті:

немає хвороби, але немає і повного здоров'я. В сучасній медицині такий стан ще називається "мала патологія". Очевидно, він виникає, коли порушуються чи змінюються зворотні зв'язки у функціонуванні внутрішніх систем організму або в системі взаємодії внутрішньоорганізмових структур і зовнішнього середовища (В.І.Климов, 1985; А.КиЬіп, 1980, ін.). Третій стан, в основному, характерний для прояву дозонологічних (тобто тих, що передують хворобі) змін в організмі. В.П.Казначеєв (1986), І.І.Брехман (1987) та ін. вважають, що більше ніж половина людей мають дозонологічні прояви, в тому числі як особливі фізіологічні стани. Не рахуватися з цим під час планування різних загальнодержавних оздоровчих заходів не можна. Якщо хвороба триває якийсь обмежений час, то передпатологічний стан, стан неповного здоров'я, напруження адаптації — роками, десятиріччями, а то й протягом усього життя. На жаль, у такому стані людина реалізує більшу частину своїх психофізіологічних можливостей і нерідко, через нестачу здоров'я, не може досягти головної мети свого життя. Найбільше людей перебуває у "третьому стані" через те, що в своєму житті вони нехтують методами загартовування, психорегуляції, оздоровчого харчування та загального життєвого режиму. Тому розуміння необхідності уважно ставитися до проблем свого здоров'я, засвоєння механізмів його підтримання, зміцнення і відновлення, пізнання особливостей своєї індивідуальної психічної і соматичної організації і на основі цього вироблення оздоровчої поведінки є запорукою щасливого, довгого життя, реалізації себе як особистості і як члена суспільства. І допомогти усвідомити це кожній людині є одним із провідних завдань валеологічної освіти.

Питання для самоперевірки

1. Які основні причини звернення людей до проблеми власного здоров 'я, характерні для сучасного суспільства?

2. Кому з учених належить пріоритетна роль у заснуванні валеології як науки? Що означає це слово?

3. Дайте визначення поняття "здоров 'я". Як ви розумієте його зміст?

4. Що таке хвороба? Які точки зору існують у розумінні проблем сутності хвороби і значущості її для організму?

5. Чи сумісні здоров 'я їхвороба? Яка природа їх взаємозагіежності?

6. Що таке "третій стан"? Яка, на вашу думку, ступінь усвідомлення сучасною людиною ролі впливу цього стану на загальний показник життєдіяльності

організму?

Література

1. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. — М.: Физкультура й спорт, 1987. — 63 с.

2. Валеологія // Науково-практичний журнал. — № 1. — 1996. — С. 3-9.

3. Гарбузов В.Й. Человек, жизнь, здоровье: древние й новьіе каноньї медициньї. — СПб.: АО "Комплект", 1995. —С. 78-79.

4. Хижняк М.Г, Нагорна А.М. Здоров'я людини та екологія. — К.: Здоров'я, 1995. — С. 8-16.

5. Хочу бьіть здоровьім: Справ, изд // П.И.Отрощенко, В.О.Мовчанюк, И.И. Никберг й др.—К.:Льібидь, 1991.—С. 3-21.

6. Шийкова А.П., Новиков Ю.В. Ключи кздоровью. —М.: Знание, 1984. —96 с.

*——^ Лекція № 2

СУЧАСНИЙ СТАН СТАНОВЛЕННЯ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО ⁴—— ЗДОРОВ'Я

План

1. Медицина і валеологія: реальні перспективи наукового і практичного вирішення проблем здоров'я населення.

2. Сучасний стан вирішення питання методологічного забезпечення валеології як науки : об'єкт, предмет, мета, теоретичні основи:

3.Практичний аспект валеології.

4.Основні завдання валеології як навчального предмета.

її