2.2. Інфекції, які впливають на центральну нервову систему.

Менінгіт є захворюванням, яке вражає переважно дітей грудного і раннього віку (до 5 років). Наслідки менінгіту, якого зазнали в дитинстві, дуже значні. Завдяки застосуванню антибіотиків, смертність від бактеріального менінгіту в наш час зменшилася до значно низького рівня. Але із збільшенням виживання все більша кількість хворих досягає дорослого віку, маючи хронічні ускладнення. Обстеження таких дітей виявили ускладнення, до яких належить гідроцефалія, спазматична геміплегія, пошкодження вестибулярного апарату, сліпота, глухота, судоми, психози, зниження здібностей до навчання і розлади поведінки.

На щастя, у новонароджених менінгіт спостерігається відносно рідко:

його частота становить приблизно 0,4 на 1000 дітей, які народилися живими.

Кіреві енцефаліти спостерігаються приблизно в 1-му з кожних 1000 випадків захворювання на кір. У 70% випадків спостерігалося одужання без якихось ускладнень, у 20% випадків залишаються неврологічні ускладнення, 10% дітей помирають. Частота таких випадків складає 5,2-9,7 на 100000 випадків захворювань на кір, якщо була вакцинація.

Вірус епідемічного паротиту є, очевидно, найбільш поширеною причиною вірусних менінгоенцефалітів. Випадки смерті вкрай рідкісні і одужання, як правило, повне, без остаточних наслідків. Вірогідно, найчастішим ускладненням є глухота. Вакцина проти епідемічного паротиту високоефективна, забезпечує повний захист від інфекції.

Хоча частота випадків поліомієліту відносно низька, це захворювання має величезне значення з точки зору серйозних залишкових наслідків у дорослих. Незважаючи на те, що поліомієліт належить до хвороб, які піддаються профілактиці, він усе ж продовжує привертати увагу, бо заважає працездатності потенційно продуктивних індивідуумів.

Енцефаліт рідше трапляється при вітрянці, ніж при захворюванні на кір. Крім того, смертність в останньому випадку низька і одуження звичайно повне, хоч у деяких випадках спостерігалися дефекти психічного розвитку і спастичний параліч.

Вірогідно, найбільш серйозним наслідком перенесеної в дитинстві вітряної віспи для дорослого є розвиток "обперезу вального лишаю". Вірус його, очевидно, зберігається в латентній формі після перенесеного захворювання. У дорослих може спостерігатися активізація цього вірусу по ходу периферичних нервів. "Обперезувальний лишай" рідко спостерігається у осіб, які не хворіли вітряною віспою.

Крім того, наше індустріальне суспільство постачає сотні нових штучних речовин, які щорічно включаються у загальне вживання. Пестициди і органічні речовини, що містять ртуть, викликають порушення неврологічного характеру і аномалії у поведінці дітей, матері яких під час вагітності їли їжу, котра містила ці речовини. Це довела трагедія, яка

106

трапилася 1965 р., коли одна з японських фірм скинула в озеро ртуть, де вона потрапила в рибу, яку вживали жителі селища Мінамата, в тому числі й вагітні жінки. Вроджені вади — враження головного мозку і сліпота у народжених ними дітей — стали відомі як хвороба Мінамати.