3. Розвиток основних систем органів дитини першого року життя

Скелет. Кісткова тканина новонароджених вміщує мало солей кальцію; замість деяких кісток функціонують хрящі.

При проходженні дитини через родові шляхи матері кістки черепа можуть "заходити" одна за одну. Завдяки цьому розміри голови зменшуються, що значно полегшує пологи. Така деформація у дитини часто зберігається ще деякий час після народження.

Протягом першого року життя малюка, кістки черепа не зрощені між собою. В місцях з'єднання трьох або чотирьох кісток залишаються м'які ділянки — так звані "тім'ячки". Поступово дрібні проміжки між кістками черепа (шви) стають закостенілими, тім'ячко зменшується і до 9-14-го місяця повністю закривається кістковою тканиною.

Голова новонародженного велика: окружність її 34-36 см, а в рік життя — досягає 45-46 см. Довжина рук і ніг однакова. У порівнянні з ростом дитини ноги відносно короткі. Тулуб довгий. Пропорції тіла з віком

110

зміняться. З періоду новонародженості і до настання зрілого віку довжина тіла збільшиться в 3,5 разу, довжина тулуба — в 3 рази, довжина руки — в 4 рази, довжина ноги — в 5 разів. Висота голови у новонародженого складає 1/4 довжини тулуба, дитини 2-х років — 1/5, 6 років — 1/6, 12 років — 1/7, у дорослих — 1/8.

Хребет новонародженого в основному сформований з хрящів і, на відміну від хребта дорослої людини, не має вигинів. Грудна клітка округлої (а не плоскої, як у дорослих) форми. Ребра також ще не пройшли окостеніння, складаються з хрящів, дуже м'які і податливі. До хребта ребра прикріплені не косо, як у дорослих, а майже горизонтально, тому при диханні грудна клітка недостатньо розширюється і мало "спадається".

Мускулатура розвивається слабко. Тіло новонародженого ніби прагне зберегти внутрішньоутробне положення із зігнутими і притиснутими до тулуба руками і ногами. При розтинанні їх відчувається деякий опір (так звана фізіологічна гіпертонія м'язів), який з віком поступово зникає.

Теплова регуляція новонародженого менш досконала, ніж у дітей дорослого віку. Температура тіла не стійка і може коливатися в залежності від умов оточуючого середовища. При цьому слід знати, що новонароджені гірше переносять перегрівання, ніж охолодження.

Органи дихання. Носові ходи у новонародженого вузькі, хрящі гортані і трахеї тонкі. Слизова оболонка, яка їх вистилає, схильна до набрякання. Легені бідні на еластичні волокна. В акті дихання реберна мускулатура і м'язи живота майже не беруть участі, як це буває у дорослих. Дихання, яке в основному здійснюється, дякуючи скороченню діафрагми, недостатньо глибоке, нерівномірне і часте (48-60 разів за хв). Потреба ж у кисні при розрахунку на 1 кг маси тіла значно більша, ніж у дорослого. У той же час об'єм легень невеликий і дихання поверхневе (цим пояснюється порівняно висока частота дихання новонароджених). При захворюваннях легень завжди можна чекати розладів самого акту дихання.

Дитина, як і доросла людина, дихає і через шкіру, а оскільки поверхня шкіри у дитини відносно її маси більша, ніж у дорослого, шкірне дихання відбувається більш інтенсивно.

Серце у дітей раннього віку складає майже 0,9% маси тіла (у дорослого — лише 0,5%). М'яз серця тонкий і ніжний. Пульс 120-140 за хвилину, має виражену тенденцію до зміни в залежності від стану дитини — коли малюк кричить, пульс може досягати — 160-200). Швидкість кровообігу більша, ніж у дорослого. Відносна кількість крові (у розрахунку на 1 кг. маси тіла), яка циркулює у кровоносній системі, більша ніж у дорослого, тому органи кровообігу у новонародженого функціонують зі значно більшою напругою. Протягом першого року життя серце посилено росте і до року маса його подвоюється.

Шлунково-кишковий тракт. Порожнина рота у новонародженого порівняно невелика. Язик великий. Слинні залози виділяють мало слини. Зуби у новонароджених можуть бути в дуже рідкісних випадках. Слизова оболонка порожнини рота яскраво-червона через велику кількість

ііі

кровоносних судин і поверхневе їх розташування. На піднебінні по середній лінії видно жовтаво-білі крапки — так звані вузлики Бона. На зовнішній слизовій оболонці губ виражені "подушечки", які так само, як і сисні валики, беруть участь в сисному акті. Активність, сила сисних рухів у дитини слугують показником не тільки її фізіологічної зрілості, але й здоров'я:

першими симптомами будь-якого захворювання новонародженого є порушення сисного акту.

Стравохід у новонародженого невеликий — довжина його всього 10-11 см. Шлунок розташований майже вертикально, тому молоко з нього легко може повертатися назад у стравохід і порожнину рота. Спорожнення шлунка в перші дні уповільнене, чутливість його слизової оболонки підвищена. М'язова та еластична тканина в стінках шлунка розвинена недостатньо, внаслідок чого шлунок і кишечник дуже легко переповнюється газами (а їх утворюється надлишкова кількість при порушеннях годування і при захворюваннях дитини). Кишечник у новонародженого відносно довший, ніж у дорослого, причому стінки його легко прохідні для мікробів і отруйних продуктів їх життєдіяльності — токсинів.

Нервова регуляція шлунково-кишкового тракту розвинена не повністю, в результаті чого ослаблена необхідна функціональна злагодженість між різними частинами травного каналу. Тому у новонароджених часто спостерігаються всілякі відхилення від нормального процесу травлення:

зригування, блювота, здуття животика, випорожнення тощо.

У перші дні після народження у дитини виділяється першородний кал — меконій, який утворюється з 4-го місяця внутріутробного життя. Згодом через перехідний етап, виділення калових мас нормалізується.

Сечовивідна система. Нирки розвинені добре. У перші дні кількість сечі, що виводиться, коливається від 6 до 55 мл за добу. Ємність сечового міхура у новонароджених невелика, тому до кінця першого і середини другого тижня кількість сечовиділень досягає 20-25 разів на добу.

Нервова система. Головний мозок у новонародженого великий, але його відділи, нервові клітини розвинені слабко. Спинний мозок у новонародженого розвинений краще.

Дитина з'являється на світ тільки з безумовними рефлексами. До моменту народження всі рецептори — нервові закінчення, ті, що сприймають подразнення — готові до елементарного функціонування. Новонароджений реагує на яскраве світло (здатність фіксувати погляд розвивається дещо пізніше). Слух знижений, але на сильний звук новонароджені реагують. Смакові, нюхові, дотикові рецептори діють добре.

У залежності від росту дитини, розвитку її центральної нервової системи і взаємодії з оточуючим середовищем виникають нові рефлекси ("звички"), які є вже умовними.