Зумовленість стану здоров'я дітей та дорослих географічними та кліматичними умовами україни

План

1. Сучасна еколого-географічна ситуація в Україні.

2. Вплив соціально-біологічних факторів на демографічний процес.

3. Вплив техногенних факторів на здоров'я населення.

1. Сучасна еколого-географічна ситуація в Україні.

Еколого-географічна ситуація в Україні, як і в цілому світі, зумовлена станом соціально-природних відносин, що виявляються в геосистемах як середовищі життя на певному стані їх розвитку. Іншими словами, еколого-географічна ситуація — це функція дії природних і антропічних факторів у регіоні, що формують якість життя і стан здоров'я населення на певний час.

Природний аспект розкриває через кількісні і якісні показники стан природного середовища. Соціальний аспект еколого-географічної ситуації визначається накопиченням і інтенсивною міграцією речовин техногенного походження, зростанням їхньої ролі, нерідко визначальної, у формуванні нової якості умов життя, утворенні величезних об'ємів різних відходів виробництва, активізації несприятливих стихійних ендогенних і екзогенних процесів, виявленні специфічних несприятливих природно техногенних процесів.

Існуючі відмінності в природних та соціально-економічних умовах України, диференціація структури виробництва, особливо добувної промисловості, нераціональність і інтенсивне використання природних ресурсів та недосконалість технологій зумовили і певні відмінності у створенні специфічних регіональних еколого-географічних проблем. Провідними галузями господарства України є енергетика, гірничодобувна, вугледобувна, хімічна промисловість та машинобудування. Тиск техногенезу в багатьох регіонах України значно перевищив здатність природи до самовідтворення. Особливо складні проблеми виникли в регіонах давнього та інтенсивного освоєння.

В Україні, що мала в цілому сприятливі умови життя, розвинулись негативні процеси і явища, що виявляються в якісному стані компонентів природи. Посилюється радіоактивне хімічне, теплове, електромагнітне та інші види забруднень, що значною мірою визначають якість життя організмів, а стосовно населення — його захворюваність та витривалість життя.

В історико-демографічному аспекті розміщення населення на території України відбувалось протягом століть і формувалось під впливом як суспільно-політичного розвитку Російської імперії та колишнього СРСР в цілому, так, і в значній мірі, природо-географічних умов; рівня матеріального забезпечення населення, його національно-культурних традицій тощо.

59

Переважання доцентрових тенденцій розміщення виробництва і населення, у свою чергу, призводить до концентрації економічного і соціального життя у великих містах. У сітці населених пунктів України провідну роль відіграють великі міста. В країні налічується 24 міста з населенням понад 250 тис. чоловік, де мешкає 46% міського населення. Найвищий рівень урбанізації спостерігається у Донецькій області — 90,3%, Луганській — 86,4%, Харківській — 78,6%. Зрозуміло, що з таким рівнем концентрації населення пов'язане зосередження промислового виробництва ( у тому числі й потенціальне небезпечного), що спричиняє погіршення екологічної ситуації і відповідно стану здоров'я населення. Особливо великою є частка потенціальне небезпечних виробництв у Луганській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській і Харківській областях. Потенціальне небезпечні виробництва становлять велику питому вагу в структурі промислового виробництва — в цілому по Україні на них припадає 42,8% вартості промислових фондів, 33,8% обсягів виробництва і 21% працюючих.

Надзвичайно забруднені території України площею 61 тис. км², де забруднення повітря у 20-250 разів перевищує нормативи, води — в 5-45, грунту в 2-10 разів, знаходяться в районах Придніпров'я, Донбасу, східної частини Причорномор'я, Чорнобильської АС.

Так, перші щодо скидання забруднених стічних вод у природні поверхневі водні об'єкти ведуть області: Донецька — 33,34%, Луганська — 12,64%, Дніпропетровська — 7,99%, Запорізька — 4,31%, відповідно від загального обсягу скидів.

За показником обсягів викидів у атмосферу процентне співвідношення між найзабрудненішими областями (станом на 1996 р.) таке: Донецька — 40,2%, Дніпропетровська — 17,43%, Луганська — 11,12%, Запорізька — 5,7%, Івано-Франківська — 3,7%. Станом на 1996 р. повітряний басейн нашої держави був найбільш забруднений викидами, що містять бензопірен (максимальне перевищення ГДК за разовою щільністю) — у Маріуполі (у 33 рази), а середньорічною щільністю — у Донецьку (вії разів); сірководень (максимальне перевищення ГДК за разовою щільністю) — у Дніпропетровську (у 4,9 рази); двоокис азоту — відповідно у Донецьку — в 9,5 рази, а в Єнакієвому — в 3,2 рази; аміак — відповідно в Донецьку — в 4,9 рази і в Горлівці в 3,4 рази.