2. Здоров'я як провідна категорія валеології

Уявлення про здоров'я є центральним в усій сукупності знань про нього. Поняття "здоров'я" є провідною категорією валеології. Воно досить складне і характеризує результат взаємодії індивідума й оточуючого середовища — умов існування, провідних мотивів, його життєдіяльності і світовідчуття. Поняття здоров'я має широкий інтегральний зміст, для розкриття якого потрібні знання з різних галузей людинознавства.

Розкрити сутність категорії здоров'я людство намагалося давно. Більше 2000 років тому лікар і мислитель Клавдій Гален запропонував визначити здоров'я як стан, при якому "людина не страждає від болю і не обмежена у своїй життєдіяльності". Людина тільки тоді по-справжньому вільна, коли здорова і володіє високим рівнем психічного комфорту. Він же запропонував оцінювати міру здоров'я трьома станами: здоров'я, хвороба і не здоров'я-не хвороба (третій — "перехідний" стан).

Античний лікар і вчений Гіппократ намагався пояснити здоров'я і хворобу через природу людини і в той же час через її діяльність і поведінку, спосіб життя. Він, зокрема, говорив: "Яка діяльність людини, така вона й сама, такі її хвороби". .

Середньовічний учений і філософ Ібн Сіна Абу Алі, який більш відомий як Авіцена, у своїх медичних Канонах дав класифікацію здоров'я, яка мала шість категорій: "тіло здорове до межі", "тіло здорове, але не до межі", "тіло не здорове, але і не хворе", "тіло в хорошому стані, швидко сприймає здоров'я", "тіло хворе легким недугом", "тіло хворе до межі".

Протягом багатовікової історії людства, за усіх суспільно-економічних формацій проблеми здоров'я посідали важливе місце в соціальному, економічному та культурному житті суспільства і були тісно пов'язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням суспільного буття.

Учені, лікарі, філософи, представники різних наук та фахів робили спроби проникнути в таємницю феномену здоров'я, визнати його сутність з тим, щоб навчитися вміло керувати ним, економно використовувати здоров'я протягом усього життя та знаходити засоби його збереження. І.П. Павлов стверджував, що людина могла б жити до 100 років, якби нестримністю, безпорадністю, байдужим ставленням до свого організму не зводила б цей нормальний для життя вік до значно меншої цифри.

Прогресивні погляди на здоров'я були визначені на початку XIX століття видатним вченим М.Я.Мудровим: "Взяти у свої руки людей здорових, уберегти їх від хвороб спадкових чи загрожуючих, рекомендувати їм належний спосіб життя є чесно і для лікаря спокійно. Тому що легше запобігти хворобам, ніж їх лікувати..."

Так що ж таке здоров'я?

На сьогоднішній день немає загальноприйнятого визначення "здоров'я". Спеціалісти вказують більш ніж на 200 дефініцій цієї категорії.

Медична енциклопедія пояснює його як природний стан організму, що є виразом його досконалої саморегуляції, гармонійної взаємодії всіх органів та систем і динамічної рівноваги з оточуючим середовищем.

Енциклопедичний словник з фізичної культури термін "здоров'я" розкриває як "стан організму, коли всі його органи і системи функціонують нормально, коли в ньому немає якихось хворобливих змін".

Дійсно, як показує аналіз існуючих дефініцій досліджуваної категорії, "здоров'я" часто розглядають як відсутність хвороби. Особливу увагу приділяє цьому медична наука. Розроблена класифікація хвороб включає тисячі найменувань. Описано механізм розвитку, клінічні прояви, лікування і прогноз кожної з них. Як вважає А.М.Нагорна, здоров'я необхідно розглядати як чисто якісне поняття меж норми. Хоча, скажімо, М.М. Амосов (1990) вважає, що визначення здоров'я як комплексу нормативних морфофункціональних показників організму людини недостатнє, оскільки необхідна ще й кількісна його оцінка.

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), "здоров'я" — не що інше, як стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів. Це визначення закріплене в основах Законодавства України про охорону здоров'я. Воно хороше тим, що не пов'язує здоров'я лише з обов'язковою відсутністю хвороби. Можна припустити, що для багатомірної характеристики здоров'я потрібно визначити міру фізичного, психічного і соціального здоров'я.

Сучасні дослідники визначають цю категорію "здоров'я" як "цілісний динамічний стан, який характеризується певними резервами синергетичної, пластичної і регуляторної забезпеченості фукнцій, стійкістю до впливу негативних факторів зовнішнього середовища і є основою для виконання соціальних і біологічних функцій" (Г.Л.Апанасенко). Сутєвою є також дефініція, яку запропонував І.В.Муравов: "Здоров'я — динамічний стан найбільшого фізичного та

психоемоційного (душевного) благополуччя, в основі якого лежить гармонійне співвідношення взаємозв'язаних функцій і структур, що забезпечується високим енергетичним рівнем організму за найменшої "ціни" адаптації його до умов життєдіяльності.