2. Роль фізичної активності у зміцненні нервової системи

Одним з найкращих засобів зміцнення нервової системи, зняття нервово-емоційної напруги є фізичне навантаження, яке не тільки нейтралізує негативну дію на організм стресових факторів, але й змінює на краще характер людини. Цей феномен пояснюється тим, що при регулярному тривалому фізичному навантаженні кількість антидепресивних гормонів в крові (корепінефрина та ін.) подвоюється. Ці гормони долають депресію, надають людині бадьорості, оптимізму, сприяють спокійній, рівній поведінці. Найбільш ефективний в цьому відношенні оздоровчий біг, плавання, ходьба на лижах, гребля, ритмічна гімнастика з оптимальним навантаженням. Слід пам'ятати, що спортивні ігри з більш сильним супротивником, а також надмірне навантаження посилюють синдром нервово-емоційного напруження.

Вченими доведено, що застосування прийому самонавіювання під час проведення фізичних вправ тільки посилює їх оздоровчий ефект. Будь-який внутрішній орган (серце, мозок і т.д.) підлягає статико-силовому впливу у стані підвищеної навіюваності. Це супроводжується вольовим посилом крові і біоенергії в фізіологічне заданому напрямку. Було це помічено вже давно східними дослідниками, які включали даний прийом як складовий елемент оздоровлення. На жаль, в європейських країнах таке поєднання ще не одержало потрібного поширення — більшість фізичних вправ виконуються механічно.

Нижче наводяться формули, повторення яких подумки перед початком тренування або під час руху дозволяє набагато швидше досягнути оздоровчого ефекту:

"Тільки біг (плавання, йога, комплексне тренування, силові вправи або інші засоби) зроблять мене молодим, здоровим і невтомним протягом всього життя".

"Цей комплекс вправ зробить мій організм здоровим, а тіло — молодим і красивим".

Можна створити і свої власні формули. Потрібно завжди пам'ятати, що організм — це єдине ціле, і включення в процес оздоровлення тіла та душі фізичної і психічної сфери повинно бути свідомим і органічним.

3. Нормалізація сну

Найбільш неприємним і постійним супутником психоемоційної напруги є безсоння як результат позамежового збудження ЦНС.

303

Складнощі з засинанням, поверхневий переривчастий сон, завчасне пробудження та інші порушення сну — в теперішній час досить часте явище.

Бувають і у практично здорових людей, які взагалі сплять добре, тимчасові порушення процесу засинання. Сон здорової людини найчастіше порушують думки, які у більшості випадків пов'язані з нещодавніми подіями, неприємностями.

Здавна відомо, що хорошим засобом від безсоння є мед. За 1-1,5 години до сну випивають 3/4 стакана теплої води, в якій розчинена столова ложка меду. Сприяє засипанню також тепла загальна ванна або ванна для ніг безпосередньо перед сном.

Добре допомагає при безсонні самонавіювання, яке спрямоване на розслаблення м'язів обличчя і кінцівок, нормалізацію дихання, створення установки на заспокоєння і приємні думки. Вся увага при цьому повинна бути зосереджена на словесномисленнєвому навіюванні. Помічено, що людина, яка звикла до самонавіювання, швидко засинає.

Оскільки кожна людина переживає емоційну напругу по-своєму, будь-який випадок порушення сну потребує компетентного аналізу, обстеження, вивчення способу її життя. Наприклад, порушення сну у осіб похилого віку (безсоння вночі і сонливість вдень або поверхневий сон, після якого людині здається, що вона взагалі не спала) свідчить найчастіше про недостатність мозкового кровообігу, що обумовлено склеротичними змінами в судинах. Очевидно, що найкраще звертатися у кожному конкретному випадку до невропатолога. Але є й загальні рекомендації з нормалізації сну. Це — обов'язкова фізична, м'язова діяльність протягом доби, особливо при напруженій розумовій роботі, яка найчастіше і призводить до стресу. Сюди включається ранкова гімнастика, фізичні вправи у перервах між роботою, ходьба на роботу пішки і т.д. Чергування фізичної і розумової роботи протягом дня, що переключає діяльність ЦНС і включає почергово соматичні і нервові системи організму, сприяє швидкому засинанню і міцному сну. Слід дотримуватися режиму сна і неспання, який співпадає з біологічними ритмами організму. Звичайно, індивідуальні норми сна і неспання дуже різняться. Але в будь-якому випадку тривалість сна повинна бути такою, щоб він знімав фізичну і психічну напругу, щоб людина прокидалася з відновленими силами, працездатною.

Велике значення для нормалізації сну має регулярність часу засинання. Звичка засинати в один і той самий час повинна формуватися ще з дитинства. Таким чином закріплюється рефлекс гальмування діяльності ЦНС у певний час. І, звичайно, для нормального сну потрібно забезпечити дотримання елементарних вимог до гігієни сну (див. лекцію "Біоритми і здоров'я людини").