3. Священні книги про здоровая людини

Століттями в питаннях здоров'я існувало велике невігластво. Один лікар навіть тонко підмітив, що багато людей і сьогодня забобонні. Вони, наприклад, вірять у те, що кінській каштан у кишені запобігає ревматизму, в те, що, якщо доторкнутися до жаби, то з'являться бородавки, в те, що зав'язана на шиї червона тканина вилікує хворе горло. І тут же він зауважив:

"Жодного з цих тверджень в Біблії немає. Це саме по собі дивно".

В минулому столітті лікарі після розтину трупів навіть не помивши рук, починала оглядати хворих і часто заносили інфекцію. Вони не усвідомлювали того, що забули біблейську мудрість, яка зобов'язувала кожного підданого Іегови після того, як він доторкнувся до померлого, обмити себе і свій одяг. (Числа 19:11.22)

355

На честь союзу з Авраамом Ієгова сказав: "Вісім днів від народження хай буде обрізаний у вас в роди ваші всяке немовля чоловічої статі". Пізніше ця вимога була повторно проголошена перед народом ізраїльским (Біблія, 17;

Левит, 12:23). Чому був обраний саме восьмий день, не пояснювалось, але сьогодні це стає зрозуміло. Медичні дослідження підтвердили, що фактор звертання крові, вітамін К досягає оптимального рівня саме на восьмий день після народження.

Друге інше відкриття сучасної науки стосується залежності здоров'я від емоційного стану людини. Тому невипадково і Біблія радить людям позбавитися шкідливих поглядів та емоцій. "Будемо вести себе благочинно, не піддаючись сваркам і заздрощам". І тут же радить: "Всякий гнів і крик висловлювання зі всякою злобою нехай будуть віддалені від вас; але будьте один до одного добрі, співчутливі" (Римлянам, 13:13; Ефесянам, 4:31,32).

Особливо Біблія пропагує любов. Будучи найбільшим проповідником любові Ісус сказав своїм учням: "Заповіт новий даю вам, любіть один одного;

як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного" (Іоанна, 13:34).

Сучасна медицина стверджує, що брак любові є головною причиною психічних захворювань та інших проблем людини.

В англійському медичному журналі Ьапсеї (Ланцет) одного разу зазначалося: "Найбільш визначне відкриття психіатрії — це сила любові охороняти і відновлювати психіку". Подібно висловився відомий фахівець по стресам доктор Ганс Сел'є: "Виразки, підвищений тиск, захворювання серця — не у того, кого ненавидять, чи у шефа, що дратує інших. Вони виникають у того, хто ненавидить та хто дозволяє себе сердити. "Люби ближнього свого" — це одна з наймудріших медичних порад, будь — коли дана".

Біблейська мудрість часто насправді випереджає сучасні відкриття. Доктор Джеймс Фішер говорить: "Якби хто-небудь зібрав всі авторитетні статті, будь — коли написані самими авторитетними психологами і психіатрами на тему душевної гігієни, об'єднав увесь цей матеріал, вилучив би з нього тільки суть, відкинувши все зайве, і потім передав би чисті наукові відомості, що лишилися, самому здібному літератору, щоб той коротко і виразно виклав їх, то отримали б незграбний і неповний переказ Нагорної проповіді".

Цікавою і повчальною концепцією духовного життя людини є вчення буддизму. Основу вчення складають "чотири великих істини", які відкрилися Гуатамі в момент його "просвітлення". Істини проголошують, що:

1) життя є страждання;

2) причиною всіх страждань є бажання;

3) страждання можна припинити шляхом позбавлення від бажань, а для цього необхідно

4) вести доброчинне життя за законами "правильної поведінки" і "правильного знання".

"Правильна поведінка" означає життя за такими принципами:

— не вбивай і нікому не шкодь (принцип Ахімси);

— не кради;

356

— не бреши;

— не прелюбодій;

— не вживай дурманющих напоїв.

Для ченців до того ж принципом поведінки повинен бути аскетизм. Тому буддиським ченцям заборонялося бути присутніми при розвагах, спати на зручній постілі, користуватися натираннями, пахощами, парфумами, володіти золотом і сріблом, а також їсти після полудня.

"Правильне знання" має на увазі самозаглиблення і внутрішнє споглядання — медитацію.

"Правила поведінка" і "правильне знання" допомагають людині вирватися із безкінечного ланцюгу перероджень і досягнути "нірвани".

Цікавими і повчальними є певні гігієнічні та санітарні вимоги до своїх послідовників, що містяться у Корані, священній книзі мусульман. Так, наприклад, обов'язкове обмивання перед молитвою і після кожного забруднення. Правовірні мусульмани, як і іудеї, дотримуються обряду обрізання на восьмий день після народження хлопчика. Мусульманам забороняється вживати алкоголь. Під час посту від сходу до заходу сонця їм забороняється вживати їжу, пити, палити. Але в той же час передбачено звільнення від посту хворих, немічних старих, вагітних жінок, малих дітей.

Релігія ісламу охоплює всі сфери життєдіяльності віруючих. Це — не тільки віра. Але й економічний і соціальний устрій, і управління, і сім'я, і побут. Вона визначає як правові, так і моральні відносини. 4. Біблія як проповідник здорового способу життя Писемні пам'ятки Давнього Сходу - давньоєгипетські медичні папіруси, закони Хаммурапі, Ману, індійська "Аюрведа", зороастрійська "Авеста", китайські медичні трактати та інші джерела містять не лише відомості з анатомії та фізіології людини, про лікувальні прийоми і цілющі засоби, але і знання про гігієнічні правила, дотримування яких є необхідним для запобігання хворобам. Останнє свідчить про розуміння нашими давніми пращурами важливості здорового способу життя.

Священна книга євреїв та християн - Біблія, яка мала визначний вплив і на українську культуру, розвиток ментальності українського народу також містить чимало приписів щодо додержання здорового способу життя. Тексти Біблії формувалися у тісному зв'язку з розвитком давньоєврейської медицини. Як зазначалося у Великій медичній енциклопедії, найсильнішою рисою давньоєврейської медицини було її профілактичне начало. Очевидно, завдяки цій спрямованості медицини і в релігійних текстах давніх євреїв проповідується дотримування певних правил і норм заради збереження здоров'я. Ці приписи відображають спосіб життя давніх народів, але окремі з них залишаються цінними і сьогодні.

Велика увага в Біблії приділяється правильному харчуванню. Вже в першій книзі Моісея Бог призначає людині харчуватися рослинною їжею (Бут. 1:29). Пізніше таке харчування назвуть вегетаріанством. Поступово у вжиток увійшло м'ясо (спочатку жертовне м'ясо почали вживати

357

священнослужителі, а потім і рядові люди за умови його освячення). У розділі "Що їсти синам ізраїлевим" (Лев. 11:2,3; Вторз. 14:16) зазначалося, що в жертву дозволяється приносити абсолютно здорових тварин із роздвоєними копитами, із жвачних. Накладалася заборона на вживання крові, жиру, нутрощів. Цілий ряд видів тварин і птахів їсти взагалі заборонялося.

Продукти жертвопринесень - м'ясо, хліб, зернята, масло на другий день потрібно було спалювати. Цей припис узгоджується із санітарно-гігієнічними умовами теплих країн, де продукти швидко псуються, виступаючи нерідко причиною багатьох отруєнь, захворювань.

Про те, що хвороби пов'язані з неправильним харчуванням, в Біблії згадується неодноразово (І Посл. Павла до Корінф. 11:29,31,33-34). Важливо, що проти надмірного вживання їжі виступав і Христос (Лк. 21:34). Чревоугідництво у християнстві вважається одним з семи найтяжчих, смертних гріхів. В Євангелії зазначається, що утримання від їжі корисно хворим (Павло до римл. 14:2,3).

Разом з тим, у давньоєврейському суспільстві не віталося недоїдання. Звичай дозволяв іудеям вгамувати голод плодами і зерном із садів і полів ближніх, на той час як створення запасів вже вважалося крадіжкою (Вторз. 23:24,25).

Іудеям, які давали обіт назорейства (усамітнення від людей з метою присвячення себе Богу), приписувалося відмовитися від віна та інших міцних напоїв (Числа. 6:3,4).

Позитивний вплив на здоров'я людей мав і культ чистоти. За звичаєм люди очищували себе і предмети навколо себе вогнем, а що вогонь не витримувало - мили у воді. Кожного сьомого дня, перш ніж увійти до намету. Біблія вимагала мити одяг, постіль (Числа. 31:23,24). Канон також вимагав "очищувати синів ізраїлевих від усіх гріхів раз на рік", оскільки хвороби вважалися карою за гріхи (Лев. 16:34). Найчастіше очищування здійснювалося утримуванням від їжі - постами.

Христос заповідав під час посту зберігати бадьорість, чистоту, уникаючи лицемірних страждань (Мф, 6:16,17).Звертає на себе увагу той факт, що Євангеліє відрізняється від стародавніх книг виразнішою орієнтацією на здоров'я духа, ніж тіла. Христос заповідав: "Не піклуйся для душі своєї, що вам їсти і що пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша ніж їжа, а тіло - ніж одяг?" (Мф. 6:25). Головне для Христа -пошук Царства Божого і правди його (Мф. 6:33).

Таким чином, навіть короткий огляд Біблії переконує у тому, що у головній книзі християнської цивілізації здобуття людиною духовності ставиться у тісний взаємозв'зок із додержанням правил здорового способу життя. Безперечно, священний авторитет Біблії відіграв важливу роль у формуванні свідомого ставлення до свого здоров'я у тих народів, які прийняли християнство.

Але очевидним є і те, що дохристиянські вірування і культи українського народу також мають великий саногенний потенціал. Він полягав, перш за все, у тісному зв'язку прадавніх українців з природою.

358

Сонце, земля, вода, повітря, дерева і т. ін. були об'єктами релігійного поклоніння. Природу наші пращури знали досконало і намагалися жити у гармонії з нею. Існував річний ритуальний календар, за допомогою якого духовне життя давніх слов'ян синхронізувалося із природно-космічними ритмами.

Обрядові пісні, які одночасно була магічними діями, спрямовувалися на те, щоб людині, тваринам і рослинам здоров'я і силу, плодючість. До кожного свята заздалегідь готувалися, зокрема - чистили і прибирали домівки, щоб вивести з хати всяку "нечисть". Поступово накопичувався і лікарський досвід. Давні народні рецепти запобігання та лікування хвороб і сьогодні широко використовуються в галузі "нетрадиційної" медицини.

5.Проблема здоров'я в релігійно-містичних вченнях Говорячи про взаємозв'язок між релігією і сучасною наукою про здоров'я, слід врахувати те, що здобутки багатьох релігійних традицій були результатом багатовікового вивчення людського організму та психіки. Це вивчення поєднувало у собі систематичне спостереження, експеримент і побудову теорій у манері, яка є близькою до наукових методів. Правда, у даному випадку мова йде не стільки про побутову релігійність широких народних мас, скільки про такі релігійно-містичні традиції як окремі школи у даосизмі, буддизмі, а також йога, гностицизм, суфізм, каббала та ін. число послідовників цих духовних вчень було невеликим, але результати їх напружених пошуків помітно впливали на розвиток культури.

Спадкоємницею цієї групи вчень у XX ст. є Агні-Йога або Жива Етика, яка являє собою спробу синтеза релігії, філософії, науки культур Сходу і Заходу. Питання про здоровий спосіб життя посідає у ній важливе місце і його вирішення авторами вчення має комплексний характер. Агні-Йогою або Йогою Космічного Вогню вчення називається тому, що найважливішою метою для сучасної людини його автори вважають оволодіння космічними енергіями. Живою Етикою - тому, що у ньому познаються спеціальні правила життя і діяльності метою яких є розкриття внутрішніх здібностей та сил організму.

Людина, за вченням Живої Етики, концентрує у собі могутню енергію - психічну. Психічна енергія лежить в основі проявлення всього матеріального світу і пронизує всі тканини, органи і системи організму, встановлюючи у ньому рівновагу, забезпечуючи нормальне і правильне його функціонування. Останнє залежить від якості психічної енергії людини, яка зумовлюється характером її думок, почуттів, прагнень і т.ін.

Жива Етика закликає людину розвивати психічну енергію, що означає також, на думку її авторів, і розвиток духовності. Покращення якості психічної енергії можливе лише шляхом самовдосконалення особистості -свідомого позбавлення від негативних думок, почуттів, дій. Найлютішими ворогами людини Жива Етика вважає гнів, роздратування, страх, сумніви, почуття жалю щодо самої себе. Позбавляючись них людина починає жити в гармонії з космічними законами, якими визначається духовно-матеріальна еволюція людини і Всесвіту.

359

Жива Етика закликає не лише до очищення, а й до накопичення психічної енергії, набуття досвіду умілого володіння нею з добрими цілями. Автори Агні-Йоги попереджають, що психічна енергія має руйнівний вплив на людину у тому випадку, коли ця енергія не усвідомлена нею або ж використовується не на благі цілі еволюції усього сущого. Ефективним засобом накопичення психічної енергії є свідома, ритмічна праця, поєднана із прагненням підвищити її якість. Правильно організована і постійна праця дозволяє людині накопичити такий запас життєвої сили, котрий убереже її від багатьох захворювань, забезпечить тривале життя. Найкращим способом гармонізації психоенергетики Агні-Йога вважає любов, вказуючи на те, що керує психічною енергією людини її Серце - не лише фізичний,. А й духовний орган.

Жива Етика вважає високоякісну психічну енергію найкращим профілактичним і лікувальним засобом. Вона допомагає швидкому і правильному перебігу будь-якої хвороби. Відсутність психічної енергії в організмі або ж її невикористаність є причинами захворювань. Жива Етика закликає свідомо використовувати психічну енергію для лікування хвороб.

Підсумовуючи усе сказане про валеологічний потенціал релігії, доходимо висновку, що релігійне виховання протягом багатьох століть сприяло формуванню здорового способу життя. Цей висновок стосується не лише церковної, але і позаконфесійної релігійності, зростанням якої особливо позначився новітній період світової та вітчизняної історії.

б.Негативні аспекти впливу релігії на здоров'я людини

Разом з тим, у релігійному способі освоєнні реальності можна виділити і негативні аспекти впливу на духовне і фізичне здоров'я людини. В історії немало прикладів, коли фанатична релігійність приводила до нервово-психічних порушень, а то і смерті людей. Фізичні і психічні захворювання іноді були наслідком занадто ревних вправ у аскетизмі. На грунті апокаліптичних настроїв виникали і масові неврози та психози. У 1896 році в Росії на Тернівських хуторах поблизу Терасполя були заживо добровільно поховані 25 сектантів-старообрядців. Випадки самоспалення розкольників нерідко траплялися і раніше.

А наприкінці XX ст., декілька років тому, суспільство було стурбоване плодами діяльності в Україні "Білого братства" Ю. Кривоногова. Лідери цієї організації використовували спеціальні прийоми глибинного психологічного впливу на своїх послідовників (т.зв. "кодування"), внаслідок чого останні, в тому числі неповнолітні, полишали сім'ї, віддавали керівникам секти своє майно, розривали всі соціальні зв'язки, що виходили за межі цієї тоталітарної секти. Тривалий стан очікування "кінця світу" зумовив глибокі деструктивні зміни у психіці послідовників вчення Кривоногова. Їх психологічна реабілітація після заборони діяльності цієї організації стала надзвичайно складною проблемою для спеціалістів.

Говорячи про негативний вплив релігії на здоров'я людини, слід згадати і про те, що недотримання санітарно-гігієнічних норм під час відправлення релігійного культу (цілування віруючими хрестів, ікон, мощей,

360

обряд причастя, хрещення) нерідко призводив до поширення серед населення різноманітних інфекційних захворювань. Не для всіх віруючих є корисним і дотримання тривалих релігійних постів. Проте ці моменти не можуть бути підставою для беззастережної критики релігії з войовничо-атеїстичних позицій, як це було у часи тоталітарного режиму, оскільки більшість небезпек для здоров'я віруючих при правильній організації культової дії можна уникнути.

Завершуючи розгляд питання про взаємозв'язок релігійності та здоров'я, зазначимо, що релігія не є єдиним способом формування у людини саногенного мислення у органічному поєднанні з її духовним розвитком. Але релігія на відміну від, скажімо, філософії не є лише теоретичною системою:

вона виступає як спосіб життя, у якому цілісно об'єднуються всі аспекти існування людини. У цьому полягає перевага релігії стосовно організації здорового способу життя.

Та, з іншого боку, релігійній свідомості нерідко притаманний догматизм, малосвідоме некритичне засвоєння особистістю уявлень про світ і саму себе, а також стереотипів поведінки. Під цим кутом зору філософія з її установкою на самостійне, творче мислення, індивідуальний пошук істини створює значно більші можливості для розвитку самосвідомості людини і, відповідно, для більш осмисленого ставлення до свого здоров'я.

Разом з тим, можливі інтегровані світоглядні форми, в яких філософське мислення особистості поєднується з релігійними світоглядними установками. Прикладом людського існування як філософської релігійності може бути життя видатного українського мислителя Г.С. Сковороди.

^Е1 ^ Питання для самоперевірки

1. У чому полягає зв 'язок між релігійними уявленнями про священне і здоров 'я людини?

2. У чому виявляється саногенний вплив на людину релігійного культу?

3. Що говорить про здоровий спосіб життя священна книга християн?

4. Як вирішується проблема здоров 'я у вченні Живої Етики ?

5. Які існують негативні аспекти впливу релігії на здоров 'я людини?

^/—^ґ Література:

1. Джеффрі Віккерс, "Мепіаі НеаЖ апсі 5рігі1иа1 Уа1ие§", ТЬе Ьапсеї, 12 березня 1955, стор. 524.

2. Джеймс Т. Фішер і Лоуел С. Холей. А Релу Виїіоп Мі§8Іп§, 1951, стор. 273.

3. Здоровьій образ жизни; социально-философские й медико-биологические проблеми. Сб. ст. -Кишинев: Штиинца, 1991. - 184 ст.

4. їларіон, митр. Дохристиянські вірування українського народу. - К.: АТ'Обереги", 1994.-424с.

5. Клизовский А. Психическая знергия. - Рига: Виезда, 1990. - 66 с.

6. Куценюк Б.М. Змоции й религия. - К.: Политиздат Украиньї, 1982. - 103ст.

7. Основьі религиеведения: Учеб. /Под ред. И.Н. Яблокова. - М.: Вьісш. шк., 1994. - 368с.

8. Рейнуотер Дж. Зто в ваших силах. Как стать собственньїм психотерапевтом. - М.:

Прогресе, 1992. - 240 с.

9. Фиалков Л.Б. медицина й религия. -К.: Здоров'я, 1987. - 144 с.

10. Царегородцев Г.И. Наука й религия о здоровье й болезнях человека. - М.: Медицина, 1965—67 с.

361

й і Лекція № 46

\ СІМ'Я ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО ЗДОРОВ'Я ^__І МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ

План

1. Сім'я: визначення, сутність, історичний аспект.

2. Сучасна сім'я , її функції.

3. Сім'я і школа.