3. Функціональні проби оцінки фізичної працездатності

Дослідженнями встановлено, що головним показником життєдіяльності кожного з нас є той потенціал біонергетики, який може бути використаний для здійснення "фізіологічної роботи" на протидію шкідливим чинникам, пристосування до зміни умов навколишнього середовища. На жаль, спосіб життя сучасної людини не сприяє збереженню даного нам від природи енергопотенціалу: гіпокінезія, переїдання (при цьому знижується енергопотенціал на 1 кг маси тіла), шкідливі звички, низька культура виробництва та міжособистісних відносин — усе це призводить до зниження функціональних можливостей організму.

Енергопотенціал на рівні цілісного організму реалізується через фізичну працездатність. Тому саме вона (загальна витривалість) характеризує "кількість" нашого здоров'я. Визначаючи фізичну працездатність, ми інтегрально характеризуємо фізіологічні резерви нашого організму. Як це зробити? Насамперед необхідно знати свій пульс. Чим він нижчий у спокої, тим, здебільшого, вища фізична працездатність людини. Якщо вранці у чоловіка, який ще лежить в ліжку, частота ударів пульсу за 1 хв не перевищує 50 — маємо оцінку "відмінно", до 65 — "добре", 65-75 — "задовільно", понад 75 — "погано". Для жінок та юнаків — на 5 ударів більше.

Приблизну оцінку фізичної працездатності можна одержати, підіймаючись сходами. Вийдіть на 4 поверх у середньому темпі ходи без зупинки. Якщо ви легко подолали цей підйом і відчуваєте, що у вас ще є резерв — оцінка "добре". Якщо задихалися, то це означає, що рівень вашого здоров'я низький і слід негайно розпочати фізичні тренування. Хворим на стенокардію чи гіпертонічну хворобу необхідно пройти попередній лікарський огляд. Якщо цих захворювань немає, можна скласти собі програму оздоровчого тренування (теоретичні та методичні аспекти розкриває наступна лекція).

Для створення індивідуальної програми оздоровчого тренування необхідно оцінити рівень власної фізичної працездатності. З цією метою широко використовуються функціональні проби.

122

Проба з 20-ма присіданнями. Підрахуйте в положенні сидячи пульс за 10 сек. Необхідно дочекатися його стабільних значень. Наприклад, частота серцевих скорочень (ЧСС) становить за 10 сек 12-11-10-10-10. Вихідний рівень 10 ударів за 10 сек. За ЗО сек зробіть 20 присідань, піднімаючи руки вперед. Потім сядьте. Зафіксуйте час відновлення пульсу до вихідних значень, підраховуючи його за відрізками по 10 сек. Якщо частота пульсу відновилася швидше як за 1 хв — оцінка "відмінно", до 2 хв — "добре", повільніше як за 3 хв — "погано".

Ортостатична проба. При зміні положення тіла з горизонтального у вертикальне в нижній його частині під впливом сил гравітації депонується значна кількість крові. Внаслідок цього погіршується венозне повернення крові до серця і на 20-30% зменшується ударний об'єм серця. За хорошої функціональної здатності системи кровообігу та її регуляції організм компенсує цей стан збільшенням частоти серцевих скорочень і підвищенням судинного тонусу. Чим досконаліший апарат регуляції, тим менш виражена адаптивна реакція. Вияв крайнього ступеня недосконалості механізмів пристосування при цьому типі впливу — так звана Ортостатична непритомність, втрата свідомості, що виникає внаслідок погіршення кровопостачання мозку. Проба здійснюється так: досліджуваний лягає, у такому положенні підраховують частоту його пульсу за 15-секундними відрізками до одержання стабільних результатів. Множенням на 4 визначають частоту пульсу за 1 хв. Потім досліджуваний повільно і спокійно встає. Знову в нього підраховують пульс за перші 15 сек другої хвилини після вставання і множать на 4. Якщо різниця одержаних результатів менша 12 ударів за хвилину, то реакція вважається нормальною, а якщо 18 і більше

— несприятливою.

Проба з затримкою дихання. Зробивши попередньо 1-2 вдихи, потрібно глибоко вдихнути (не максимально!) і затримати дихання, наскільки це можливо. Якщо дихання затримується на 60 сек — оцінка "відмінно", менше 40 сек — "погано" (для жінок — на 10 сек менше).

Пряме визначення фізичної працездатності (загальної витривалості)

—найінформативніший тест, який свідчить про стан вашого організму. Один з варіантів тесту (12-хвилинний біг) передбачає подолання будь-яким доступним за фізичним станом здоров'я шляхом (біг чи хода) максимально можливої відстані за 12 хв (на рівній місцевості без підйомів і спусків). Результати тесту високою мірою відповідають величині максимального споживання кисню. Оцінка тесту подана в додатку № 7. Тест можуть застосовувати особи, які займаються оздоровчим тренуванням не менше як 6 місяців.

Крім вищенаведених способів оцінки розроблені критерії, які дають змогу оцінити рівеннь здоров'я кількісно в умовних одиницях (балах). У додатку № 8 наведено систему експрес-оцінки функціонального стану організму для дорослих.

Вона складається з ваго-ростового індексу (І), "життєвого" (II) та силового (III) індексів, індексу Робінсона у спокої (IV) та часу відтворення

123

ЧСС до вихідного рівня після 20 присідань за ЗО сек (V). Величини показників послідовно розміщені та оцінені в балах. Їх сумою кількісно характеризуються рівень соматичного здоров'я та достатньо точно прогнозуються стан загальної фізичної працездатності і "критична" (максимальна) частота серцевих скорочень.

Саме ці дані необхідні людині, щоб зробити висновки про рівень здоров'я і розробити власну програму фізичних тренувань.

Додаток № 9 показує клініко-фізіологічну характеристику осіб обох статей 30-60 років за різними рівнями фізичного здоров'я. Аналіз цієї таблиці дає змогу дійти висновку, що однією з передумов стійкості людини проти захворювань є певний рівень загальної фізичної працездатності. Саме ці кількісні критерії фізичної працездатності слід враховувати при довготривалому прогнозуванні здоров'я.