3. Суть алергічних реакцій в організмі людини

В чому ж суть алергічних реакцій? Згідно з сучасними науковими уявленнями, суть алергічної реакції полягає в тому, що при проникненні алергена в організм він стикається з захисною речовиною — антитілом, яке сполучене з клітиною. В результаті цього відбуваються складні порушення у білковій структурі молекули алергену, що в свою чергу, призводить до виділення біологічно активних речовин організмом (гістамін, серотонін, гепарин, ацетилхолін та ін.), які ушкоджують клітини, тканини і органи, що і лежить в основі алергічних захворювань. Так, гістамін і серотонін спричиняють виникнення кашлю, ускладнюють дихання, виникають закладення носу. Для лікування алергічних станів застосовують рослини, в яких виявлено антигістамінні сполуки. На практиці для лікування алергічних недуг широко використовуються квітки глоду колючого, корені цикорію дикого, кульбаби лікарської, траву вересу звичайного, вероніки лікарської, плоди шипшини коричної, приймочки кукурудзи, квіткові кошики цмину піскового, листки омели білої, траву собачої кропиви серцевої, кореневища синюхи блакитної та ін.

Біофлавоноїди, які є в цибулі, грейпфруктах, яблуках, лимоні і т.д. в деякій мірі допомагають зупинити алергічну відповідь організму людини на проникнення хвороботворних організмів, підтримують здатність людини боротися з запальними процесами.

За часом прояву алергічної реакції прийнято розділяти на два типи — швидкий і повільний. Реакціями швидкого типу вважають шкіряні і системні алергічні реакції (дихальної, травної і ін. систем), які виникають через 15-20 хвилин після дії специфічного алергену. До реакцій швидкого типу відносять анафілактичний шок, полінози, кропив'янку, бронхіальну астму. Реакції повільного типу розвиваються протягом багатьох годин, а іноді діб. До них відносять підвищену чутливість до бактерій, контактні дерматити.

4. Роль спадковості у виникненні алергії

Алергія розвивається не в усіх випадках контакту організму з алергенами. Певну роль відіграють спадковість, стан нервової і ендокринної систем. Алергічні захворювання не належать до спадкових. Однак можливість передачі у спадок схильності до розвитку алергії існує і з цим

272

доводиться рахуватись. Звичайно вплинути на умови існування задовго до того, як людина народиться, ми нездатні, але врахувати їх не тільки можливо, а й зобов'язані. Іноді буває так, що батьки хворого не страждали на алергію, але в їх попередніх поколіннях були алергічні конфлікти. Цим можна пояснити виникнення алергічних захворювань у троюрідних нащадків (так звана генетична схильність до хвороби). Чи означає це, що з такою спадковістю людина обов'язково захворіє на алергію? Звичайно ні. Це значною мірою залежить і від умов життя і від характеру харчування і багатьох інших факторів. Разом з тим у такої людини можливість виникнення захворювання більша. Тому вона мусить застосовувати комплекс профілактичних заходів ретельніше, ніж інші. Отже, успадковується не хвороба, а здатність організму реагувати з алергеном.