Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.I.Бобрицька, М.В.Гриньова Валеологiя.doc
Скачиваний:
262
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
4.02 Mб
Скачать

3. Практичні аспекти валеології

Теоретичні основи визначають практичні аспекти валеології — сферу застосування сил як спеціалісті у галузі здоров'я, так і пересічних громадян, які не байдужі до цієї життєдайної цінності.

Практичні аспекти валеології включають активне формування, збереження і зміцнення здоров'я.

Формування здоров'я — це створення оптимальної (в межах можливостей генотипу) психосоматичної конституції і попередження можливих захворювань. Очевидно, що такий аспект життєдіяльності підлягає контролю протягом всього життя, особливо в критичні періоди (пубертат, клімактерій і т.д.), коли відбувається зміна онтогенетичних програм, перебудова гормонального статусу, і організм, як система, перебуває у нестійкому стані.

Очевидно, що максимум цих зусиль повинен припадати на ранні етапи життя, на період активного соматичного формування і психічного становлення. Починається формування здоров'я індивіда з доембріонального періоду, що виражається в профілактиці гометопатій за рахунок оздоровлення майбутніх батьків. Під час внутріутробного періоду несприятливі впливи на плід і його здоров'я пов'язані з дією патогенних факторів і захворюваннями окремих органів і систем (особливо ендокринної) материнського організму. Звідси і необхідність охорони здоров'я майбутньої матері.

Особливої уваги заслуговує валеологічна тактика в критичні періоди анте- і постнатального розвитку. Активне формування фізичного здоров'я дитини передбачає руховий режим, що розвиває дитину, адекватне харчування, загартовування, дотримання режиму відпочинку й активності.

Особливий інтерес викликають питання формування психічної конституції — за останній час з'явилися нові дані про зв'язок психічного стану матері і плоду, роль характеру родового процесу у формуванні психокомплексів ("перинатальні матриці"), значення заохочення до творчості і набуття практичних навичок дитини до 12 років для її наступної

15

психічної і соціальної адаптації, правильне ведення періоду статевого дозрівання.

Другою складовою частиною практичного аспекту валеології є збереження і зміцнення здоров'я. Вона включає дотримання принципів здорового способу життя, повернення втраченого здоров'я (оздоровлення) і примноження його за рахунок відповідних тренувань. Уточнюючи поняття "оздоровлення", відзначимо, що в основі його — управління здоров'ям в діапазоні" передхвороба — хвороба". Вектор впливів при цьому спрямований на підвищення рівня здоров'я, що перешкоджає появі і прояву захворювань. Універсальним підходом, який приводить до підвищення рівня здоров'я є психологічна гармонізація. Вона є основним прийомом оздоровлення.

Оскільки зниження рівня здоров'я є наслідком порушення правильних взаємовідносин організму з зовнішнім середовищем, першим етапом у збереженні і зміцненні здоров'я є відновлення цих взаємовідносин шляхом оптимізації середовища і пошуку адекватних форм життєдіяльності з урахуванням конституції людини.

Велику увагу при цьому слід приділяти валеологічній освіті.

4. Основні завдання валеології як навчального предмета

Інформаційний простір валеології як інтегративного освітнього курсу включив у себе теоретичні і практичні набутки таких галузей знань, як біологія, психологія, педагогіка, філософія, філологія, фізична культура, етика, релігія тощо, виокремлюючи з них валеологічний аспект.

Розробка і реалізація холістичного принципу у вирішенні завдань валеологічної освіти створює реальну можливість використання здобутків наук про здоров'я людини. Так, валеологія обмежує коло своїх інтересів проблемою індивідуального здоров'я. Суспільне здоров'я — предмет дослідження соціальної гігієни. Разом з тим, валеологи усвідомлюють роль соціально-гігієнічних факторів у збереженні і зміцненні здоров'я окремого індивіда і в системі оздоровчих засобів передбачають відповідний напрямок заходів, які корегують спосіб життя людини. Розробка практичних основ санології досить суттєва для валеології. У свою чергу, санологічні технології вимагають інтегрального рівня здоров'я, його прогнозування, пошуків причин його низького рівня і, нарешті, підбору оздоровчих засобів, які включають корекцію способу життя. А останнє неможливе без валеологічної просвіти.

Широкий спектр інформації обумовлює необхідність узагальнити значення базових знань, умінь та практичних навичок, які може надати валеологія як навчальний предмет. Валеологічні знання допоможуть слухачам як вищої так і середньої школи сформувати свідоме, дбайливе ставлення до здоров'я як найвищої людської цінності, як умови реалізації духовного, творчого і фізичного потенціалу особистості, як ефективного методу запобігання інфекційним, соматичним і психічним захворюванням, хворобам, які передаються статевим шляхом, та СНІДу, а також набути навичок безпечної життєдіяльності з метою запобігання дитячому

іб

травматизму та нещасним випадкам, здобути вміння першої медичної само-і взаємодопомоги в екстремальних умовах.

У проекті концепції неперервного валеологічного виховання і освіти визначено головні складові:

• валеологічне навчання учнів в закладах освіти дасть можливість отримати спеціальні знання і навички, необхідні для виховання валеологічного світогляду, поведінки і здорового способу життя як важливої умови і ефективного механізму формування, збереження і зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я підростаючого покоління;

• створення валеологічних умов навчання, праці та відпочинку учнів, що повинно забезпечити їх всебічний і гармонійний розвиток з метою формування, збереження і зміцнення здоров'я дітей, підлітків та молоді.

Головною метою валеологічної освіти і виховання є формування валеологічного світогляду та поведінки учнів, мотивацій, що забезпечать активне і свідоме залучення кожного індивіда до процесу творення свого здоров'я.

Валеологія як навчальний предмет є системою наукових і емпіричних (народних) знань, умінь та практичних навичок, які необхідні для виховання валеологічного світогляду і поведінки, стійких мотивацій здорового способу життя і безпечної життєдіяльності як важливої умови і потужного механізму формування, збереження і зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я молоді.

Валеологічне навчання та виховання повинні здійснюватися двома взаємодоповнюючими напрямками: через навчальний курс та інтегративні взаємозв'язки з іншими предметами.

Курс валеології повинен забезпечувати реалізацію таких завдань:

• ознайомлення учнів з основними валеологічними принципами та закономірностями життєдіяльності людини;

• створення у учнів сталих мотиваційних установок на валеологічну поведінку і здоровий спосіб життя як провідної умови і ефективного механізму формування, збереження і зміцнення здоров'я;

• формування у учнів переконання, що людина є частиною Природи і що стан її здоров'я закладається і знаходиться у певній залежності від природних факторів та встановлення гармонійних взаємин з природою і суспільством;

• свідоме оволодіння учнями валеологічними знаннями, вміннями та навичками та активне творче їх застосування з метою формування, збереження та зміцнення індивідуального здоров'я. Вирішення цих завдань не можливе без осмислення основних віх історії пізнання людиною проблем власного здоров'я, від стародавніх часів до сьогодення.

17

Таким чином, курс "Валеологія" дає теоретичні основи та формує практичні навички, а також узагальнює, систематизує та доповнює знання валеологічного спрямування, здобуті в освітніх галузях.

Ш \7 Питання для самоперевірки

1. Як на сьогодні визначається потенціал медицини у вирішенні теоретичних і практичних проблем здоров'я людини?

2. Як би ви визначили потенційні можливості у зв 'яз/су з цим у валеології?

3. Що є об'єктом і предметом вивчення валеології як науки?

4. Як ієрархічно пов'язані індивідуальний рівень здоров'я з суспільним і груповим?

5. Як визначаються основні складові валеологічної освіти та виховання за проетом Концепції неперервного валеологічного виховання в Україні (1994р.)?

6. У чому полягають теоретичні основи валеології?

7. Дайте характеристику процесам формування, збереження і зміцнення здоров 'я людини, які становлять практичні аспекти валеології.

8. До вирішення яких завдань повинен бути готовий учитель-валеолог у своїй практичній діяльності?

Література

1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Валеологія як наука //Валеологія: науково-практичний журнал. — № 1. — Київ-Тернопіль, 1996. — С. 4-9.

2. Бобрицька В. І. Валеологія в системі наук про здоров'я людини //Четверті каришинські читання: Всеукр. міжвуз. наук.-метод, конф. —Полтава, 1997. — С. 28-30.

3. Бойченко Т.Є. Валеологічна освіта в Україні: особливості і проблеми формування //Валеологія: Науково-практичний журнал. — № 1. — Київ-Тернопіль, 1996. — С. 25-27.

4. Валеологія: Державний стандарт середньої освіти України //Освіта України. — № 26-27. — 27 липня. — 1997.

5. Державний стандарт середньої освіти України "Валеологія" (проект) //Освіта України. — № 26. — 1997. — 27 червня. — С. 6-9.

6. Самошкіна К.М. Основні напрямки валеології в системі шкільної освіти //Валеологія:

Методичний бюлетень. —№ 10. — Харків, 1995. — С. 5-9.

7. Шкільний курс "Валеологія" //Збірник матеріалів. —Київ: "Освіта", 1994. — С. 94.

18

РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ ПІЗНАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРОБЛЕМ ВЛАСНОГО ЗДОРОВ'Я ВІД СТАРОДАВНІХ ЧАСІВ І ДО НАШИХ ДНІВ

Лекція № З