2. Здоров'я як складова особистого інтересу людини в умовах інформаційного суспільства

Ніколи ще в світі не існувало такого молодого покоління, яке настільки б випереджало у ступені інформованості своїх батьків, як нинішні двадцяти-тридцятирічні. Але якраз тепер, коли телевізори, відео, термінали комп'ютерів несуть у наші оселі, школи, заклади і підприємства швидко зростаючої потоки інформації, важко передбачити результат такої експансії. Стрімкість росту інформації не дозволяє нам усвідомити дійсне значення цього явища.

Через сучасні засоби масових комунікацій — газети, радіо, телебачення весь світ може одержувати ту ж саму інформацію майже одночасно. Застосовуючи електронні інформаційні системи, ми наблизилися до того стану, коли вся інформація, що публікується у світі, може бути виражена у стислій числовій формі і стане, як передбачається, загальним здобутком, який може мати кожен. У перспективі той час, коли здійсниться еволюційна мрія Тейяра де Шардена та В.І.Вернадського — утвориться ноосфера, котра огорне увесь світ і об'єднає людство. Коротко цей процес можна описати так:

"Від біосфери до ноосфери". Перетворення біосфери в ноосферу — сферу розуму і інформації — супроводжується негативними впливами на природу і людину. Період стихійного розвитку технічної могутності людства, в результаті якого біосфера змінюється якісно, повинен, за ідеєю Тегіяра де Шардена та В.І.Вернадського, змінитися новим рівнем, стрибком. Цей стрибок обумовлює перетворення біогенної еволюції органічного світу в ноогенну, перехід від стихійного використання природи до свідомого регулювання взаємовідносин між природою і суспільством. Етап техносфери,

64

впродовж якого наноситься величезна школа природі і самій людині як частині природи, корисний тим, що збагачує людство інформацією про природні процеси і шляхи їх раціонального використання.

Жан-Жак Серван-Шрейбер у своїй книзі "Ье Оей МошііаГ ("Світовий виклик"), яка була опублікована в 1980 році, показав розгубленість людства перед натиском інформації. Сучасна людина постійно працює, але підсвідоме розуміє, що її трудові здобутки можуть бути марними. І хоч влада людини над матеріальним зростає, вона відчуває своє безсилля, свою залежність від чогось і когось у індивідуальному та суспільному житті. Ця книга не залишає сумнівів у безпрецедентності нинішніх змін в інформаційному розвитку. Сучасне стрімке зростання інформації прискорює появу змін поведінки людини, але не створює достатньої основи для керування ними або утримання від них. Інформаційний вибух, що відбувається, є переворотом у галузі накопичення і передачі нової інформації, але найважливіше знання — інформація про саму людину — як і раніше недостатнє.

Оскільки людина є інформаційною істотою, що бореться за виживання, біологічна природна концепція людини вчить її захищати себе і від самої себе.

Це питання складає основу поняття життєвого, особистого інтересу людини — одного з ключових символів сучасного суспільства. Згідно з позиціями об'єктивізму, сформульованими ще Б.Спінозою ( Етика. IV. Теорема 20.), людина має тільки один реальний інтерес — повний розвиток своїх можливостей, самої себе як людської істоти. Така концепція особистого інтересу є об'єктивною, оскільки "інтерес" розуміється не як суб'єктивне сприйняття того, що є інтересом для даного індивіда, а з точки зору природи людини, об'єктивно.

Протягом трьох останніх сторіч поняття особистого інтересу все більше звужувалося, доки не набуло значення, майже протилежного тому, яке воно мало у Спінози. Особистий інтерес вже не виводився з природи людини, а виходив з ідеї про те, що людина має право — і обов'язок — зробити задоволення своїх інтересів вищою формою життя. В результаті, сучасна людина мислить з точки зору особистого інтересу, хоча з точки загальнолюдських цінностей живе за принципом самообману і самозречення. Людина вважає, що діє у своїх особистих інтересах, у той час, як найсправді її першочерговим інтересом є гроші та професійна влада; вона не усвідомлює того, що найважливіші людські цінності залишаються не реалізованими, і вона губить себе в процесі пошуків того, що здається їй найкращим.

Відродження змісту поняття особистого інтересу, перегляд його сутнісних складових в умовах життя людини в розвинутому інформаційному суспільстві пов'язано зі зміною концепції Я. В Середні віки людина усвідомлювала себе необхідною частиною соціальної та релігійної спільноти, в єднанні з якою вона знаходила своє Я. З початком нового часу, коли людина як індивід зіткнулася з завданням сприйняття себе незалежною істотою, постала проблема її ідентичності. У ХІІІ-ХІХ ст. поняття Я все

65

більше і більше звужувалося; формула поняття Я: "Я — те, що я думаю" змінилась формулою "Я — те, що я маю", "Я — те, чим я володію". Останнім часом під впливом ринку поняття Я змінило значення з "Я — те, що я маю" на значення "Я — те, чого від мене хочуть".

Внутрішнє розчарування і готовність до переоцінки змісту особистого інтересу є реалією існуваня людини в сучасному технологізованому суспільстві. Можна погодитися з тезою про те, що віддача людської енергії роботі і бажання до успіху були необхідними умовами досягнень наукового прогресу, технічної революції. Але на підході та стадія суспільного розвитку, коли проблема виробництва буде фактично вирішена, і першочерговим завданням для людства постане проблема організації соціального життя. Людина створила такі джерела механічної енергії, що зможе звільнитися від необхідності вкладати всю свою людську енергію в роботу для створення матеріальних умов життя. Вона може віддавати значну частину енергії проблемі самого життя, пізнанню себе у світі, який сама створила.

Процеси, які визначають здоров'я (за Апанасенком Г.Л.)

Відтворення здоров'я

Формування здоров'я

Споживання здоров'я

Відновлення здоров'я

стан генофонду стан репродук­тивної функції батьків, її реа­лізації

здоров'я батьків умови перебігу вагітності

стан пологово-допоміжної служби наявність пра­вових актів, що оберігають ге­нофонд і вагітних

спосіб життя (рівень • виробництва і про­дуктивності праці, ступінь задоволення матеріальних і куль­турних потреб, • особливості хар­чування, рухової активності, між-особистісних вза­ємин, шкідливі звички) стан довкілля

Схема № 3.

культура і ха­рактер вироб­ництва, стан виробничого середовища соціальна ак­тивність індивіда і т.д.

рекреація лікування реабілітація

Повертаючись до витоків свого Я, усвідомлення сутності особистого інтересу, сучасна людина намагається визначити умови розвитку своїх можливостей, самореалізації. Основною умовою, а також складовою особистого інтересу людини є здоров'я. Бути здоровим і якомога рідше хворіти — природне бажання і прагнення людини, часом її неусвідомлена потреба. Здоров'я — основа всіх наших справ і починань, трудових і творчих звершень, сподівань, надій на майбутнє. Відсутність здоров'я, повна або

бб

,{..

„''к

часткова, забирає в людини багато повсякденних радощів, задоволення від праці, є перешкодою до здійснення мрій і життєвих планів.

На сьогодні можна визначити чотири фундаментальні процеси, які визначають стан здоров'я як індивіда, так і популяції в цілому: відтворення здоров'я, його формування, споживання та відновлення (див. схему № 3).

Аналізуючи схему, можна зробити висновок, що складові означених V процесів, безперечно, детермінуються більшою чи меншою мірою інформаційними впливами, які існують в суспільстві людей і є об'єктивно керованими. ^^и.<; б^"/"^ , " В останні роки століття, що минає, проблеми духовного, психічного і " і фізичного нездоров'я громадян суспільства опинилися в центрі уваги в нашій країні, яка порівняно недавно втратила свої звичні кордони та ціннісні орієнтації. Стрімкі зміни інформації, характерні для сучасного існування людини, відбуваються в перетворених умовах життя людини. Вони призвели до радикальних змін у її поведінці, поглядах на своє існування, стратегії і тактиці досягнення основної мети. Щоб зміцнити нашу здатність до самореалізації в змінених умовах життя, потрібно формувати нове, оздоровче мислення (на Заході є аналог — "позитивне") і трансформувати його в нову поведінку, яка стане основою здорового способу життя.

Основоположником науки про здоров'я в сучасному її розумінні вважається І.І.Брехман, який обгрунтував методологічні основи здоров'я практично здорових людей (1987). Цей напрямок він назвав "валеологія".

Валеологічний просвітницький курс, який реалізується в рамках підготовки фахівців-валеологів у Полтавському державному педагогічному інституті, будується на інтегративно-курсовій основі, яка на сьогодні є найбільш перспективною. Саме це надасть, на нашу думку, систематичності З 1 в отриманні знань, а виважене методичне забезпечення зробить можливим формування ціннісного відношення до власного здоров'я, дієвий підхід до його збереження і зміцнення як складової особистого інтересу людини в умовах життя в сучасному інформаційному суспільстві.

3. Особливості захворюваності населення України Статистичні дані свідчать про те, що в Україні помічається різке погіршення динаміки демографічних процесів, показників дитячої смерті, середньої тривалості життя. Патологія неепідемічного профілю особливо характеризується зростанням кількості випадків серцево-судинних захворювань, які є основними серед причин смертності, інвалідності і тимчасової непрацездатності. 70-80 відсотків усіх випадків раку викликані дією хімічних канцерогенів. Уже тепер близько 4 відсотків новонароджених відрізняються генетичними дефектами, які ведуть далі до виражених спадкових захворювань. Порушилася внутрішня єдність ієрархії рівнів у піраміді соціальних і природних закономірностей. Виникли різмоманітні симптоми, які загрожують подальшому існуванню людства і живої природи в цілому. Згадати хоча б у цьому зв'язку трагедію на Чорнобильській АС, що стала для України фатальним фактором, який спричинив загрозу генетичному здоров'ю нації. Внаслідок катастрофи загальний рівень здоров'я

67

населення України в останні роки різко змінився. Смертність перевищила народжуваність. Порушилися генетичні процеси, народження дітей з різними спадковими хворобами збільшилося у 2-4 разів. Україна посіла одне з перших місць у світі за рівнем дитячої смертності. Зменшилася тривалість життя людей на шість років, зріс показник первинної інвалідизації.

Значно збільшилася кількість серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця, судинних уражень мозку, захворювань на рак, бронхіальну астму, цукровий діабет, алергічних захворювань та захворювань травного каналу.

Разом з тим, з'ясування питання про стан здоров'я населення України та найважливіших факторів, які його обумовлюють, потребує конкретизації та аналізу вищенаведених загальних положень.

З.І.Загальні тенденції і детермінанти здоров'я населення України.

Доведено, що приблизно на 51 відсоток здоров'я людини визначає спосіб життя. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріально-побутові умови, незгода в сім'ї, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо. Серед інших провідних факторів, які впливають на здоров'я людини (див. діаграму № 1) можна назвати соціальні і природні умови — 17-20 відсотків. Несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, грунту, а також складні природно-кліматичні умови негативно позначаються на здоров'ї людей. Істотне значення має стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб. Це ще близько 17-20 відсотків факторів, які визначають сучасний рівень здоров'я населення. Безпосередньо на охорону здоров'я та медичну допомогу, стан профілактичних закладів припадає 10 відсотків внеску.

Діаграма № 1. Питома вага основних факторів здоров'я.

Статистика захворюваності населення України, що грунтується на реєстрації звертань хворого до лікаря, свідчить,що у структурі захворюваності перше місце посідають хвороби органів дихання, далі йдуть

68

хвороби системи кровообігу, на третьому місці хвороби нервової системи та органів чуття.

За період 1980-1992 р.р. відбувалися значні зміни у захворюваності населення України. З всіх хвороб відзначається зростання її рівня на 27,3 відсотка. Захворюваність на цукровий діабет зросла у 2,1 рази, бронхіальну астму — у 2,1 рази, на виразкову хворобу шлунку і 12-палої кишки — 1,9 рази. Особливо значне зростання спостерігається за класом хвороб органів кровообігу: захворюваності на стенокардію зросла у 8,6 рази, гострий інфаркт міокарду — у 2,6 рази.

За іншими групами захворювань відзначається також збільшення показників. Так, злоякісні новоутворення зросли на 27,8 відсотків, тиреотоксикоз — на 21,2 відсотка, психічні розлади — на 26,8 відсотка, отит хронічний — на 32 відсотки. Захворюваність на туберкульоз і ревматизм знизилася за цей період — на 33,5 відсотка і 7 відсотків відповідно.

Протягом останніх років відбулися зміни за низкою хвороб та їх групами, які свідчать про вплив таких нових чинників, як забруднення навколишнього середовища радіонуклідами, вплив на людину стресових ситуацій, зумовлених різким погіршенням соціально-економічного становища країни.

Упродовж останніх років визначається зростання захворюваності населення на хвороби крові та кровотворних органів — на 51,3 відсотка, природжені аномалії розвитку — на 21,5 відсотків, хвороби органів кровообігу — на 54 відсотки, хронічний бронхіт — на 21 відсоток, жовчно-кам'яну хворобу — на 28 відсотків.

За останні 10 років у 1,6 разів зросла захворюваність на цукровий діабет, питома вага якого серед ендокринних захворювань становить 70 відсотків і вище. У країні відзначається тенденція до зростання поширеності гіпер- і гіпофункції щитовидної залози тощо.