1.5. Медитація.

Числені школи протягом віків сперечаються про те, що таке медитація. Чи це самогіпноз, може самонавіювання, а може щось містичне. Швидше за все — перше, і друге, і третє. Зате в одному всі єдині — це особливий стан психіки. У нашому вітчизняному просторі з давніх давен медитація відома як "розумне роблення". Іноді її називають спогляданням, є і західний варіант — транс.

З грецької мови слово медитація (тегііїагіо) перекладається як зосереджене мислення. Більшість медитацій потребують рухомості, але є і динамічна медитація, і медитативний біг, і медитативний танок, і медитативний спів. В основі медитації лежить вміння керувати увагою, найчастіше у стані нерухомості. При цьому припиняється надходження у мозок всякої інформації, крім спеціально обраної.

Справжній медитації передує тривала підготовка — набуття навичок в різноманітних видах концентрацій. Це може бути концентрація на крапці, власному диханні, повторюваних моментах... Отже, якщо людина сіла медитувати, то попереднє повинна бути концентрація на чому-небудь, тобто звуження свідомості. Медитація — розширення свідомості. Збита, звужена свідомість м'яким тараном входить у простір і після подолання першого опору заповнює його. В цьому просторі людина повинна бути, утримувати його, встановити свій контроль над ним. Найбільш відомі школи, які навчають медитативним технікам створили східні вчителі.

Найбільш поширений вид медитації — медитація зосередження, Спочатку проводиться концентрація на предметі або явищі (на крапці, диханні, звуці). Повинно бути єдине джерело, яке привертає до себе увагу. Потрібно позбутися нервозності, заспокоїти емоції, зняти фізичну напругу. Для цього й існує концентрація свідомості на об'єкті або процесі, після якої настає медитація.

Існує ряд східних мантра-медитацій — медитацій зосередження. Мантра — східна молитвенна формула (словосполучення), або заклинання. При її промові людина створює певну вібрацію у зовнішньому світі і певні зміни у своїй психіці, тобто у світі внутрішньому. Мантра-медитація — концентрація свідомості на мантрі з метою одержання з її допомогою медитативного стану. Відомі мантра медитації АУМ, СОХАМ та ін.

Крім медитацій зосередження існує медитація сприйняття. Вона принципово інша, її смисл "просто сидіти". Людина повністю занурюється у свої відчуття, охоплюючи їх всі, без винятку. Це найбільш важка форма медитації. Людина, яка нею займається, повинна повністю усвідомлювати себе, бачити і відчувати те, що відбувається в її внутрішньому світі: "З берега свідомості спостерігати рух річки думок". В цій перекладеній з японської мови фразі і полягає суть другого виду медитації.

296

В України медитація була відома здавна. В основному це медитація зосередження. Молитвенна християнська практика є в якійсь мірі практикою медитативною. Концентрація в цьому випадку відбувається через повтор слів молитви.

В християнстві ті критерії, які відносяться до поняття "медитація" у східній і окультній школах, підходять до так званої "розумної" молитви — Ісусової. Практика її міцно пов'язана з усім літургічним: догматичним життям церкви. В загальних рисах християнські медитативні практики схожі на східні. Вищезгадана "розумна" молитва, або Ісусова молитва практикувалася в Києво-Печерській лаврі. Ті, хто бажає розширити свої пізнання в цій області, рекомендується прочитати книгу невідомого автора "Одкровенньїе рассказьі странника духовному отцу своєму" (Изд. Введенской Оптиной Пустьіни, 1991). Там практика Ісусової молитви викладена повністю.

Медитація, як вважають на Сході, приносить в життя того, хто нею займається, все. І перш за все — гармонію внутрішнього світу з зовнішнім.

Досить цікава практика медитації була в досвіді петербурзької школи фізичного і духовного розвитку "Єдність" (див. Лободин В.Т. Здоровье й духовность : Знергетические методьі оздоровлення", 1996).