3. Советов по физической культуро и спорту. /Сост. А. Колодний. — м.: Физкультура и спорт, 1971. — 183с.

4. Слово о молодеже: Кн. для чтения и размьішления /Под общ. ред. В.А.Печенева. — М.:

Политизд, 1990.—315с.

5. Погорелов Г.І. Виховна ефективність занять фізичною культурою. — Радянська школа. —1985.— №9. — с. 17 — 20.

6. Цибізов Г.Г. Прильова М.В. Розвиток гнучкості — докірна необхіднісь, — Рідна школа. — 1995. — №8. — с.48-49.

7. Елесейнин А.Г. Спорт. Характер. Честь. — М.: Просвещение, 1994, -143с.

8. Литвинов Е.Н. Как стать сильньїм и вьіносливьім. — М.: Просвещение, 1984. — 63с.

9. Лоу Б. Красота спорта: междисциплинарное иследования. — М.: Радуга, 1984. -256с.

145

Лекція № 21 біологічні ритми і здоров'я людини

План

1. Біологічні ритми в живих системах.

2. Класифікація ритмічних процесів:

а) циркадний або добовий ритм;

б)тижневі біоритми;

в)місячні біоритми;

г)річні біоритми.

3. Сон як один із біоритмів людини.

4. Біологічні основи функціональної біоритмології людського організму.

5. Десинхроноз і можливості його профілактики.

1. Біологічні ритми в живих системах.

З давніх-давен людина спостерігала за періодичними змінами в оточуючих його живих організмах. Ще за часів Аристотеля (IV ст. до н.е.) і до наших днів у дослідників не зникає інтерес до цікавого і загадкового відчуття часу.

Як показали дослідження ряду вчених, біологічний годинник існує в кожній клітині живого організму. Для доказу цього приводяться факти, які свідчать про наявність добової періодичності у одноклітинних водоростей.

Біологічний годинник є і у рослин. Його дія проявляється в періодичних рухах листків за переміщенням Сонця, під час квітування і плодоношення, розкривання і закривання квітів, рівні фотосинтезу. У рослин найбільш цікава добова періодичність розкривання квітів в ранкові години і закривання у вечірні.

Квіти з такою пунктуальністю щоденно розкривають і закривають свої пелюстки, що видатний біолог Карл Лінней спроектував квітковий годинник, який складався з різних видів квітучих рослин, які розпускалися почергово від 6 години ранку до 6 години вечора.

Цікава і дивовижна поведінка бджіл. Свої спостереження про ритмічні танці бджіл, про їх незвичайне тонке відчуття часу вперше опублікував німецький вчений К.Фріш в 1926 році. Він зробив важливе відкриття: танці бджіл дозволяють їм спілкуватися між собою, є їх мовою. Ритмічні танці бджіл дозволяють їм передати одна одній про небезпеку, відмічати напрямок і відстань до знайденого джерела їжі.

Вивчення перельоту птахів дало підстави зробити важливий висновок: багато птахів кожний рік здійснюють перельоти за сотні і тисячі кілометрів по спеціальному маршруту. Якщо птахи втратили шлях або їх спеціально видалили із перелітних шляхів, то вони все ж самостійно знаходять дорогу до тих місць, через які проходить їх переліт по своєму звичайному маршруту.

Німецький вчений із ФРН Крамер у 1945 році почав експериментальне вивчення способів орієнтування птахів. Він побачив, що вдень птахи орієнтуються, співставляючи положення Сонця з часом, яке показував їх біологічний годинник. Як показали досліди, для такої орієнтації по Сонцю точність ходу їх внутрішнього годинника дуже висока. Помилка не перебільшує однієї хвилини.

Біологічний годинник знайдений майже у всіх живих організмах, починаючи з одноклітинних і закінчуючи найорганізованішими - тваринами і людиною. Один із видатних вчених в області вивчення біологічного годинника, американський біолог Ю.Ашофф, відмічав, що в організмі людини немає ні одного органа і ні однієї функції, які б не знаходили добової ритмічності. Встановлено, що в організмі людини є більше 100 біологічних ритмів, які відображають різні фізіологічні процеси. Це добові ритми сну і неспання, зміна температури тіла, роботи серцево-судинної системи, складу крові.

Ще в 1889 році французький вчений Р.Ріше дав фізіологічне тлумачення біологічних ритмів. Він вважав, що основною причиною добових коливань фізіологічних функцій є періодичні зміни збудливості нервової системи, що пригнічує або стимулює обмін речовин. В результаті зміни обміну речовин і виникають зміни різних фізіологічних функцій.

Американський вчений К. Ріхтер в 1960 році передбачив існування у людини трьох типів біологічного годинника: центрального, гомеостатичного і периферичного. Центральний годинник розташований в таламусі, гіпоталамусі, ретикулярній формації і в задній долі гіпофіза. Гомеостатичний годинник має відношення до гіпоталамусу і пов'язаний з різними залозами внутрішньої секреції. Периферичний годинник знаходиться в різних тканинах і не залежить від центрального годинника. Біологічний годинник найбільш стійкий до випадкових змін у зовнішньому середовищі, що важливо для збереження добового ритму.

Американський професор біології Френк А.Браун вважає, що ритмічні коливання, які ми спостерігаємо у живих організмах, є ні що інше, як результат безперервної дії космічних і геофізичних факторів проникаючого характеру.

Біологічні ритми — циклічні коливання інтенсивності та характеру біологічних процесів, які притаманні усім рослинам і тваринам, людині, де яким ізольованим органам та окремим клітинам.

Хронобіологія (наука, яка вивчає біологічні ритми), хоча і стверджувала своє давнє походження від самого Гіппократа, була прийнята як рівноправна серед інших наук навесні 1969 року в американському місті Колдспринг-Харбаре на міжнародному симпозіумі, який був присвячений дослідженню ритмів в живих системах. В наш час наукові спілки хронобіологів існують в різних країнах світу. Їх діяльність координують європейські і міжнародні спілки.