Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.I.Бобрицька, М.В.Гриньова Валеологiя.doc
Скачиваний:
81
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
4.02 Mб
Скачать

Народні традиції харчування

План

1. Господарська основа харчування українців.

2. Традиційні страви української кухні.

3. Вплив християнства на становлення національних традицій харчування українців.

1. Господарська основа харчування українців.

Харчування забезпечує життєдіяльність організму і є його важливою біологічною потребою. Продукти, які вживаються в їжу, методи їх кулінарної

238

обробки і види страв, правила приготування і вживання їжі - все це в сукупності утворює систему харчування, яка притаманна кожному народу чи регіону. В системі харчування українського народу, так само як і інших народів, відображені кліматично-географічні, історичні, релігійні, національні, соціально-економічні та інші умови.

Система харчування українців складається з сукупності певних ознак традиційно-побутової культури народу: набір харчових продуктів, способи їх обробки і приготування страв, харчові обмеження, заборони й переваги, режим повсякденного харчування, асортимент обрядових страв, звичаї, пов'язані з приготуванням та споживанням їжі.

Харчування українців формувалося у значній залежності від природно-географічних умов і зумовлених ними напрямів господарської діяльності. До середини XIX ст. в Україні склався господарський комплекс, що сполучав землеробство зі скотарством (при перевазі землеробства), а рибальство, мисливство, бджільництво, збиральництво, як способи набуття харчових продуктів, були допоміжними промислами. Незважаючи на швидкий розвиток капіталістичних відносин і внутрішнього ринку кінця XIX -початку XX ст., виробництво і споживання продуктів харчування у більшості селянських господарств продовжувало зберігати головним чином традиційний характер.

На початку XX ст. пшениця в господарствах українців займаля близько третини всіх посівних площ. Сіяли також гречку, просо, ячмінь, овес, із бобових - горох, квасолю, з олійних - коноплі, льон, мак, соняшник. З кінця XIX ст. по всій території України розповсюджується кукурудза.

Овочеві культури представлені капустою, буряком, морквою, огірками, цибулею, часником і картоплею, яка наприкінці XIX ст. стала одним з головних замінників хліба.

З баштанних культур вирощувався гарбуз, а на півдні — кавун і диня. Для приправи культивували петрушку, пастернак, хрін, кріп, збирали дикоростучі трави — м'яту, чебрець, кмин.

Природно-географічні умови сприяли розвитку садівництва. Вирощували яблука, груші, сливи, вишні, смородину.

Збиральництво продовжувало існувати і на початку XX ст. збирали гриби, суниці, калину, дикі вишні та сливи, бузину, пасльон, лісові яблука-дички. Навесні цідили березовий і кленови сік, збирали щавель, кропиву, лободу, дикий часник і цибулю.

Як відомо, важливим елементом системи харчування будь-якого народу є обробка продуктів для довшого зберігання, тобто створення харчових запасів для приготування страв.

Найбільш давнім способом консервування овочевих продуктів для створення сезонних запасів в українців були соління й квашіння. Квасили й солили капусту, буряки, яблука, груші, огірки, кавуни, сливи, гриби. Ці способи дозволяли довго зберігати продукти і вживати їх потім у сирому вигляді або після термічної обробки.

239

Одним із поширених способів заготівлі було сушіння фруктів. Сушили яблука, груші, сливи, вишні, смородину, терен, а також гриби.

З березового та кленового соку робили квас.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.