3. Соціально-педагогічні аспекти профілактики різних виявів девіантної поведінки

Профілактика девіацій має трьохрівневу структуру.

Первинна профілактика має виключно соціально-педагогічний характер. Вона спрямована на боротьбу зі шкідливими факторами в соціальному і природному середовищі. Первинна профілактика найбільш ефективна, так як базується на вивченні і усвідомленому аналізі впливу шкідливих факторів на здоров'я, передбачає формування у дітей і підлітків відрази до алкоголю, тютюну, наркотикам, токсикантам, виключення негативного впливу соціального оточення, групи.

Значення ролі вчителя-валеолога, вихователя, класного керівника у первинній профілактиці важко переоцінити.

Вторинна профілактика — це заходи, які спрямовані на найбільш ранній вияв тих змін в організмі, що з'являються при захворюваннях. Вона є соціально-медичною повинна попередити розвиток хвороби, перехід її в хронічну стадію. Вторинна профілактика передбачає виявлення груп ризику, застосування до цих груп комплексу лікувальних і виховних заходів.

Третинна профілактика — це медична профілактика. Сутність її — в розробці заходів, які спрямовані на одужання хворого, попередження загострення хвороби і інвалідності. Ядром цієї профілактики є терапевтичні заходи і соціальна реабілітація.

Якщо спробувати об'єднати всі соціально-педагогічні заходи профілактики девіантної поведінки, то вони повинні передбачати таке:

1. Необхідність формування у підростаючого покоління установок на ведення здорового способу життя, усвідомлення неприродності, абсурдності нанесення шкоди своєму здоров'ю, оволодіння навичками самостійного рішення складних життєвих ситуацій, управління своїми емоціями і поведінкою;

2. Постійну увагу до проблем соціально-сприятливої організації праці, побуту, дозвілля людей, створення максимально сприятливих умов для організованого, здорового укладу життя;

3. Широку всеохоплюючу пропаганду переваг здорового способу життя з теле- та кіноекранів, масову просвітницьку роботу по подоланню елементарної безграмотності населення з питань шкідливого руйнуючого впливу алкоголю, тютюну, наркотиків тощо;

4. Спеціальну профілактику девіацій, що в компетенції відповідних органів внутрішніх справ разом з органами охорони здоров'я, педагогічними закладами.

332

Роз'яснювальна робота серед молоді повинна включати певний мінімум інформації з питань фізіологічного механізму, розвитку, клініки, профілактики і лікування виявів девіантної поведінки. Психологічно коректні поради повинні включати настанови такого характеру:

а) молода людина повинна прагнути до самореалізації в соціумі, прагнути до повноцінного духовно насиченого спілкування, бути розбірливим у виборі безпосереднього оточення (компанії) і знайомства, виключати ймовірність психологічного зближення з особами, які схильні до вживання алкоголю, наркотиків тощо...

б) при тривалому порушенні настрою, які пов'язані з життєвими складнощами, негараздами, потрібно знаходити в собі сили для їх подолання, в разі необхідності звертатися за допомогою до людини яка порадить реальний вихід із становища, а не забуття через психотропні засоби, наркотики чи алкоголь. В досить серйозних депресивних станах потрібно звертатися до фахівця, який має спеціальну психологічну та медичну підготовку;

в) потрібно приділяти відповідний час своєму дозвіллю, займатись систематично фізкультурою і спортом, розвивати свої розумові здібності;

г) необхідно диференційовано ставитися до вибору розваг, слід враховувати, що у деяких осіб в умовах масового збору людей, під впливом гучної, одноманітної музики може виникнути збуджений стан, підвищена навіюваність, що полегшує контакти з психотропними речовинами. Якщо ж все-таки контакт з наркотичною речовиною відбувся, слід з повною серйозністю відносять до цього і звернутися до фахівця-нарколога, який дасть пораду щодо подальших дій.

Так як, наркотично залежні особи становлять найбільш численну групу ризику захворювання на СНІД, по відношенню до них в Україні розроблена система тактичних, дій з попередження поширення ВІЧ-інфекції (див. схему № 13).

Визнання необхідності зниження потреби людей в наркотиках привело до посилення глобального співробітництва з питань профілактики і лікування. Кульмінацією цієї тенденції було створення Програми Всесвітньої Організації Здоров'я з наркоманії в 1990 році. Робота в рамках програми ВООЗ концентрується в декількох напрямках, провідними з яких є профілактика використання наркотиків через:

> шкільну освіту;

> компанії в засобах масової інформації;

> робота з молодіжними групами ризику за межами школи.

Таким, чином для вчителя визначається цілком конкретне місце в комплексі вищенаведених профілактичних мір: через шкільну освіту. В центрі її повинна бути система впливу, яка б сприяла розвитку особистості в цілому, в результаті чого повинні з'явитися і ствердитися почуття впевненості в собі, незалежності, зниження високого рівня напруги, а також формування механізмів психологічного захисту при виникненні складних, кризових ситуацій у житті.

333

Попередження поширення СНІДу серед наркоманів