4. Захисні функції новонародженої і грудної дитини

Відомо, що організм дитини не сприйнятливий до деяких дитячих захворювань. Це відбувається завдяки імунітету, одержаному від матері. В той же час новонароджений не володіє достатніми захисними силами проти

112

багатьох мікробів — стафілокока, стрептокока, пневмокока, кишкової

палички. Це призводить до того, що за умови найменших огріхів у харчуванні і догляді діти хворіють.

Після закінчення періоду новонародженості настає грудний період, який характеризується посиленим ростом і розвитком усіх органів і систем.

Маса тіла і ріст новонародженого багато в чому залежать від його статі, конституції батьків, кількості вагітностей у матері. У дітей, що народилися від повторної вагітності, як правило, більша маса тіла і більший зріст, ніж у дітей від першої вагітності.

Ріст доношеної дитини в середньому 50 см (48-52 см), причому хлопчики дещо довші за дівчаток. Найбільш енергійно ростуть діти в перші три місяці, коли щомісячний приріст дорівнює 3 см. До шести місяців приріст складає 2-2,5 см в місяць, потім — 2 см і з дев'яти місяців до 1 року — 1,5 см. Якщо прийняти до уваги, що у подальшому зріст збільшується приблизно на 5 см у рік, то можна легко уявити собі, як напружено протікають процеси обміну речовин у дитини протягом першого року життя.

Доношена дитина при народжені має масу тіла 3000-3500 г. У хлопчиків вона звичайно більша, ніж у дівчаток.

Закони збільшення маси тіла ті ж, що й росту. Чим менше вік, тим більша вага. В перший місяць життя дитина в середньому додає 600 г, за "другий і третій — 800 г, а далі кожний наступний місяць — на 50 г менше у порівнянні з попереднім. З 4/5 міс. життя маса тіла дитини подвоюється, а до року — потроюється.

Зуби прорізуються після 6 міс., і до року у дитини повинно бути 8 зубів.

5. Деякі перехідні стани у новонароджених

У результаті пристосування до нових умов існування в організмі новонароджених відбувається велика перебудова. Вона супроводжується станами, котрі справляють враження хвороби; але насправді мають тимчасовий характер і не потребують ніякого лікування. Таке, наприклад, фізіологічне зменшення маси тіла. Цей процес закономірний для всіх новонароджених і спостерігається в перші 3-4 дні життя. Більшість дітей гублять 5-7% початкової маси. З 4-5 дня за умови правильного харчування і догляду за дитиною її маса починає повністю відновлюватися. У дітей хворих, слабких, які в'яло і мало їдять, збільшення початкової маси тіла затримується на більш тривалий термін.

Нерідко після народження у дитини спостерігається почервоніння шкіри, іноді з деякими синюшним відтінком — так званий фізіологічний катар шкіри. Це почервоніння, яке виникло внаслідок значного розширення шкірних капілярів, в основному буває на кистях та ступнях і триває від декількох годин до 2-3 діб. Коли почервоніння зникає, починається лущення.

Досить часто в перші дні життя дитини на всьому тілі з'являються білуваті вузлики в товщі шкіри — це токсична еритема, яка дуже нагадує сліди від опіків кропивою, тримається більш ніж 2 доби і зникає безслідно.

113

Закупорка сальних і потових залоз у багатьох новонароджених також є не рідкістю. І в доношених, і у недоношених дітей на ніздрях і кінчику носа (рідше на лобі, щоках) у більшій чи меншій кількості можуть виникати білуваті або жовтуваті крапки, які трішки підвищуються над рівнем шкіри (величиною з зерно пшениці). Поява їх пояснюється накопиченим секретом сальних залоз унаслідок підвищеної їх діяльності. Значно рідше спостерігаються застійні явища через посилену роботу потових залоз. При цьому виникають міхурці з водянистим вмістом, які схожі на зерна звареного саго. Локалізуються найчастіше міхурці на підошвах, іноді бувають на обличчі, шкірі голови і через деякий час зникають. При появі цих міхурців необхідний звичайний дбайливий догляд за шкірою.

Іноді на шкірі малюка видно сіро-сині пігментні плями, які не виступають над рівнем шкіри. Величина цих плям — від невеликих до розмірів з долоню. Частіше за все вони розташовуються в ділянці крижу, сідниць, рідше — на гомілці і стегнах. Причина утворення цих плям ще донині не встановлена. Звичайно, вони не залишають слідів і зникають протягом перших років життя дитини.

Телєангіектазії — так називаються розширення капілярів шкіри, залишків ембріональних судин. Типове їх розташування на потилиці, на межі волосяної частини голови, на лобі, верхніх повіках. Вони мають вигляд червоних, іноді злегка синюшних плям різної величини, часто неправильної форми, виразно відмежовані від нормальної шкіри. Якщо злегка натиснути на них пальцем, то почервоніння зникає, потім з'являється знову. З часом плями зникають і можуть з'явитися тільки тоді, коли дитина кричить або хвилюється. Коли вона заспокоюється, плями бліднуть. Такі явища можуть спостерігатися до року, рідше зберігаються і у більш старшому віці.

Фізіологічна жовтяниця — специфічне жовтаве забарвлення шкіри, слизових оболонок, яке з'являється у більшості новонароджених на 2-3-й день життя. В крові в цей час виявляється підвищений вміст білірубіну (жовчного пігменту, який є проміжним продуктом розпаду гемоглобіну в макрофагах печінки). З боку внутрішніх органів змін не відбувається. Фізіологічна жовтяниця новонароджених не потребує ніякого лікування. У недоношених дітей жовтяниця може триматися до 3-4 тижнів.

Для формування фундаменту здоров'я дитини необхідно дотримуватися режиму дня як в перший рік життя, так і опісля (див. додаток 1-3).

^{и \у} Питання для самоперевірки

1. Обгрунтуйте значення першого року життя дитини для закладання фундаменту здоров'я дорослої людини.

2. Які особливості догляду за шкірою новонародженої і грудної дитини?

3. Як протікає розвиток опорно-рухової, дихальної, кровоносної,, сечовивідної, нервової систем та системи травлення у дитини першого року життя? Дайте характеристику валеологічним принципам контролю за їх розвитком.

4. Чи сприяють уроджені захисні функції новонародженої дитини її розвиткові і адаптації у зовнішньому середовищі?

114

5. Поясніть особливості прояву деяких перехідних станів у новонародженої дитини.

—•—• Література

1. Книга о здоровье: Сборник /Сост.: Ю.В.Махотин, О.В.Карева, Т.Н-Лосева /Под ред. Ю.П.Лисицьіна. —М.: Медицина, 1988. — 512 с.

2. Спок Б. Ребенок й уход за ним. — М.: Медицина, 1971. — 456 с.

3. Усов И.П. Здоровьій ребенок: Справочник педиатра. — 2-е изд. перераб. й доп. — Мн.:

Беларусь, 1994. —446 с.

Лекція № 16

ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯРА: НЕГАТИВНІ І ПОЗИТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ

План

1. Фізіологічні особливості розумової праці. Втомлення, його діагностика і профілактика.

2. Перевтома як патологічний стан, міри її запобігання.

3. Розумова і фізична працездатність дитини та режим дня школяра.