4. Кислотні дощі.

З таких проблем, які є і глобальними, і, власне, нашими національними, на першому місці стоїть проблема кислих дощів, оскільки Україна насичена тепловими електростанціями, металургійними та хімічними комбінатами, та ще й, як правило, з застарілими технологіями. В зв'язку з цим проблему кислих дощів розглянемо більш детально.

Атмосфера нагадує гігантський хімічний реактор, який вміщує в собі велику кількість різноманітних речовин і сполук, що взаємодіють між собою. Найбільш важливі з них кисень, оксид вуглецю (IV), а також азото- та сірковмісні сполуки, які є продуктами життєдіяльності організмів. Кругообіг води в природі приводить до того, що вони попадають в атмосферу, а потім знову в грунт, поверхневі води або органічні речовини. Господарська діяльність людей призвела до значного нагромадження в атмосфері деяких хімічних сполук, що негативно впливають на життя і навколишнє середовище. Найбільш очевидний приклад - "кислі дощі", які являють

265

собою опади, що окислилися в результаті забруднення атмосфери.

Шкода, якої завдають кислі дощі природньому середовищу, спонукає до боротьби з їх причинами. Технічні досягнення наших днів дають можливість знайти як екологічне, так і економічне розв'язання цієї проблеми.

Кислі дощі — це результат самоочищення атмосфери. Крихітні краплі води, із яких складаються хмари, безперервно захоплюють завислі частинки і розчинні газоподібні мікрозабруднювачі. Дощова вода, що випадає з хмар, виносить із атмосфери домішки, що в ній знаходяться. При випаданні опадів вимиваються не всі газоподібні мікродомішки, але такі, як оксид сірки (IV) і оксиди азоту, легко поглинаються краплинами в хмарах і вимиваються з атмосфери у вигляді сірчаної та азотної кислот.

Оксиди сірки й азоту, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Кислі дощі мають шкідливу дію на фактори навколишнього середовища, а саме:

• врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами;

• кислі опади спричиняють вимивання з грунту кальцію, калію і магнію, що виклика деградацію фауни та флори;

• деградують і гинуть ліси (особливо вразливими до дії кислотних дощів виявилися кедр, бук і тис);

• отруюються вода озер і ставків, у яких гине риба (в першу чергу цінні види - лосось, форель) і численні види комах;

• зникнення комах у водоймах призводить до щезання птахів і тварин, які ними живляться;

• зникнення лісів у гірських районах (Карпати) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів;

• різко прискорюється руйнування пам'ятників архітектури, житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром і вапняком;

• вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей.

Взимку побливу ТЕС, металургійних заводів інколи випадає також кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Як встановив англійський дослідник Т. Девіс, райони, де випадає такий сніг, одержують одразу чотирьох-п'яти місячну дозу забруднення, а під час танення навесні відбувається процес концентрації шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить вдесятеро більше кислот, ніж сніг, який Девіс називає "екологічною бомбою уповільненої дії".