1. Поняття природного довкілля. Біосфера та її компоненти

Під "природним довкіллям" розуміють цілісну систему взаємопов'язаних природних і антропічних об'єктів та явищ, в яких протікає праця, побут, і відпочинок людей. Поняття "природного довкілля" включає соціальні, природні і штучно створені фізичні, хімічні і біологічні фактори, тобто все те, що прямо або побічно впливає на життя і діяльність людини.

В сучасних умовах проблема взаємодії людства з природою, збереження, відновлення і покращення оточуючого людину середовища набула великої гостроти і актуальності. Розгляд цієї проблеми вимагає попереднього аналізу деяких загальних положень вчення про біосферу.

Біосфера (грец. Ьіо8 - життя, 8рЬагіа - куля) - оболонка Землі, у якій розвивається життя виключно різноманітних організмів, які населяють поверхню суші, грунти, нижні шари атмосфери, гідросферу. Поняття "біосфера" в науці з'явилося в другій половині минулого століття і в буквальному розумінні означало вчення про життя живих істот на Землі. Становлення вчення про біосферу пов'язано з іменами видатних природознавців Ж.-Б. Ламарка, А. Гумбольдта, Е. Зюса, В.В. Докучаєва, К.А.Тімірязєва, М.І. Вавілова, В.М. Сукачова та ін.

Засновником сучасних уявлень про біосферу є видатний вчений акад. В.І. Вернадський (1863-1945). Біосферу В.І. Вернадський розглядав як якісно своєманітну оболонку Землі, розвиток якої в значній мірі визначається діяльністю живих організмів. В.І. Вернадський розглядає біосферу не як просту сукупність живих організмів, а як єдину термодинамічну оболонку, в якій зосереджене життя і здійснюється постійна взаємодія всього живого з неорганічними умовами середовища.

В.І. Вернадський розробив вчення про біосферу і впровадив у науку поняття "жива речовина". Під "живою речовиною" розуміють сукупність тіл всіх живих організмів, що населяють нашу планету. Жива речовина представлена біомасою рослин, біомасою тварин і біомасою бактерій.

Під біомасою розуміють кількість живої речовини рослин, тварин і мікроорганізмів, які знаходяться в межах біогеоценоза, ландшафти, водойми, певної території або акваторії. Біомаса виражається одиницями маси, віднесеної до одиниці площі (г/м²) або об'єму (г/м³).

Основою динамічної рівноваги і стійкості біосфери є колообіг речовин і перетворення енергії. Він складається із циклічних процесів перетворення і переміщення речовин. Окремі циклічні процеси являють собою послідовний ряд змін речовин, що чергуються з тимчасовим станом рівноваги. Добре відомі в сучасний час енергетичний колообіг, що базується на використанні сонячної енергії в процесі фотосинтезу і акумуляції в гірських порадах, колообіг води, що базується на циркуляції води в земній корі і біосфері, газовий колообіг, що забезпечує рух різних газів в земній корі і біосфері, їх участь в утворенні різноманітних хімічних сполук.

Елементарною первинною структурною одиницею біосфери є біогеоценоз. Під цим поняттям, вперше введеним у науку В.М. Сукачовим,

257

розуміють ділянку біосфери однорідну за топографічними, мікрокліматичними і біотичними умовами.

До складу біогеоценозу входять такі компоненти:

1. Рослинний компонент (фітоценоз).

2. Тваринний компонент (зооценоз).

3. Мікроорганізми (мікробіоценоз).

В процесі сумісного існування живих компонентів біогеоценоза утворюються біологічні єдності - біоценози. Біоценоз - сукупність популяцій усіх видівживих організмів, які населяють певну географічну територію, що відрізняється від сусідніх територій за хімічним складом грунту, води, а також за рядом фізичних компонентів ( висота над рівнем моря, величина сонячного опромінювання і т. д.).

4. Грунти і грунтові води (едафотоп).

5. Атмосфера.

Компоненти біогеоценоза, що відносяться до неживої природи, утворюють екотоп.

Деякі дослідники елементарною структурною одиницею біосфери вважають екосистему і здебільшого об'єднують поняття екосистеми і біогеоценоза. Але в працях інших вчених поняття "екосистема" трактується дещо інакше. На їхню думку, екосистема може охоплювати простір від краплі ставкової води до Всесвіту.

Сучасна біосфера - результат тривалої еволюції всього органічного світу і неживої природи. В її еволюції приймає участь і людина. Якщо на початковому етапі свого розвитку вплив людини на природу був незначним, то по мірі розвитку виробничих сил суспільства, він все більше зростав і в сучасний час цей вплив за масштабом наближається до дії геологічних процесів. Біосфера Землі, за визначенням В.І. Вернадського, стає ноосферою - сферою розуму. Під поняттям "ноосфера" він розумів матеріальну оболонку Землі, змінену в результаті впливу людини на природу. Таким чином, біосфера - це величезна і надзвичайно складна екосистема, що знаходиться в постійному режимі в результаті взаємообумовленої регуляції усіх складових її частин і процесів.