1. Здоров'я дитини як світова проблема, шляхи її вирішення

У 1979 році держави — члени ВООЗ, які були стурбовані станом здоров'я багатьох мільйонів людей у всьому світі (а діти є найбільш очевидними жертвами) — вирішили, що основною метою урядів і ВООЗ повинно бути "досягнення до 2000 року всіма громадянами Землі такого

95

здоров'я, який дозволить їм вести повноцінне життя в економічному і соціальному плані".

Оскільки розвиток людини — від моменту зачаття до статевозрілої особини — процес довготривалий і повний численних сприятливих і несприятливих подій, які впливають на індивіда впродовж цього процесу, неважко вказати на причини і наслідки цих подій. У числі найбільш складних і спірних питань, які потребують невідкладного вирішення, — питання про те, за яких умов і до якої міри дитина, яка відстає у фізичному або психосоціальному розвитку, зможе виявити свої здібності. Необхідно також більше знати і про стани, які передують у дитинстві деяким поширеним інвалідуючим захворюванням дорослих, щоб розробити відповідні засоби їх своєчасного запобігання.

Остання проблема є однією з трьох важливих проблем, що є предметом розгляду в нашій лекції. Дві інші можна сформулювати так: 1) зміцнення здоров'я можливе шляхом застосування відомих заходів профілактики і лікування хвороб у перші вирішальні роки життя з тим, щоб запобігти їх віддаленим наслідкам; 2) вплив здоров'я дитини в ранньому дитинстві (включаючи пренатальний період) на здоров'я дорослої людини, яка в майбутньому стане батьком або матір'ю, і "передача" здоров'я майбутнім покоління (збереження стабільного здорового генофонду нації).

Усе, що може бути зроблено, щоб забезпечити здоров'я і благополуччя дітей, служить основою фундаменту здоров'я дорослих, а також і їх дітей. Значення здоров'я дітей для них самих, а також для реалізації загальної мети розвитку і добробуту людства важко переоцінити.

Основа здоров'я дорослої людини закладається на ранніх стадіях життя, і для того, щоб ця основа була правильно закладена, потрібно враховувати особливості росту і розвитку дитини. Загальновідомо, що багато специфічних хвороб дорослих починаються в дитячому віці. Але потрібно визначити фактори оточуючого середовища і генетичні фактори, залучені до цього процесу, щоб можна було вжити ефективних профілактичних заходів. Спеціалізація професій привела до розділення лікарів для дорослих і дітей, але оскільки проблема здоров'я надзвичайно складна сукупність процесів і явищ, то для її вирішення потрібен не тільки міждисциплінарний підхід, але й ліквідація цього розділу.

^іст є частиною біології, а значить ріст людини є частиною біології людини; вивчення росту — це вивчення змін організму, які відбуваються у зв'язку з дозріванням.

Головною умовою запобігання в дитинстві станів, які пізніше несприятливо відбиваються на здоров'ї дорослої людини, є знання нормальних характеристик росту здорової дитини. Ці характеристики можна успішно визначити і контролювати.

У кінцевому рахунку ніщо не надає більшого впливу на якість життя дорослої людини, як хвороби і пошкодження, що виникають у перинатальному періоді. Цей період характеризується більшим ризиком для життя і здоров'я людини, ніж будь-який інший.

96

Новонароджені діти можуть страждати генетичне обумовленими порушеннями, які ушкоджують життєво важливі системи, або хворобами, набутими в процесі внутрішньоутробного розвитку, або від пологових травм, одержаних через нестачу поживних речовин іп иіего, або вадою розвитку, ненормальним харчуванням після переходу до позаутробного існування;

вони можуть бути вкрай чутливі до захворювань періоду новонароджуваності через передчасне народження або недостатність імунної системи.

Завдання цієї лекції полягає в тому, щоб проаналізувати ті захворювання і пошкодження плоду і новонародженого, які можуть серйозно вплинути на здоров'я дорослого і розглянути найбільш ефективні шляхи їх народження.

Попередження в дитячому віці захворювань дорослих може бути досягнуте двома шляхами: 1) попередженням самого захворювання і 2) повним вилученням захворювання, яке є загрозою для здоров'я дорослого. Обидва підходи можуть бути застосовані до пеританальних захворювань або пошкоджень. Що стосується захворювань, які діагностовані під час внутрішньоутробного розвитку, то для них можливий третій підхід — переривання вагітності до того, як плід стане здатний до самостійного існування. Хоча у світі цей підхід застосовується все ширше, він поки ще використовується тільки в країнах з високорозвиненою технологією медичної допомоги і не може мати універсального застосування через етичні і релігійні причини.