3.2. Основні показники захворюваності підлітків

Важливим критерієм інтегральної оцінки здоров'я населення є показник захворюваності підлітків. За даними Українського НДІ педіатрії, акушерства і гінекології та Українського НДІ соціальної гігієни та управління охорони

і • • • • і • \^ • • ^

здоровя, кількісна та якісна оцінка здоровя дітей свідчить про стійке погіршення їх фізичного, психічного та інтелектуального розвитку, що ставить під загрозу існування нації. Протягом кожного року близько 40 тис. жінок не доношують вагітність. За останні 10 років збільшилася кількість глибоконедоношених майже у 5 разів, а з природженими вадами розвитку — у 3 рази, загальна захворюваність дітей раннього віку — у 2 рази. За даними З.А. Шкіряк-Нижник (1991), нині в Україні близько 70% новонароджених з 1-го дня життя мають ті чи інші відхилення у стані здоров'я, а серед контингенту дитячих дошкільних закладів таких дітей 75-81%.

Серед школярів перша група здоров'я відзначається у 25-35% дітей. За даними статистичної звітності Міністерства охорони здоров'я України, наростає враженість підлітків багатьма захворюваннями.

Так, серед юнаків призовного віку 1992 р. III диспансерна група (важкі

69

захворювання) склала 50,3%, II група — 24,4%. За окремими захворюваннями деякі показники поширеності серед підлітків перевищують показники дорослого населення (ожиріння — на 50%, захворювання органів дихання — на 33%).

3.3. Інвалідізація населення України і її причини

Більшість основних захворювань, що спричиняють інвалідність, за винятком психічних розладів і травм, виникають і призводять до інвалідності після 40 років. Демографічні процеси в Україні, що характеризуються збільшенням кількості осіб середнього і старшого віку, мають прямий кореляційний зв'язок зі зростанням рівня інвалідності населення.

У 82% випадків до інвалідності призвело загальне захворювання, в 6% випадків інвалідність зумовлена захворюванням або ушкодженням, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, із них 2,2 % — під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС. Інвалідність осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях або евакуйованого з цієї причини, складають 3% загальної інвалідності населення. Інвалідність осіб віком понад 16 років внаслідок аномалій розвитку, захворювань або травм, одержаних у дитинстві, складає 6,4%.

Серед дорослого населення захворювання, які призвели до інвалідності, розподіляються так: перше місце посідають хвороби системи кровообігу — 20,6 випадку на 10 тис. дорослого населення (32,2% загальної інвалідності, із них 10,8% — ІХС, 11,9% _ хвороби судин головного мозку); на 2-му місці в структурі інвалідності дорослого населення знаходяться новоутворення — 8,8 випадку (13,7%, із них 13% — злоякісні); на 3-му — хвороби нервової системи і органів чуття — 7,2 випадку (11,3%); на 4-му — травми всіх локалізацій — 5,9 випадку (9,3%); на 5-му — хвороби кістково-м'якової системи і сполучної тканини — 5,2 випадку (8,1%).

Наведене співвідношення ілюструє діаграма № 2.

32,1%

	13,7%
Хвороби		11,3%
серцево-
судинної			9,3%
системи		Хвороби	8 1%
	Новоутво рення	нервової системи і органів	Травлення
				Хвороби кістково-м'зової
		чуття		системи і
				сполучення
				тканини

Діаграма № 2. Хвороби, які призводять до інвалідизації дорослого населення України

70

Для показника інвалідності характерна тенденція до зростання, головним чином за рахунок інвалідів внаслідок загального захворювання та інвалідів з дитинства.

Серед причин, що зумовлюють інвалідність у дітей, основними є різке погіршення екологічної обстановки, несприятливі умови праці жінок, високий рівень захворюваності батьків тощо.

Показник інвалідності склав на 1993 рік 18,3 на 10 тис. дитячого населення віком від 0 до 16 років. Значно вищий цей показник у Запорізькій (27,5%), Херсонській ( 26,4%) областях. Автономній республіці Крим (25,8%).

У структурі дитячої інвалідності на 1-му місці хвороби нервової системи та органів чуття — 41,9%, на 2-му місці — психічні розлади — 30,6%, на 3-му — природжені аномалії — 8,2% (див.діаграму № 3). Структура інвалідності дітей раннього віку дещо відрізняється від загальної структури інвалідності. Друге рангове місце в цій групі (від 0 до 3 років) посідають природжені аномалії.

41,94%

30.6%

Хвороби нервової сиситеми та орнанів чуття

8,2%

Психічні розлади Природні аномалії

Діаграма № 3. Хвороби, які призводять до інвалізизації дитячого населення України

У віковій структурі дитячої інвалідності переважають діти віком 7-15 років (73,1%); діти віком 3-6 років складають 18,7%; віком до 3 років 8,2%. 70% дітей — інвалідів проживають у містах.

Особливу стурбованість викликає різке зростання кількості інвалідів серед дітей 7-15 років. Їх частотність значно домінує в таких класах хвороб, як злоякісні новоутворення, хвороби ендокринної системи, психічні розлади, хвороби нервової системи.