4. Особиста позиція і роль вчителя у створенні поведінкової стратегії людини на збереження власного здоров'я

" Чого не розуміємо, Тим не володіємо "

(Й.В.Гете)

Розмірковуючи про людську здатність творити самого себе, силу прагень людини до щастя і міцного здоров'я, прагнень, подарованих їй самою природою, які згуртовують у єдине ціле загальну систему людської життєдіяльності, відзначимо, що єдність і узгодженість знань поведінки, дій, свідомості особистості у всіх її іпостасях знаходять вияв у інтеграції психічного, біологічного і соціального. Адже відомо, що будь-яка система працює успішно лише в тому випадку, коли всі її функції частин узгоджені одна з одною, підкорені єдиним загальним установкам. Поєднання "лебідь,

•у') ^ » •• • «^

рак та щука не є система, бо всі елементи вищеозначеної трійки тягнуть принципово в різні сторони. Цілий ряд пристосувань дозволяє людині, по можливості, об'єднувати, успішно координувати дії її внутрішніх органів. Для цього людині даний інтелект, для цього у неї існує підсвідомість, яка накопичила колосальні запаси соціального досвіду за минулі мільйони років, для цього в неї є почуття, які спонукають її діяти так, а не інакше. Але уявімо собі таку ситуацію, коли розум з почуттям "не у згоді", або у людини виникло протиріччя між почуттями і обов'язком, або ще одна, достатньо поширена ситуація, коли внутрішнє відчуття (інтуїція) з усіх сил опирається ніби-то очевидним фактам і логічним постулатам. Знову розлад у системі і як результат — порушена, розладнана діяльність усієї системи, нервові зриви і хвороби.

Постає як нагальна проблема створення певної поведінкової стратегії, яка б розчиняла, ліквідувала всі наші внутрішні помилки, дотримання якої було б здатне принести нам максимум людської самореалізації, концентрації всіх сил на головному. Які ж основи цієї стратегії? Їх небагато і першим стимулом є усвідомлення своєї провідної життєвої мети і співвіднесення з нею конкретних проблем і ситуацій, тобто визначення для себе головного і другорядного у житті. У свій час відомий канадський лікар і фізіолог, засновник вчення про стрес Ганс Сел'є писав: "Для збереження душевної рівноваги людині потрібна якась мета в житті, яку вона вважає високою, і гордість, що вона працює заради її здійснення".

57

Висока мета означає, що людина насамперед реалізує саму себе, свої можливості, і всі перетворення навколишньої дійсності починає з себе. Заслуговує на увагу в цьому плані система навчання і виховання дітей у Японії, коли дитина повинна порівнювати себе з самою собою, а не з іншими, і намагатися стати кращою, ніж була вчора, а не рівнятися на свого сусіда. Таке виховання, вважають психологи, орієнтує дитину на самовдосконалення, зменшує конфліктність і тим самим сприяє зміцненню здоров'я. Цю принципову установку слід реалізувати і в нашій вітчизняній практиці виховання, коли пріоритетом є формування дитини як особистості, а основою для цього є профілактичні методи і знання "особистісних" факторів ризику розвитку тієї чи іншої хвороби. Повертаючись до раніше сказаного, відзначимо також важливу роль учителя як суб'єкта могутнього виховного впливу на школяра у справі вибору життєво важливої мети, яка була б особистісно значуща і приваблива для кожного.

Саме вчитель замість загальновідомих і поверхневих рекомендацій, що не вимагають роботи мозку, може дати методично виважену інформацію, котра спонукатиме до цієї роботи. А відтак — забезпечити оздоровчі знання, які в свідомості кожного вихованця перетворяться в оздоровчий імператив, життєву поведінкову стратегію.

/7^\ ^{и \у} Питання для самоперевірки

1. Як ви розумієте значення біологічного і соціального в людині у процесі її становлення як суспільної істоти?

2. У чому знаходять вияв взаємовплив біологічного і соціального в психічному розвитку індивіда?

3. Чи виявляється взаємозв'язок біологічного і психічного у людини в реалізації механізмів впливу емоцій на тілесні функції? Поясніть та наведіть приклади.

4. Чи може людина бути суб'єктом створення власної поведінкової стратегії, спрямованої на оздоровлення?

5. У чому полягає роль учителя у виборі оздоровчої стратегії і тактики молодої людини? Відповідь обгрунтуйте власними міркуваннями.

-^^-^у Література

1. Алексендер Ф., Селесник Ш. Человек и его душа: познание и врачевание от древности и до наших дней: Пер. с англ. — М.: Прогресс-Культура; Издательство Агенства "Яхтсмен", 1995. — С. 557-577.

2. Андреев Ю.А. Три кита здоровья: СПб.: "Респекс", 1994. — 382 с.

3. Апанасенко Г.Л. Зволюция биознергетики и здоровье человека. — СПб.: Мі'11 "Петрополис", 1992. — 123 с.

4. Аршавский И.А. Физиологические механизмьі и закономерности индивидуального развития. — М.: Наука, 1982. — 270 с.

5. Биологическое и социальное в развитии человека. — М.: Наука, 1977. — 227 с.

6. Хочу бьіть здоровьім: Справ, изд. /П.Г.Отрощенко, В.О.Мовчанюк, И.И.Никберг и др. —К.: Льібидь, 1991. —С.37-42.

58

Лекція № 8