4. Стрес як неспецифічний адаптаційний процес. Психологія і концепція стресу
Стан психоемоційної (або нервової) перенапруги, який призводить до виникнення ряду психосоматичних захворювань, найчастіше називають стресом. Цей термін міцно ввійшов у всі мови світу з легкої руки відомого канадського фізіолога, дослідника стресу Ганса Сел'є.
Г.Сел'є визначив стрес як неспецифічну відповідь організму на будь-які впливи або ситуації (стресори^, які потребують пристосування до них. Стресори активізують в організмі фізіологічні механізми, які відповідальні за емоційне збудження. Стан стресу може виникати під впливом найрізноманітніших життєвих умов, починаючи з повсякденних турбот і закінчуючи екстремальними ситуаціями, так знаними "ударами долі".
Психічним проявам синдрома, описаного Г.Сел'є, було присвоєно найменування "емоційний стрес". Термін яскравий, але він дав початок різним тлумаченням. У зміст цього терміну включають і первинні емоційні психічні реакції, які виникають при критичних психологічних впливах, і емоційно-психічні симптоми, які породжені тілесними пошкодженнями, афективні реакції при стресах і фізіологічні механізми, що лежать в їх основі.
гт~і • |( * v ^ І* • • ^ ' '
Термін емоційний стрес перетерпів в науковій літературі ряд трансформацій, подібних до тих, яким підлягав і термін "стрес". Спочатку деякі автори були схильні розуміти під емоційним стресом ситуацію, яка породжує сильні емоції, очевидно, як наслідок англійського значення цього слова — "порушення рівноваги фізичних сил". Концепція стресу в силу своєї спрямованості на цілісне розуміння адаптивних реакцій організму, привернула увагу спеціалістів по розробці режимів життєдіяльності людини в екстремальних умовах. Як наслідок захоплення цими спеціалістами виключно несприятливих виявів стресу, цим терміном вони називали ті адаптаційні емоційні реакції, якими супроводжувалися шкідливі для організму фізіологічні і психофізіологічні зміни. Відповідно, під емоційним
280
стресом розумілися афективні переживання, які супроводжували стрес і вели до несприятливих змін в організмі людини.
Згодом накопичилися дані про існування широкого кола фізіологічних і психологічних реакцій, які схожі при негативних і позитивних емоційних переживаннях. Під "емоційним стресом" почали розуміти широке коло змін психічних проявів, які супроводжувалися вираженими неспецифічними змінами біологохімічних, електрофізичних та інших корелятів стресу.
У повсякденному спілкуванні, коли говорять: "Я знаходжусь у стані стресу", звичайно розуміють надмірний стрес, або дистрес, подібно до того, як слова: "У мене температура" означають: "У мене підвищена температура", тобто жар. Терміном "дистрес", пояснює Г.Сел'є, називається стрес, який приносить шкоду організму. Будь-яка нормальна діяльність (наприклад, грає в шахи або пристрасні обійми) може викликати значний стрес, але не він же чинить шкоди організму. Стрес перетворюється в дистрес під впливом деяких емоційних факторів, наприклад, невдач, незадоволенням життям, невизнанням успіхів. На думку Г.Сел'є, більш за все шкідливий стрес, який виник в результаті невдач і зруйнованих надій. Дистрес, який викликаний невиправданими зусиллями, не реалізованою мрією, залишає в організмі незворотний рубець, що тягне за собою хворобу.
Дистрес відіграє значну роль в підвищенні кров'яного тиску, виникненні серцевих нападів, виразки шлунку і дванадцятипалої кишки, різних типів душевних розладів. Коли ми чуємо від лікарів, що потрібно уникати стресу, очевидно, потрібно розуміти це як насторогу відносно шкідливих виявів дистресу для здоров'я.
.»»
Сучасні дефініції поняття "стрес*
стрес
сильна несприятлива для організму фізіологічна або психічна реакція на дію стресора
сильні як несприятливі так і сприятливі для організму реакції різного роду
неспецифічні риси (елементи) фізіологічних і психологічних реакцій організму при сильних, екстремальних для нього впливах, які викликають інтенсивний вия адаптаційної активності
неспецифічні риси (елементи) фізіологічних і психологічних реакцій організму, які виникають при різних реакціях організму
Схема №10.
281
На питання про те, чи потрібно уникати стресу, Г.Сел'є відповідає, що ми не повинні, та й не можемо це зробити. Будь-яка активність приводить в дію механізми стресу. Тому уникнути його може лише той, хто нічого не робить. Хоча це твердження також відносне. Г.Сел'є схильний припускати, що навіть у стані повного розслаблення спляча людина випробовує деякий стрес... Повна свобода від стресу означає смерть, адже стрес, — як пише Г.Сел'є, — "аромат і смак життя".
Як елемент життєвої активності, стрес (неспецифічний адаптаційний процес) сприяє створенню зусиль для кожного кроку життєвого розвитку. Отже, термін "стрес", який зустрічається в сучасній літературі, означає ряд понять, які наведені в схемі № 10.
Ми вважаємо можливим розуміння "стресу" як неспецифічних фізіологічних і психологічних виявів адаптаційної активності при сильних, екстремальних для організму впливах, маючи на увазі стрес у вузькому розумінні. Неспецифічні вияви адаптаційної активності при діє будь-яких значущих для організму факторів можна назвати стресом в широкому розумінні.