Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TsK_Ukrayini_Tom_3_2009.docx
Скачиваний:
41
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
2.77 Mб
Скачать
  • 464^P*Jg^

  • но присутніх у залі, повинна зберігатися. В іншому випадку результати голосування будуть відрізнятися і це може порушити права учасників, які не взяли участі в повторному голосуванні. Повторне голосування може відбуватися лише до оголошення результатів голосування.

  • Рішення зборів набирають чинності негайно після їх прийняття. Якщо після прийняття рішення виникла необхідність його змінити, голова зборів не вправі ставити вже вирішене питання на повторне голосування, оскільки питання про скасування рішення не внесене до порядку денно­го. Це рішення може прийматися за згодою всіх учасників.

  • 3.3.34. Обрання, повноваження

  • та функції виконавчого органу товариства

  • Виконавчий орган може бути колегіальним (дирекція) чи одноосо­бовим (директор) (ст. 62 Закону України «Про господарські товари­ства»). Це слід конкретизувати у статуті. Чисельність колегіального виконавчого органу законом не визначена. Основний фактор, який впливає на чисельність виконавчого органу, це величина товариства. Чим товариство більше і ширшою є сфера його діяльності, тим склад­ніше ним управляти. Навпаки, у невеликих товариствах функції поточ­ного управління може виконувати одна особа. Це мінімізує витрати та полегшить процес прийняття рішень.

  • При формуванні колегіального виконавчого органу обов'язково обира­ється (призначається) його керівник. Це єдиний постійно діючий орган товариства, і саме він здійснює керівництво поточною діяльністю. Розподіл функцій між членами виконавчого органу здійснює голова правління.

  • 3.3.35. Способи заміщення посад в органах управління

  • Існує два основних способи формування органів управління: обран­ня і призначення. Обрання має місце тоді, коли на одну вакансію ви­суваються кілька кандидатів. Саме тоді має місце вибір, а отже, відбува­ється обрання.

  • Призначення відбувається на безальтернативній основі. Наприклад, коли голова правління пропонує зборам призначити своїм заступником певну особу, то вибір робить саме голова правління. Збори лише по­годжуються або не погоджуються з кандидатурою.

  • Пропонувати кандидатів до органу управління може будь-хто з учасни­ків, незалежно від кількості належних йому голосів. Учасник вправі запро-

  • понувати і свою кандидатуру. Перед виборами членів органів управління учасникам доцільно надавати інформацію про кандидатів: їх прізвище, ім'я та по батькові, рік народження; освіту та професійну підготовку; досвід роботи, у тому числі на керівних посадах; останнє місце роботи із зазна­ченням посади; наявність суттєвих зв'язків з товариством.

  • Обрання або призначення особи можливе лише за її згодою. Доціль­но, щоб згода особи балотуватися була висловлена до того, якії канди­датура поставлена на голосування. Особа може заявити самовідвід. Пояснювати мотиви самовідводу кандидат не зобов'язаний.

  • Вступ на посаду відбувається з моменту обрання (призначення), якщо інший строк не встановлено органом, який прийняв рішення про обрання (призначення).

  • Обрання нових осіб до складу органів управління означає одночасне припинення повноважень попередніх. Але якщо посада не є вакантною (вільною), одночасно з прийняттям рішення про обрання (призначен­ня) доцільно вирішувати питання про звільнення з посади.

  • 3.3.36. Строк повноважень органів управління

  • Законодавство не встановлює строку, на який обираються органи управління. Це означає, що строк може бути передбачений статутом ТОВ, рішенням загальних зборів або строк повноважень може бути невизначений. Якщо строк повноважень усе ж визначено, виникає пи­тання про наслідки спливу такого строку.

  • У разі спливу строку повноважень збори зобов'язані розглянути питання про переобрання органу, в той час як при безстроковому об­ранні це питання до порядку денного може і не вноситися.

  • 3.3.37. Способи припинення повноважень органу управління

  • Способами припинення повноважень органів управління ТОВ є:

  • відставка;

  • переобрання;

  • відкликання;

  • усунення.

  • Відставка - це процедура припинення повноважень виконавчого органу з ініціативи цього органу. Мотиви відставки можуть бути різни­ми: незгода з політикою вищого органу управління, страх покарання,

  • 466 ^gfj«>-

  • виконання вимог третіх осіб, несумісність посади зі статусом народно­го депутата або державного службовця тощо.

  • Відставка здійснюється шляхом подання відповідної особистої заяви члена виконавчого органу або колективної заяви всіх його членів. Заява подається загальним зборам.

  • За своїм правовим характером заява про відставку - це заява про звільнення за власним бажанням. При цьому особа продовжує викону­вати свої повноваження до вирішення питання про відставку в установ­леному порядку.

  • Переобрання - це спосіб припинення повноважень виконавчого або наглядового органу управління у зв'язку з обранням нового складу цього органу. Повноваження переобраної особи припиняються одно­часно з виникненням таких повноважень у новообраної, якщо інший строк не встановлено рішенням вищого органу.

  • Відкликання - це процедура припинення повноважень виконавчого або наглядового органу управління за рішенням вищого органу управ­ління у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) цим органом покладених на нього обов'язків. Відкликання - це форма корпоративної відповідальності членів органів управління перед вищим органом.

  • Усунення. У ст. 99 ЦК вживається термін «усунення». Відповідно до ч. З цієї статті члени виконавчого органу можуть бути в будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в статуті ТОВ не ви­значено підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків. Такими підставами, зокрема, можуть бути вчинення членом виконавчого органу дій, що завдають шкоди товариству, нена­лежне ставлення до своїх обов'язків, учинення злочину, вимога третіх осіб (прокурора, органу державного управління, профспілкового комітету) тощо.

  • Слова «у будь-який час», слід тлумачити так, що усунення допуска­ється до спливу строку повноважень виконавчого органу. «У будь-який час» не означає, що усунення відбувається негайно. Повинна бути до­тримана процедура усунення, передбачена законом або установчими документами.

  • Наведена норма не передбачає підстав для усунення, тому вони мо­жуть бути будь-якими. З позиції учасника наведена норма йому на ко­ристь, оскільки не зобов'язує «шукати» та обґрунтовувати наявність

  • підстав для усунення. Членам виконавчого органу вона, навпаки, неви­гідна, оскільки припускає можливість навіть безпричинного усунення від виконання обов'язків.

  • У ст. 99 ЦК не зазначено, хто саме вирішує питання про усунення членів виконавчих органів. Однак системний аналіз цієї норми дозволяє дійти висновку, що це право належить лише вищому органу - загальним зборам. Разом з тим, оскільки закон не забороняє цього, усунення від посади може здійснюватися також за рішенням іншого органу, якщо це передбачено установчими документами (наприклад, спостережною радою або головою виконавчого органу) або законом.

  • Усунення члена виконавчого органу від посади можливе лише на певний час і не призводить до припинення трудових відносин, що є іс­тотним для розмежування усунення і відкликання. Звільнення члена виконавчого органу, якого усунули від посади, здійснюється відповідно до трудового законодавства.

  • 3.3.38. Ревізор та ревізійна комісія

  • Контроль за діяльністю виконавчого органу ТОВ здійснюється ре­візійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників то­вариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб.

  • Члени виконавчого органу ТОВ не можуть бути членами ревізійної комісії.

  • Перевірка діяльності виконавчого органу ТОВ проводиться ревізій­ною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

  • Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок щодо річних звітів та балансів. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачерго­вих загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства (ст. 63 Закону «Про господарські товариства»).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]