Останнім часом серед акціонерів стали розрізнятися інсайдери та аутсайдери.
Інсайдери - це «внутрішні» акціонери, під якими часто розуміють менеджерів (членів виконавчого органу), членів наглядової ради і великих акціонерів. Останні саме для того і набували значний пакет акцій, щоб потрапити до органів AT. Тому всі значні акціонери представлені у виконавчому або контрольному органах AT.
Аутсайдери («зовнішні» акціонери) - це дрібні акціонери, які мають до 10 % акцій, внаслідок чого не можуть процедурно впливати на діяльність АГ, і нібито знаходяться зовні від справ товариства, поза вирішенням усіх актуальних і злободенних проблем, його повсякденних зв'язків. Отже, критерій поділу акціонерів на інсайдерів та аутсайдерів полягає в можливості впливати на рішення, що приймаються товариством.
3.4.6. Права акціонерів
Правами акціонерів згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону «Про акціонерні товариства» є права, що надаються їм акціями, тобто корпоративні права.
Корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні АГ, отримання дивідендів та активів АГ у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутом.
Із цього виходить, що існує «комплект» прав акціонерів, що в будь-якому разі має кожен із них. Існують права, які передбачаються законом чи статутом або внутрішніми корпоративними актами АГ.
У будь-якому разі акціонер має такі права:
а) майнові: на отримання дивідендів та активів АГ у разі його лікві дації;
б) немайнові: право на участь в управлінні АГ, включаючи ті, що супроводжують це право (голосувати, обирати, бути обраним тощо) і право на інформацію про діяльність АГ.
Усі вказані права є ніби «універсальними», тобто такими, що належать кожному і всякому акціонеру.
Права, які не передбачені у визначенні корпоративних прав, але які також має акціонер за наявності певних умов, такі:
а) переважне право на придбання акцій додаткового випуску;
б) право вимагати викупу акцій у певних випадках;
в) право на переважне придбання акцій приватного АГ при відчу женні їх іншим акціонером цього товариства.
Існує ще одна група прав, які має акціонер як власник акції:
а) на відчуження акцій у різний спосіб (шляхом укладення різних договорів - купівлі-продажу, міни, дарування тощо) з урахуванням ви мог до біржового обігу акцій публічного АГ і позабіржового обігу акцій приватного АГ, а також з урахуванням переважного права на придбан ня акцій приватного АГ;
б) на спадкування акцій (передача акцій у спадщину і успадкування акцій);
в) на заставу акцій та ін.
3.4.7. Право на дивіденди
Право на дивіденди не виникає само по собі з факту наявності в особи акції, а обумовлюється деякими додатковими фактами - прибуткової діяльності АГ протягом року, тобто за умов наявності в АГ прибутку, і прийняття загальними зборами рішення про розподіл частки цього прибутку серед акціонерів. Причому останнє також можна поділити на: скликання загальних зборів акціонерів, включення до порядку денного цих питань, щоб ці збори відбулися, щоб за рішення про виплату дивідендів було проголосовано.
Саме тому АГ і не може гарантувати виплату дивідендів власникам простих акцій, бо в нього не виникає зобов'язань з цього приводу.
Якщо питання про розмір і строк виплати дивідендів вирішено загальними зборами, так званий проголошений дивіденд стає боргом АГ, виплати якого акціонери мають право вимагати. Ці вимоги АГ зобов'язане задовольнити разом з вимогами інших кредиторів. У разі неотримання дивідендів відсотки на них нараховуватися не повинні. При неотриманні акціонером дивідендів з вини АГ, він може вимагати виплати відсотків за безпідставне користування його коштами.
Слід ураховувати особливості регулювання питання про виплату дивідендів у випадку, коли акціонером є держава. За ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави,
за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів.
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» привілейовані акції надають їх власникам переважні (стосовно власників простих акцій) права на отримання частини прибутку AT у вигляді дивідендів. Частиною 5 ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства» встановлюється, що статутом AT може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється ДКЦПФР.
Розмір дивідендів, сплачуваних за простими акціями, залежить від багатьох чинників і вирішується загальними зборами акціонерів. Розмір дивідендів за привілейованими акціями зазначений заздалегідь.
Закон установлює певні заборони щодо виплати дивідендів. АГ не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:
до повної сплати всього статутного капіталу;
при зменшенні вартості чистих активів АГ до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду;
в інших випадках, установлених законом (ст. 158 ЦК).
Стаття 31 Закону «Про акціонерні товариства» містить додаткові заборони, які диференційовані залежно від класу акцій, що належать акціонерам.
1. AT не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями в разі, якщо:
звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.
2. АГ не має права здійснювати виплату дивідендів за простими ак ціями в разі, якщо:
воно має зобов'язання про викуп акцій відповідно до ст. 68 цього Закону;
поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
3. AT не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здій снювати виплату дивідендів за привілейованими акціями в разі, якщо:
звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
власний капітал АГ менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.