Також кооперативи та їх об'єднання мають право створювати особливі види підприємств. Так, відповідно до ч. 8 ст. 111 ГК споживчі товариства або спілки (об'єднання) споживчих товариств мають право створювати унітарні або корпоративні підприємства. Правове положення таких підприємств визначає як ГК, так і нормативні акти Укоопспілки.
Стаття 5 Закону «Про кооперацію» встановила, що законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України, ЦК, цього Закону, інших законодавчих актів з питань кооперації. Отже, з цього можна зробити висновок, що, крім Закону «Про кооперацію», правовий статус деяких видів кооперативів визначають і інші законодавчі акти, а саме закони «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про споживчу кооперацію», «Про банки і банківську діяльність» та ін.
Увага! Чим більше нормативних актів визначають правовий статус юридичної особи, тим більше суперечностей між ними можна знайти. У зв'язку з цим нотаріусам можна запропонувати такі правила застосування складної системи кооперативного законодавства. По-перше, застосовувати нормативні акти, відповідно до ієрархії. Це стосується, зокрема визначення об'єктів права власності членів таких кооперативів, їх оборотоздатності. Але враховуючи те, що законодавчі акти повинні відповідати ЦК, потрібно надавати перевагу кодифікованому акту.
По-друге, якщо існують спеціальні законодавчі акти, які визначають правове положення окремих видів кооперативів, пропонуємо надавати перевагу правовому регулюванню відносин з участю таких кооперати-
вів, як споживчі спілки, сільськогосподарські кооперативи, кооперативні банки, кредитні спілки, саме спеціальним правовим актам. Підставою для цього висновку є cm.S Закону України «Про кооперацію».
По-третє, враховуючи правову «плутанину» щодо регулювання кооперативних відносин, нотаріусам потрібно вивчати статути конкретних кооперативів для визначення майнових прав їх членів у випадку оформлення спадщини чи відчуження об'єктів корпоративних прав. Водночас нотаріусам при оформленні спадщини навряд чи потрібно відходити від статуту кооперативу, якщо він хоча і суперечить ЦК, але відповідає Закону «Про кооперацію». Це, зокрема стосується випадків, коли у статутах виробничих кооперативів зазначається, що члену кооперативу належить загальна частка, а не пай, як це встановлено в ЦК.
По-четверте, попри встановлення в ЦК того, що споживча кооперація є ^підприємницькими товариствами, сумнівно, щоб нотаріуси заперечували проти існуючого таусталеного порядку розподілу прибутку (пайових виплат) між членами товариств. Така практика була започаткована ще Законом «Про споживчу кооперацію», а після прийняття Закону «Про кооперацію» Укоопспілкою було розроблено ряд нормативних актів, які є обов'язковими для юридичних осіб споживчої кооперації, що конкретизують отримання членами споживчих товариств різних видів виплат (прибутку). Тому хоча споживчі товариства мають непідприємницьку природу, нотаріуси будуть вимушені включати у спадкове майно грошові кошти, які отримують спадкоємціу вигляді кооперативних виплат, прибутку (доходів), тощо.
5.3. Виробничі кооперативи
ЦК не визначає особливостей створення, управління та припинення виробничих кооперативів. Ці відносини регулює Закон «Про кооперацію».
5.3.1. Члени та засновники кооперативу
Вимоги до членів та засновників кооперативу дещо відрізняються За загальним правилом засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників (ст. 97 ГК).
Утім, ст. 10 Закону «Про кооперацію», не зазначає про право 16-річних на заснування кооперативу, а тому логічно стверджувати, що засновниками кооперативу можуть бути лише особи, які досягли 18-річного віку.
ГК не надає права юридичним особам бути членами виробничого кооперативу. Членами виробничих кооперативів можуть бути лише особи, які беруть трудову участь в його діяльності, а відтак ними можуть бути тільки фізичні особи, які досягли 16-річного віку (ч. 2 ст. 10 Закону «Про кооперацію»). ГК встановлює таку підставу припинення членства, як припинення трудової участі в діяльності кооперативу (ч.4ст.97ГК).
Натомість за ч.І ст. 163 ЦК статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства й інших осіб. Очевидно, йдеться про асоційованих членів кооперативу.
5.3.2. Порядок створення кооперативів
Стаття 7 Закону «Про кооперацію» визначає такий порядок створення кооперативів. Рішення про створення кооперативу приймається установчими зборами та оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах:
для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, -дані документа, який його замінює);
для юридичної особи - прізвище, ім'я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, дані про державну реєстрацію, що підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію або його нотаріально завіреною копією, документ, що підтверджує його повноваження.