Увага! ПП слід віднести до товариств з урахуванням особливостей законодавчого врегулювання, передбаченого Законом «Прорежим іноземного інвестування». ШІ, якемае за мету отримання прибутку, буде мати статус господар­ського товариства і створюватися відповідно як AT, ТОВ,

ТАВ, повне або командитне товариство. Найбільш поширені ППу

формі AT або ТОВ.

Відтак, на ШІ поширюються положення Закону «Про господарські товариства», який закріплює питання їхнього створення та припинен­ня (ст. 19), визначає їх учасників (ст.З), права та обов'язки (статті 10, її), найменування (ст.2), установчі документи (ст. 4), строк діяльності (ст. 5), державну реєстрацію товариства (ст.6) та змін до його установ­чих документів (ст. 7) та ін.

Таким чином, на ШІ, залежно від характеру його діяльності по­ширюється дія певної сукупності законів та підзаконних нормативно-правових актів, серед яких ЦК, ГК та закони «Про режим інозем­ного інвестування», «Про господарські товариства», «Про інвестиційну діяльність», Порядок визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затверджений Постановою КМУ від 05.09.1996 р. № 1061, Постанова КМУ від 07.08.1996 р. № 937 «Про порядок видачі, обліку і погашення век­селів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземно­го інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвес­тиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна» та ін.

4.3.2. Критерії віднесення товариства до ші

Критерієм віднесення товариства до ПП є обов'язкова наявність в його статутному капіталі іноземної інвестиції в розмірі не менше 10 і не більше 99, 9 %, оскільки у противному разі ця юридична особа стає «іноземним підприємством» (ст. 117ГК).

Іноземне підприємство - це унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі влас­ності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Отже, за ГК:

по-перше, іноземне підприємство, не завжди є господарським товариством, оскільки останнє, навіть якщо всі частки або акції належать одному учас­нику (компанія однієї особи), все одно є корпоративною юридичною особою. А іноземне підприємство може бути й унітарним, тобто таким, що не припускає поділу статутного капіталу на частки. Це само по собі доводить, що ГК розцінює ці підприємства як окрему організаційно-правову форму, що не збігається з господарськими товариствами;

по-друге, іноземне підприємство за ГК створюється й реєструється в Україні. Це принципово змінює усталене уявлення про іноземні підприємства як такі, що створені за межами України, тобто за за­конодавством іншої держави;

по-третє, принциповою відмінністю іноземного підприємства та ПП за ГК є те, що перші мають одного або кількох учасників (заснов-ника/ів) - тільки іноземних фізичних чи юридичних осіб, а другі -поряд з іноземцями - й вітчизняних учасників. Хоча останнє є лише припущенням, оскільки ані в ст. 116 ГК, ані в ст. 1 Закону «Про режим іноземного інвестування» не встановлюється вимога до учасників ПП, щоб хоча б один із них був іноземною фізичною або юридичною особою. Адже у визначеннях ПП вказується лише на те, що в нього вноситься іноземна інвестиція. Але хто її вносить, у за­конах прямо не визначається;

по-четверте, у ч. 4 ст.117 ГК зазначається, що умови і порядок ство­рення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, Законом України «Про режим іно­земного інвестування», іншими законами. Тобто іноземне підпри­ємство, за ГК, є певним різновидом ПП. А відтак, воно також не являє собою окрему організаційно-правову форму, а, як і ШІ, має створюватися в уже встановленій формі, тобто у формі підприєм­ницького товариства. У свою чергу, виходить, що іноземне підпри­ємство не може бути унітарним, бо товариство має завжди корпо­ративний устрій.

Викладене вище доводить суперечливість господарсько-правового регу­лювання ШІ та іноземних підприємств, які слід створювати, як то склалося до набрання чинності ГК у формі господарського товариства, зокрема ТОВ, ТАВ або AT.