Однією з найбільших правових проблем, що існує в таких акціонерних компаніях, є визначення правового режиму їх майна.

З одного боку, якщо виходити з того, що AT є господарським товари­ством, то відповідно Закону «Про господарські товариства» (ст. 12), ст. 1 IS ЦК, ст. 85 ГКтовариство є власником: і) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. При цьому жодних виключень стосовно пра­вового режиму майна господарських товариств, включаючи AT, у тому числі акції якого належать державі, закон не містить.

З іншого боку, якщо вважати AT, 50 і більше відсотків акцій яких на­лежать державі, суб'єктами державного сектора економіки, то відповід­но до ст. 22 ГК вони як такі здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління, тобто вони взагалі не визнаються власниками свого майна.

У дійсності ж у статутах конкретних товариств можна зустріти нор­ми, відповідно до яких вони визнаються власниками майна, в інших випадках - не визнаються.

Можна стверджувати, що на сьогодні відсутні чіткі положення, які б ви­значали правовий режим державних АГ, сто відсотків акцій яких перебувають у державши власності (державних акціонерних товариств). Міністерство юстиції України у своєму листі від 11.01.2007 р. № 19-32/2' роз'яснило, що АГ, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі органів вико­навчої влади, мають спеціальний (особливий) правовий режим майна в поршнянні з шшими господарськими товариствами, які створюються у за­гальному порядку, а саме: державне майно, передане до статутного фонду державних АГ, залишається в державши власності, і відчуження його мож­ливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаціїіні процедури. Власником майна, переданого до статутного фонду державного АГ, є держава в особі Кабшету Міністрш України (чи Ьшіого органу вико­навчої влади, який виступив засновником такого товариства).

Функції з управління корпоративними правами держави виконують­ся безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, уповноваженими органами

¹ Орієнтир. - 2007. - № 5; Адвокат Бухгалтера. - 2007. - № 4; Бухгалтерия. Налоги. Биз­нес. - 2007. - № 9.

-^lbS-S97 управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсот­ки у статутному фонді господарської організації. Управління товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав¹.

З 2001 року стосовно господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, установлено мора­торій на застосування примусової реалізації майна², тобто на майно таких товариств не може бути звернено стягнення за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крш ридень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, а також їх майно не може бути продано в про­цесі ліквідаційної процедури при визнанні боржника банкрутом.

Акціонерні компанії - суб'єкти державного сектора економиш можуть виникати в результаті:

і) заснування компанії державою з іншими засновниками;

2) створення компанії державою одноособово на базі існуючих одно­го або декількох державних підприємств, акціонерних товариств, майно або акції яких вносяться до статутного фонду такої компанії.

3.5.2. Різновиди at, єдиним засновником яких є держава

Заснування компанії державою та іншими засновниками може від­бутися за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищува­тиме 50 відсотків її статутного фонду³. Що стосується компаній, єдиним

¹ Стаття 11 Закону «Про управління об'єктами державної власності» // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 46. - Ст. 456; Роз'яснення ДКЦПФР від 09.06.2008 р. № 5 «Про порядок застосування статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної влас­ ності», статей 41, 43 Закону України «Про господарські товариства» щодо можливості прийняття уповноваженим органом управління, який здійснює функції з управління корпо­ ративними правами держави в акціонерному товаристві, корпоративні права держави у ста­ тутному фонді якого становлять 75 і більше відсотків, рішень з процедурних питань прове­ дення загальних зборів акціонері» // Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. -2008. - № 11 їв; Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпорядження Кабі­ нету Міністрів України « Про здійснення Кабінетом Міністрів України повноважень з управ­ ління державними корпоративними правами» від 09.09.2008 р. у справі № 2-38/2008.

² Закон «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» // Відомості Верхов­ ної Ради України. -2002. - № 10. - Ст. 77.

³ Стаття 11 Закону «Про управління об'єктами державної власності» // Відомості Верхов­ ної Ради України. -2006. - № 46. - Ст. 456.

засновником яких є держава, то аналіз чинного законодавства свідчить, що наразі в Україні існують такі їх різновиди.

1. ВАТ, створені в процесі приватизації. Правовою основою їх створення є Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 р. № 2164-ХІІ та Державна програма приватизації на відпо­відний рік.

Таке товариство створюється шляхом перетворення державного підприємства на відкрите AT. Вартість майна державного підприємства, оціненого відповідно до вимог законодавства¹, складає статутний капі­тал ВАТ, на розмір якого випускаються акції товариства.

З моменту створення такого товариства до набуття в процесі привати­зації' прав власності на його акції іншими акціонерами AT є корпорацією однієї особи. її засновником є орган приватизації, що прийняв рішення про приватизацію державного підприємства та перетворення його на АГ.

У цей період товариство діє на підставі статуту, розробленого відпо­відно до Типового статуту² та затвердженого засновником. Після при­ватизації пакета акцій, передбаченого планом приватизації, товариство стає класичною корпорацією, тобто має декілька учасників. На цьому етапі загальними зборами акціонерів статут товариства може бути ви­кладено в новій редакції, що не відповідатиме Типовому статуту.

Таке товариство є власником майна, переданого засновником у влас­ність як вклад до статутного капіталу (п. 3.5 Типового статуту). Органи товариства та їх компетенція щодо розпорядження майном визначені в розділі 9 Типового статуту.

2. ВАТ, що виникли в процесі корпоратизації. Правовою основою їх створення є Указ Президента від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств». Створюються такі ВАТ шляхом перетворення державних підприємств, закритих АГ, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність до чинного законодавства на відкриті АГ.

¹ Методика оцінки майна, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891 // Урядовий кур'єр. - 2004. - № 21.

² Типовий статут відкритого акціонерного товариства, що утворене шляхом приватиза­ ції майна державного підприємства, затверджений Наказом ФДМУ від 12.12.1994 р. № 787, Міністерства економіки України від 13.12.1994 р. № 177 // Електронний ресурс Ліга: Еліт 8.0.1.

ГК використовує термін «державне акціонерне товариство», ро­зуміючи під ним державне унітарне комерційне підприємство, пере­творене у випадках та порядку, передбачених законом, на корпорати-зоване підприємство (державне акціонерне товариство) ( п. 7 ст. 74 ГК). Особливості створення та діяльності державних АГ визначають­ся ГК, Законом України «Про державні підприємства», іншими за­конами (п. 11 ст. 81 ГК).

Однак наразі законів про державні підприємства та про корпорати­зацію державних підприємств не існує, а ГК, ЦК, Закон «Про госпо­дарські товариства» не містять норм, які б відрізняли державні AT від інших АГ в питаннях порядку створення, правового режиму майна, переданого до їх статутних капіталів засновником (засновниками) то­вариства та інших особливостей.

ВАТ, що виникли в процесі корпоратизації, до моменту прийняття ріїпення про приватизацію та продаж їх акцій також є корпораціями од­нієї особи. їх засновниками є органи, уповноважені управляти цим май­ном - центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабіїїету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації¹.

У цей період специфічним є управління таким товариством, бо його засновник виконує повноваження загальних зборів шляхом прийняття рішень (розпоряджень)².

Оскільки процес корпоратизації був підготовкою до приватизації, то ті акціонерні компанії, акції яких було приватизовано, в результаті стали класичними корпораціями з декількома учасниками і з класичним корпоративним управлінням.

Інша частина таких компаній була включена до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації³ і тому вони

¹ Стаття 3 Указу Президента від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств» // Урядовий кур'єр, 1993.- № 89-90.

¹ Пункти 3.5, 3.6, пп. 8.2.1 Типового статуту Відкритого акціонерного товариства, ство­реного шляхом корпоратизації державного підприємства, затвердженого Наказом Мнекономіки, ФДМУ, Мін'юсту від 31.08.1993 р. № 55/365/10/5; пункти 4.5, 9.1, 9.2 Типового статуту відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпора­тизації державного підприємства, яке не підлягає приватизації, затвердженого Наказом ФДМУ, Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 28.09.2004 р. № 2007/363 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 42. - Ст. 2807.

³ Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають при­ватизації» // Відомості Верховної Ради України. -1999. - № 37. - Ст. 332.

до цього часу залишаються корпораціями однієї особи, функції загаль­них зборів акціонерів в яких реалізує засновник.

Цей різновид ВАТ у повній відповідності до вимог ст. 12 Закону «Про господарські товариства». Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 p. № 508 ^і, підтверджених судовою практикою² є власником майна, переданого йому засновником до статутного капіталу, а держа­ва є власником акцій таких товариств.

3. Державні акціонерні компанії (ДАКи) та Національні акціо­нерні компанії (НАКи), процедура створення яких значно відрізня­ється від процедури приватизації чи корпоратизації. Фактично ці ВАТ створювались в індивідуальному порядку. Наприклад, НАК «Нафто-газ України» створена Указом Президента України «Про реформу­вання нафтогазового комплексу України» від 25.02.1998 р.³; ДАК «Укрресурси» - Указом Президента України від 21.12.1994 р. «Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народ­ного господарства»⁴; ДАК «Хліб України» - Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р.; ДАК «Укрмедпром» - Постано­вою КМУ від 05.06.2000 р. № 897 «Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості»⁵.

Тому статус цих акціонерних компаній характеризується значною специфікою. Наприклад, щодо НАК «Нафтогаз України», дочірніх та заснованих нею підприємств не може бути порушено справу про банкрутство⁶.

Статутний фонд таких товариств формувався шляхом передачі до нього майна державних підприємств (організацій) та акцій корпора-тизованих підприємств цілої галузі (підгалузі) економіки. При цьому правовий режим майна НАК, ДАК неоднаковий. В деяких з них дер­жава передає активи до статутного фонду не у власність, залишаючи

¹ Урядовий кур'єр. - 1993. - № 105.

² Рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2005 р. у справі № 27/28-3/212 // Електронний ресурс Ліга: Еліт 8.0.1.

³ Урядовий кур'єр. - 1998. - № 43-44.

⁴ Голос України. - 1994. -№ 247.

⁵ Офіційний вісник України. - 2000. - № 23. - Ст. 945.

Стаття 7 Закону «Про трубопровідний транспорт» // Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 1996.- № 29.- Ст. 139.

право власності за собою¹, в інших - товариства визнаються власни­ками майна².

Цікавим наслідком такої процедури формування статутного капіта­лу НАКів, ДАКів стало те, що їх дочірні підприємства та ВАТ, контр­ольним пакетом акцій яких володіють НАКи, ДАКи, втратили статус державних підприємств і суб'єктів державного сектора економіки, що підтверджується судовою практикою³.

Водночас, непоодинокі випадки, коли державне майно передається не до статутного фонду ДАКу (НАКу), а на його баланс без визначення правового режиму такого майна. Можна стверджувати, що таке майно не перейшло у власність ДАКу і остання володіє ним на праві господар­ського відання.

До приватизації таких компаній вони є корпораціями однієї особи -засновником їх є держава в особі Кабінету Міністрів України. Акціоне­рами компанії є: держава в особі уповноваженого органу - до прийнят­тя в установленому порядку рішення про приватизацію майна компанії та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій

¹ Так, відповідно до п. 31 Статуту ДАК «Хліб України», затвердженого Постановою КМУ від від 14.03.2001 р. № 240 «майно, яке не підлягає приватизації і передане до статутного фонду Компанії, перебуває у державній власності до прийняття відповідно до законодав­ ства спеціального рішення про приватизацію»; до п. 21 Статуту НАК «Енергетична компанія України», затвердженого Постановою КМУ від 22.06. 2004 р. № 794 «пакети акцій, закріплені у державній власності та передані до статутного фонду Компанії, не можуть відчужуватися або використовуватися для формування статутних фондів інших підприємств»; до п. 4 Статуту ДАК «Укрресурси», затвердженого Постановою Кабіне­ ту Міністрів України від 21.01.1995 р. № 46 «до скликання перших загальних зборів акці­ онерів та затвердження ними Статуту Компанії державні пакети акцій відкритих акціо­ нерних товариств та державне майно, які були передані до статутного фонду Компанії, не можуть бути відчужені (продані) або передані в заставу без ріїпення засновника».

² Наприклад, відповідно до пунктів 6.1, 6.3,6.4 Статуту НАК «Нафтогаз України», за­ твердженого Постановою КМУ від 25.05.1998 р. № 747, майно цієї Компанії складаєть­ ся з майна, що належить їй на праві власності, а саме з основних засобів, обігових коштів, часток акцій дочірніх підприємств, а також фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському балансі Компанії, а також формується за рахунок інших надходжень, що не суперечать законодавству України. Здійснюючи право власності, Компанія воло­ діє, користується та розпоряджається належним їй майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать закону та меті діяльності Компанії, зокрема, із продажу, обміну, передачі в оренду чи застави засобів виробництва та інших матеріальних ціннос­ тей, використання та відчуження їх в інший спосіб.

³ Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. у справі № АС40/35- 07, Електронний ресурс Ліга: Еліт 8.0.1; Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2007 р. у справі № 32/669-А Електронний ресурс Ліга: Еліт 8.0.1.

602 ^g&O^

компанії, визначених для продажу згідно з прийнятим рішенням про приватизацію її майна.

У період до проведення перших загальних зборів акціонерів повно­важення вищого органу управління Компанії здійснює спостережна рада компанії, склад якої, в тому числі і її голову, голову правління та його членів, затверджує Кабінет Міністрів України¹.

4. Холдинги. З 1994 року правовою основою їх створення було Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі кор-поратизації та приватизації, затверджене Указом Президента України від 11.05.1994 р. № 224/94 (далі - Положення про холдингові компа­нії»), 3 прийняттям Закону «Про холдингові компанії в Україні»² (далі - Закон про холдингові компанії) державні холдингові компанії та'їх корпоративні підприємства, утворені в порядку, визначеному Положенням про холдингові компанії, до набрання чинності Законом про холдингові компанії, зобов'язані протягом трьох років привести свої установчі документи у відповідність до вимог Закону про холдин­гові компанії.

Державною холдинговою компанією є компанія, утворена у формі відкритого AT, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі. Вона утворюється органами, уповноваженими управляти державним майном, та/або державними органами приватизації. Єдиним акціонером державної холдингової компанії від моменту її утворення до завершен­ня процедури приватизації або припинення є держава. Пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного фонду державної холдингової компанії, перебувають у державній власності і закріплю­ються за нею на праві господарського відання. При цьому державні пакети акцій (часток, паїв) та державне майно, передані державою до статутного фонду державної холдингової компанії, не можуть бути від­чужені або перебувати в заставі, використані для формування статутних фондів будь-яких підприємств.

' Пункти 5.1, 5.2, підпункти 10,2,1, 10,3.1, 10,4.2 Статуту НАК «Нафтогаз України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05,1998 р. Ш 747 // Електронний ресурс Ліга: Еліт 8.0.1; пункти ЗО, 59-75 Статуту ДАК «Хліб України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 р, № 240 (у ре­дакції Постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2007 р. № 887) // Офіційний вісник України. -2001. - № 12. - Ст. 489.

² Відомості Верховної Ради України // 2006. - № 34. - Ст. 291.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України (наведений вище Лист від 11.01.2007 р. № 19-32/2) власником майна, переда­ного до статутного фонду державної холдингової компанії, є дер­жава в особі органів, уповноважених управляти державним майном, та/або державних органів приватизації. Тому при реєстрації прав власності робиться відмітка, що зазначене майно передано до ста­тутного фонду державної холдингової компанії на праві господар­ського відання¹. Це підтверджується і нормами конкретних статутів холдингів².

Увага! При нотаріальному посвідченні договорів відчужен­ня майна АГ, що є суб'єктами державного сектора економіки, нотаріусу необхідно особливу увагу звернути на правовий режим майна такого товариства - яким чином це питання вирішується в нормативному акті, на підставі якого ство­рене таке AT, в статуті конкретного AT, акті приймання-передачі майна тощо. Залежно від того, є таке AT власником майна чи воло­діє ним на праві господарського відання, залежить вирішення питан­ня про органи AT, компетентні приймати рішення про відчуження майна. Якщо AT володіє майном на праві господарського відання, таке майно залишається державним і його відчуження регулюється, зокрема, Порядком відчуження державної власності³.

Лист від 11.01.2007 р. № 19-32/2 // Орієнтир. - 2007. - № 5; Адвокат Бухгалтера. -2007. - № 4; Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. - 2007. - № 9.

Так, відповідно до п. 4.2 Статуту Акціонерної судноплавної холдингової компанії «Сі Трайдент», затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 03.12.2002 р. № 862, майно Компанії, що є державною власністю, закріплюється за нею на праві пов­ного господарського відання.

Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 р. № 803 // Офі­ційний вісник України. - 2007. - № 43. - Ст. 1714.

604 ^Ф**%^