Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TsK_Ukrayini_Tom_3_2009.docx
Скачиваний:
41
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
2.77 Mб
Скачать
  • яльність» закріплюється, що філія здійснює банківську діяльність від імені банку (абз. 40 ч. 1 ст. 2)1.

  • Отже, під функціями юридичної особи варто розуміти винятково ту діяльність, яку здійснює юридична особа, зокрема виготовлення продукції, виконання робіт чи надання послуг.

  • 8.2.1. Представництво інтересів юридичної особи

  • Під представництвом у цивільному законодавстві розуміється вчинен­ня від імені та в інтересах особи, яка представляється, тих чи інших право-чинів. Причому така можливість для представництва як відокремленого підрозділу пов'язана з наявністю в керівника довіреності, в якій мають бути чітко визначені його повноваження. Необхідність такої довіреності зумовлена тим, що саме представництво не може бути учасником цивіль­них відносин, оскільки є складовою частиною юридичної особи.

  • 8.2.2. Захист інтересів юридичної особи

  • Способи захисту, перелічені у ст. 16 ЦК, спрямовані, як правило, на відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав. Не виключається й захист інтересів особи, якщо вони не суперечать загальним засадам цивільного законодавства. Саме тому постає законо­мірне запитання: чи вправі представництво захищати права юридичної особи, чи потрібно вести мову про захист його інтересів?

  • При відповіді на нього необхідно враховувати, що на рівні процесу­ального законодавства, яке регулює порядок захисту, також відбувається розмежування прав та інтересів юридичної особи шляхом використання словосполучень «охоронювані законом інтереси» (абз. 2 ч. 1 ст. 2 ГПК2), «прав та інтересів юридичних осіб» (ч. 1 ст. 2 КАС3, ст. 4 ЦПК4).

  • Щодо співвідношення суб'єктивного права та інтересу в теорії цивільного права склалися дві точки зору. Представники першої ствер-

  • 1 Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-Ш // Офі­ ційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  • 2 Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-ХП // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  • 3 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 p. № 2747-IV // Відо­ мості Верховної Ради України. - 2005. - № 35-36,37. - Ст. 446.

  • 4 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 p. № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40-41,42. - Ст. 492.

  • джують, що суб'єктивне право включає в себе інтерес1. У свою чергу, прихильники другої вказують на те, що інтерес не входить до струк­тури суб'єктивного права. Причому друга точка зору є домінуючою в літературі2.

  • Отже, на законодавчому і доктринальному рівнях відбувається про­тиставлення категорії інтересу та суб'єктивного права. Тому, зважаючи на наведене положення ст. 95 ЦК відносно повноважень представництва, логічним виглядатиме висновок, що представництво може здійснювати тільки захист інтересів юридичної особи.

  • Утім, видається, що юридична особа, зважаючи на загальну диспози-тивність цивільно-правових норм, не позбавлена можливості вказувати, перш за все, в довіреності керівника представництва, що він як пред­ставник юридичної особи здійснює дії із захисту не тільки інтересів, але й прав юридичної особи. Тобто юридичного значення дії із захисту на­буватимуть у результаті закріплення відповідних повноважень у дові­реності керівника представництва та їх здійснення цією особою.

  • Таким чином, різниця між філіями та представництвами полягає в тому, що повноваження філії є ширшими, вони включають в себе виготовлення продукції, виконання робіт чи надання послуг, зокрема представництво й захист прав та інтересів юридичної особи. Усвою чергу, повноваження пред­ставництва є вужчими і обмежуються тільки представництвом й захистом прав та інтересів юридичної особи.

  • 8.2.3. Можливості створювати інші відокремлені підрозділи юридичної особи

  • Важливе значення має питання щодо можливості створювати інші відокремлені підрозділи юридичної особи. Законодавчими актами до­пускається створення різних відокремлених підрозділів. У першу чергу, така можливість передбачена ГК. Варто зауважити, що в цьому Кодексі не передбачається єдності підходу щодо допустимості створення інших відокремлених підрозділів і встановлення їх відмінностей від філій та представництв. Наприклад, у ч. 4 ст. 64 ГК встановлюється, що підпри­ємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші

  • ' Див. напр.: Мотовиловкер Е. Я. Интерес как сущностный момент субъективного права (цивилистический момент) // Правоведение. - 2003. - № 4. - С. 52 - 62.

  • 2 Детальніше див. напр.: Власова А.В. О соотношении субъективного гражданского пра­ва и интереса // Правоведение. - 2004. - № 3. - С. 179 - 183.

  • i44 ^g&a*-

  • відокремлені підрозділи1. Згідно ж з абз. 1 ч. 2 ст. 58 ГК дозволяється від­криття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв.

  • Тобто на підставі однієї норми допускається створення невичерпно­го переліку відокремлених підрозділів, без наведення їх ознак, відповід­но ж до іншої - тільки філій (відділень) та представництв, причому відбувається ототожнення філій та відділень. У науково-практичній літературі також означені моменти не знаходять належного пояснення, а тільки відбувається розкриття відмінностей філій та представництв, закріплених в ЦК2.

  • Не наводиться таке розмежування й у тих законах, що передбачають створення (існування) таких відокремлених підрозділів як, зокрема: філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (абз 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців», ч. 7 ст. 21 Закону України «Про недержавне пен­сійне забезпечення»3); філії, відділення, представництва (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про кооперацію»)4; філії та відділи (ч. З ст. 7 «Про музеї та музейну справу»)5 та ін.

  • Наведені законодавчі розбіжності не можуть сприяти належному тлумаченню категорії «відокремлений підрозділ». Тому варто з'ясувати, чи існують будь-які відмінності, що дозволили законодавцеві в певних випадках позначати відокремлений підрозділ як відділення або ж навіть вказувати на існування інших відокремлених підрозділів. «Пошук» таких розбіжностей вбачається за доцільне провести на прикладі відді­лень банків, оскільки для них встановлені законодавством певні від­мінності від філій та представництв.

  • Доречно зауважити, що можливість банків створювати відділення не передбачена Законом України «Про банки і банківську діяльність», зокрема ст. 23, котра регулює створення філій та представництв. Про

  • 1 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi.

  • 2 Див. напр.: Хозяйственный кодекс Украины: Научно-практический коментарий / Под общ. ред. А.Г. Бобковой. - Харьков: Издатель ФЛ-П Вапнярчук Н.Н., 2008. - С. 226 - 228.

  • 3 Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 p. № 1057-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст. 372.

  • 4 Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 p. № 1087-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 5. - Ст. 35.

  • 5 Про музеї та музейну справу: Закон України від 29.06.1995 р. № 249/95-ВР // Відомос­ ті Верховної Ради України. - 1995. - № 25. - Ст. 191.

  • них згадується тільки в ч. 2 ст. 79 Закону. Утім, це не стало «перешкодою » для Національного банку України, який при затвердженні Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень1 (далі - Положення НБУ), допустив їх ство­рення і закріпив певні вимоги як щодо філії, так і щодо відділення (гла­ви 9,10 Положення НБУ).

  • Увага! Аналіз вимог, закріплених у Положенні НБУ, до­зволяє стверджувати, що і філії, і відділення можуть здійсню­вати певні види банківських послуг. Тобто, якщо зважити на положення ЦК щодо відокремлених підрозділів, необхідно констатувати, що відділення є не чим іншим, як філією, оскільки воно здійснює певні функції банку.

  • До такого ж висновку призводить і подальше тлумачення Положення НБУ з виокремленням відмінностей, які можна звести до такого:

  • а) для філії передбачається наявність технічних та інших умов для забезпечення її функціонування, здійснення нею відповідних операцій та забезпечення їх належного обліку (пп. «б» п. 9.5 Положення НБУ). У свою чергу, для відділення - існування в банку та/або філії, новоство­ рюваного відділення технічних та інших умов, потрібних для забезпе­ чення функціонування відділення, здійснення ним відповідних операцій та їх належного обліку (пп. «б» п. 10.4 Положення НБУ). Тобто НБУ вбачає одну з відмінностей між філією та відділенням у тому, що відді­ лення не повинне мати відповідних технічних та інших умов для здійс­ нення банківських послуг;

  • б) операції філії банку мають відображатися на окремому балансі (абз. 1 п. 9.3 Положення НБУ). Відповідно операції відділення залежно від його підпорядкованості відображаються на балансі банку або філії (п. 10.3). Таким чином, різниця між філією та відділенням, на думку НБУ, полягає в наявності окремого балансу та підпорядкованості від­ ділення філії або банку;

  • в) необхідна обов'язкова наявність керівника філії, який має відпо­ відний рівень професійної придатності та ділової репутації (п. 9.4, п. 9.10

  • ' Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: Постанова Національного банку України від 31.08.2001 р. № 375 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  • Положення НБУ). Для відділення існування керівника необов'язкове (п. 10.12 Положення НБУ). Отже, критерієм слугує обов'язкова наяв­ність керівника у філії, що відповідає правилам ЦК і відсутність такого у відділення.

  • Як відомо, логічна операція поділу повинна мати в основі певний критерій, який дозволяв би виділити загальне поняття та окремі його частини з притаманними їм ознаками. Такий підхід втілений у ст. 95 ЦК і дозволяє виокремити як загальні ознаки поняття «відокремлений під­розділ», так і його складових - філій та представництв. Відносно відді­лення такі риси не передбачені ЦК і тому видається, що навіть у разі їх встановлення у підзаконних нормативно-правових актах вони не можуть слугувати для розмежування філії та відділення.

  • Зважаючи на наведене, слід відмітити наявність у сучасному україн­ському законодавстві парадоксальної ситуації щодо існування інших відокремлених підрозділів, зокрема відділень. Адже в законодавчих актах не встановлено як кваліфікуючих ознак інших відокремлених під­розділів, так і потреби в їх існуванні, що очевидно потребує вироблен­ня узгодженого підходу та втілення його на законодавчому рівні.

  • 8.3. Диференціація юридичних осіб залежно від умов

  • та можливості створювати філії та представництва

  • Специфіка правового положення того чи іншого виду юридичних осіб унаслідок діяльності, яку вони здійснюють, дозволяє їх диференці­ювати залежно від умов та можливості створювати філії та представ­ництва, на ті, для яких:

  • а) філії та представництва заборонено створювати на певній території. Наприклад, суб'єкти підприємницької діяльності, зареє­ стровані на території спеціальної економічної зони «Закарпаття», не можуть мати філій, відділень, інших відокремлених підрозділів за ме­ жами зони (ч. З ст. 6 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття»)1;

  • б) створення філій та представництв виступає необхідною переду­ мовою для набуття певного статусу. Наприклад, у всеукраїнських благодійних організацій неодмінно мають бути філії, представництва в

  • 1 Про спеціальну економічну зону «Закарпаття»: Закон України від 22.03.2001 р. № 2322-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001 - № 23. - Ст. 111.

  • 4^W7

  • більшості областей України (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про благодій­ництво та благодійні організації»)1;

  • в) філії та представництва неможливо створити в силу їх правової природи. Наприклад, оскільки діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону має поширюва­тися на відповідну територію - місце роботи, навчання або проживан­ня громадян (ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про участь гро­мадян в охороні громадського порядку і державного кордону»)2, то, звичайно, вони не можуть створювати відокремлених підрозділів. Такий само висновок слід зробити й відносно об'єднання співвласників багато­квартирного будинку, діяльність якого спрямована утримання і вико­ристання неподільного та загального майна конкретного багатоквар­тирного будинку3;

  • г) створення філії та представництва допускається за умови дотри­мання відповідних вимог. Наприклад, банк має право відкривати філії та представництва на території України в разі його відповідності ви­могам щодо відкриття філій та представництв, установленим нормативно-правовими актами Національного банку України4 (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність»);

  • ґ) дозволено створювати тільки філії. Наприклад, навчальні за­клади мають право створювати тільки філії (абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України «Про позашкільну освіту»5, ч. 4 ст. 30 Закону України «Про вищу освіту»6), оскільки їх діяльність спрямована на надання освітніх послуг, що повністю виключає самостійне здійснення дій із представ-

  • 1 Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16.06.1997 р. № 531/97- ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 46. - Ст. 292.

  • 2 Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р. № 183S-III // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 40. - Ст. 338.

  • 3 Див.: Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 29.11.2001 р. № 2866-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 10. - Ст. 78.

  • 4 Див.: Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: Постанова Національного банку України від 31.08.2001 р. № 375 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

  • s Про позашкільну освіту: Закон України від 22.06.2000 р. № 1841-Ш // Відомості Верхов­ної Ради України. - 2000. - № 46. - Ст. 393.

  • 6 Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 р. № 2984-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 20. - Ст. 134.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]