- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми
- •§ 2. Створення юридичної особи. Ті установчі документи
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •§ 4. Особисті немайнові права юридичної особи (cm. 94) 80
- •§ 5. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб (статті 91,92). 90
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб (cm. 96) 122
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи (cm. 95) 139
- •§ 9. Припинення юридичних осіб (статті 104,105,106, 107,
- •§ 1. Установи (статті 101, 102,103) 313
- •§ 2. Товариства. Загальні положення (статті 100,113,114,
- •§ 4. Окремі види товариств (cm. 118) 604
- •§ 5. Кооперативи (статті 163,164,165, 166) 647
- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми та види юридичних осіб
- •1.2.1. Організаційна єдність
- •1.2.2. Майнова відокремленість
- •1.2.3. Самостійна майнова відповідальність
- •1.3.2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •1.4.2. Установи
- •2.2.1. Зміст установчих документів
- •2.3.1. Порядок надання документів для державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.2. Вимоги до документів, що надаються для державної реєстрації
- •2.3.3. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.4. Зміни до установчих документів
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •3.1.1. Резервування найменувань юридичної особи
- •3.1.2. Склад найменувань юридичної особи та вимоги до нього
- •3.1.3. Вибір найменування юридичної особи
- •3.1.4. Виникнення права на найменування в юридичної особи
- •3.1.5. Використання права на найменування
- •3.2.1. Значення місцезнаходження
- •3.2.2. Поняття місцезнаходження
- •3.2.3. Юридична адреса
- •3.2.4. Установчі документи і місцезнаходження
- •3.2.5. Особливості місцезнаходження юридичних осіб публічного права
- •3.2.6. Підтвердження місцезнаходження
- •3.2.7. Підтвердження відомостей про юридичну особу
- •3.2.8. Зміна місцезнаходження
- •3.2.9. Правові наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •3.2.10. Інші наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •4.1.1. Право на недоторканність ділової репутації
- •4.1.2. Право на таємницю кореспонденції юридичної особи
- •5.1.1. Аспекти спеціальної правоздатності
- •5.1.3. Виникнення правоздатності юридичних осіб
- •§ 6. Органи юридичних осіб
- •6.2.1. Структура органів товариства
- •6.2.2. Порядок формування органів, їх склад, порядок
- •6.3.1. Компетенція загальних зборів
- •6.3.2. Порядок голосування
- •6.3.3. Порядок скликання загальних зборів
- •6.3.4. Рішення загальних зборів
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи
- •8.1.1. Спільні ознаки філії та представництва
- •8.1.2. Відмінні ознаки філії та представництва
- •8.2.1. Представництво інтересів юридичної особи
- •8.2.2. Захист інтересів юридичної особи
- •8.2.3. Можливості створювати інші відокремлені підрозділи юридичної особи
- •8.4.1. Рішення про створення відокремленого підрозділу
- •8.4.2. Форма рішення
- •8.6.1. Затвердження положення
- •8.9.1. Майно філії як єдиний майновий комплекс (підприємство)
- •8.11.1. Терміни, що вживаються при регулюванні закриття філії або представництва
- •8.11.2. Рішення про закриття відокремленого підрозділу
- •8.14.2. Термінологічні аспекти
- •8.14.3. Реєстрація відокремленого підрозділу3
- •8.14.4. Реєстрація інших відокремлених підрозділів
- •8.14.5. Свідоцтво про реєстрацію
- •8.14.6. Реєстрація філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав
- •8.14.7. Реєстрація відокремлених підрозділів у податкових органах
- •§ 9. Припинення юридичних осіб
- •9.1.1. Реорганізація і схожі правові конструкції
- •9.1.2. Реорганізація та реструктуризація, переформування та ін.
- •9.1.3. Форми реорганізації
- •9.1.4. Заборони реорганізації
- •9.1.5. Обмеження реорганізації
- •9.1.6. Етапи реорганізації
- •9.2.1. Поняття та засади регулювання ліквідації юридичної особи
- •9.2.3. Примусовий порядок ліквідації
- •9.2.4. Банкрутство як особливий порядок ліквідації юридичної особи
- •9.2.5. Ліквідація банків
- •9.2.6. Правові наслідки прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи
- •9.2.7. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора)
- •9.2.8. Задоволення вимог кредиторів
- •9.2.9. Ліквідаційний баланс1
- •9.2.10. Правова доля майна, що залишилося після розрахунків юридичної особи із кредиторами
- •9.2.11. Проведення державної реєстрації припинення юридичної особи
- •9.2.12. Наслідки ліквідації юридичної особи
- •§1. Установи
- •1.2.1. Приватні та публічні установи
- •1.3.1. Мета створення установи
- •2.1.1. Критерії поділу товариств на підприємницькі та непідприємницькі
- •2.1.2 .Визначення поняття «корпорація»
- •2.2.2. Практичне значення поділу понять учасників, засновників акціонерів
- •2.2.3. Окремі вимоги до засновників, учасників
- •2.3.2. Вклад та частка
- •2.3.3. Права учасників господарського товариства
- •2.3.4. Обов'язки учасників товариств
- •3.1.1. Учасники пт
- •3.1.2. Установчий документ пт
- •3.1.3. Організація діяльності пт
- •3.1.4. Вихід учасника з пт
- •3.1.5. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі пт
- •3.1.6. Виключення зі складу учасників
- •3.1.8. Розподіл прибутків та збитків пт між його учасниками
- •3.1.9. Відповідальність учасників пт
- •3.2.1. Склад учасників
- •3.2.2. Установчий документ
- •3.2.3. Порядок формування майна кт
- •3.2.4. Найменування кт
- •3.2.5. Відповідальність повних учасників кт
- •3.2.6. Організація діяльності кт
- •3.2.7. Зміна складу учасників кт
- •3.2.8. Передача частки
- •3.2.9. Виключення учасника
- •3.2.11. Вибуття зі складу учасників з причин, що не залежать від учасника
- •3.2.12. Відповідальність вкладника
- •3.2.13. Розподіл прибутків та збитків кт між його учасниками
- •3.3.2. Кількість учасників тов
- •3.3.3. Договір про заснування тов
- •3.3.4. Статут тов
- •3.3.5. Статутний капітал
- •3.3.6. Частка в статутному капіталі
- •3.3.7. Вклади до статутного капіталу
- •3.3.8. Майно, яке не може бути предметом вкладу до статутного капіталу
- •3.3.9. Зміна предмета вкладу
- •3.3.10. Внесок чужим майном
- •3.3.11. Оцінка вкладів до статутного капіталу
- •3.3.12. Строк сплати вкладу
- •3.3.13. Відповідальність за прострочення або несплату вкладу
- •3.3.14. Захист права товариства на одержання вкладу
- •3.3.15. Документальне оформлення сплати вкладу
- •3.3.16. Наслідки несплати статутного капіталу
- •3.3.17. Зміна розміру статутного капіталу
- •3.3.18. Способи збільшення статутного капіталу
- •3.3.19. Порядок збільшення статутного капіталу
- •3.3.20. Зменшення статутного капіталу
- •3.3.21. Способи зменшення статутного капіталу
- •3) Зменшення номінальної вартості вкладів окремих учасників.
- •3.3.22. Порядок зменшення статутного капіталу
- •3.3.23. Управління тов. Загальні збори учасників
- •3.3.24. Делегування повноважень
- •3.3.25. Порядок скликання зборів
- •3.3.27. Повідомлення учасників про загальні збори
- •3.3.28. Місце проведення зборів
- •3.3.29. Час проведення зборів
- •3.3.30. Реєстрація учасників та кворум
- •3.3.31. Обрання голови і секретаря зборів та їх функції
- •3.3.32. Порядок прийняття рішень. Способи голосування
- •3.3.34. Обрання, повноваження
- •3.3.35. Способи заміщення посад в органах управління
- •3.3.36. Строк повноважень органів управління
- •3.3.37. Способи припинення повноважень органу управління
- •3.3.39. Відмежування відчуження частки
- •3.3.40. Сторони договору відчуження частки в статутному капіталі
- •3.3.41. Придбання частки товариством
- •3.3.42. Відчуження частки третім особам
- •3.3.43. Форма договору про відчуження частки
- •3.3.44. Істотні умови договору про відчуження частки
- •3.3.45. Переважні права учасників та їх захист
- •3.3.46. Спеціальні правові наслідки порушення переважного права купівлі частки
- •3.3.47. Строк реалізації переважних прав
- •3.3.48. Момент виникнення
- •3.3.49. Спадкування частки в статутному капіталі
- •3.3.S0. Умови спадкування
- •3.3.S1. Спадкоємці частки
- •3.3.52. Розрахунки зі спадкоємцями
- •3.3.53. Перехід частки внаслідок
- •3.3.54. Поняття виходу з товариства
- •3.3.55. Попередження про вихід з товариства
- •3.3.56. Заява про вихід
- •3.3.S7. Момент виходу з товариства
- •3.3.58. Правові наслідки виходу з товариства
- •3.3.59. Визначення
- •3.3.60. Виплата частки в натуральній формі
- •3.3.61. Розпорядження правом
- •3.3.62. Виплата частини прибутку товариства
- •3.3.63. Строк виплати частки
- •3.3.64. Поняття виключення з тов
- •3.3.65. Підстави виключення
- •3.3.66. Порядок (процедура) виключення
- •3.3.67. Правові наслідки виключення
- •3.3.68. Захист прав учасника, якого виключено
- •3.3.69. Підстави звернення
- •3.3.70. Порядок звернення стягнення на частку
- •3.3.71. Переважні права учасників
- •3.3.72. Реєстрація змін до статуту
- •3.4. Акціонерні товариства
- •3.4.1. Особливості at як юридичної особи
- •3.4.3. Найменування at
- •3.4.4. Місцезнаходження at
- •3.4.5. Засновники та акціонери at
- •3.4.6. Права акціонерів
- •3.4.7. Право на дивіденди
- •3.4.8. Переважне право
- •3.4.9. Право на викуп акцій
- •3.4.11. Створення at
- •3.4.12. Засновницький договір
- •3.4.13. Статут at
- •3.4.14. Відповідальність засновників
- •3.4.15. Статутний капітал at
- •3.4.16. Управління в at
- •3.4.17. Наглядова рада товариства
- •3.4.18. Виконавчий орган at
- •3.4.19. Аудиторська перевірка. Інші форми контролю в at
- •3.5.1. Аг як суб'єкти державного сектора економіки
- •3.5.2. Різновиди at, єдиним засновником яких є держава
- •§ 4. Окремі види товариств
- •4.1. Залежні господарські товариства. Холдинги
- •4.1.2. Холдингові компанії
- •4.2.1. Визначення приватного підприємства
- •4.2.2. Право на майно
- •4.2.3. Відповідальність засновника за боргами пп
- •4.2.4. Відчуження майнових прав, які належать засновникам пп
- •4.2.5. Спадкування майна пп
- •4.3.1. Правовий статус підприємства з іноземними інвестиціями
- •4.3.2. Критерії віднесення товариства до ші
- •4.3.3.Учасники піі
- •4.3.4. Статутний капітал пп
- •4.3.5. Створення піі
- •4.3.6. Державна реєстрація піі
- •4.3.7. Здійснення підприємницької діяльності ші
- •4.3.8. Право власності. Право інтелектуальної власності пп
- •4.4.1. Товарні біржі
- •4.4.2. Фондові біржі
- •§5. Кооперативи
- •5.3.1. Члени та засновники кооперативу
- •5.3.2. Порядок створення кооперативів
- •5.3.3. Статут кооперативів
- •5.3.4. Органи управління кооперативу та їх компетенція
- •5.3.5. Об'єкти права власності членів виробничих кооперативів
- •5.3.6. Право членів кооперативу на отримання частини прибутку кооперативу
- •§ 6. Непідприємницькі товариства
- •6.3.1. Об'єднання громадян
- •6.3.2. Громадські організації
- •6.3.3. Спортивні громадські організації
- •6.3.4. Молодіжні та дитячі громадські організації
- •6.3.6. Творчі професійні об'єднання
- •6.3.7. Інші професійні об'єднання
- •6.3.8. Організація роботодавців
- •6.3.9. Політичні партії
- •6.4.1. Право релігійної організації на своє майно
- •Цивільний кодекс україни:
170 ^g&a^-
Таким чином, створення філій та представництв регулюється правом держави місцезнаходження юридичної особи, а їх діяльність - українським законодавством щодо юридичних осіб.
Однак законодавством України передбачено винятки у вигляді обов'язку іноземної юридичної особи створити відокремлений підрозділ для здійснення певної діяльності (наприклад, відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»' готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво) або ж з його наявністю для набуття певних прав (наприклад, згідно з ч. З ст. 129 ЗК2 продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України).
8.14.2. Термінологічні аспекти
Аналіз законодавства дозволяє констатувати відсутність єдиного підходу до визначення відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб. У нормативних актах використовуються різні позначення для таких відокремлених підрозділів. Зокрема, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи підприємств (ч. З ст. 117 ГК), філії та інші відокремлені підрозділи іноземні юридичних осіб (ч. 1 ст. З Закону України «Про режим іноземного інвестування»)3, представництва, філії іноземних компаній (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»), структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності або представництва (абз. 5 ч. 1 ст. З, ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»)4, постійне представ-
' Про внесення змін до Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»: Закон України від 04.10.2001 р. № 2761 -III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 6. - Ст. 40.
2 Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4. - Ст. 27.
3 Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 19. - Ст. 80.
4 Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
ництво (п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)1, постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній (ЗаконУкраїни «Про страхування»)2 та ін.
Звичайно, наведений термінологічний «калейдоскоп» не надає можливості однозначно застосовувати норми законодавства і визначити правове положення таких відокремлених підрозділів. Аналіз законодавства дозволяє стверджувати про відсутність єдиного понятійного апарату, а використання певного терміну для позначення відокремленого підрозділу обумовлене метою нормативного акта, в якому він вживається. Особливо яскраво це простежується при аналізі порядку та виявлення значення реєстрації відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб.
8.14.3. Реєстрація відокремленого підрозділу3
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 4). Тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не поширюється на правовідносини щодо реєстрації відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб і окремим законом має бути встановлено порядок проведення акредитації.
Такі правила дійсно встановлені, але вони носять настільки розрізнений характер, що створюють більше плутанини, ніж ясності щодо органів реєстрації та її значення.
Згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (абз. 1 ч. 18 ст. 5) акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Реєстрацію представництв інших іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснює центральний
Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
Про внесення змін до Закону України «Про страхування»: Закон України від 07.07.2005 р. № 2774-IV // Відомості Верховної Ради України. - 200S. - № 37. - Ст. 447. У цьому пункті поза увагою залишено розгляд реєстрації філій страховиків іноземних юридичних осіб, оскільки можливість створювати такий відокремлений підрозділ виникне через п'ять років після вступу України до Світової організації торгівлі.
орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
Окрім цього, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України (п. 2.5 ст. 2). Родзинкою такого публічного регулювання виступив п. 22.20 ст. 22 вказаного Закону, в якому передбачено, що у зв'язку з введенням обов'язкової реєстрації постійних представництв нерезидентів в якості платників податку державна реєстрація таких постійних представництв нерезидентів з моменту набрання чинності цим Законом не застосовується у тому числі в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України1 або інших органах державної влади.
За наявності наведених законодавчих положень закономірним є існування колізії норм щодо реєстрації відокремлених підрозділів юридичної особи. Це наглядно підтверджується й різноманітними листами та роз'ясненнями державних органів. В одному з таких листів Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вказує, що ситуація з реєстрацією постійних представництв нерезидентів залишається невирішеною2.
Міністерство економіки, у свою чергу, зазначає, що у зв'язку з введенням обов'язкової реєстрації постійних представництв нерезидентів платниками податку податковими органами України державна реєстрація таких постійних представництв нерезидентів не застосовується ні в Міністерстві економіки України, ні в інших органах державної влади. Міністерство економіки України за бажанням іноземного суб'єкта господарської діяльності відкриває представництва без наміру здійснення господарської діяльності на території України, а Державна податкова адміністрація України реєструє постійні представництва нерезидентів в Україні, які здійснюють господарську діяльність3.
1 Зараз Міністерство економіки України.
2 Про реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 26.06.2007 р. № 4636 // Бухгалтер. - 2007. - № 28.
3 Щодо надання роз'яснення з питань державної реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України: Лист Міністерства економіки України від 07.08.2007 р. № 135-2S/1079 // БД «НАУ- ЕКСПЕРТ». Версія: 9.5.1.0.
Тобто Міністерство економіки України вважає, що законодавством розмежовано проведення реєстрації цих відокремлених підрозділів залежно від того, чи здійснює відокремлений підрозділ господарську діяльність. Якщо екстраполювати на викладені позиції поділ відокремлених підрозділів, то вийде, що філія, оскільки вона здійснює діяльність, має реєструватися в Державній податковій адміністрації України, а представництво - в Міністерстві економіки України.
Однак такий висновок зроблено поза юридичною сутністю нормативних актів, на яких він ґрунтується. При тлумаченні цієї ситуації слід враховувати таке.
По-перше, у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (який, до речі, містить спеціальні норми щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності) встановлено, що будь-яке представництво підлягає реєстрації. При цьому не передбачається поділу відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб з правом і без здійснення господарської діяльності.
По-друге, підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати законам, на підставі яких вони приймаються, та підзаконним актам, що мають вищу юридичну силу. При прийнятті нової редакції Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні1 в п. 1.2 було вказано, що реєструється представництво без наміру здійснення господарської діяльності. Відповідно в разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва (п. 13 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні).
Однак Міністерство економіки не зважило на відсутність такого поділу в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність »і на його повноваження, закріплені в Положенні про Міністерство економіки України, де встановлено, що міністерство проводить у встановленому порядку реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господар-
1 Про внесення змін до Наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996 р. № 30: Наказ Міністерства економіки України від 15.06.2006 р. № 179 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 48. - Ст. 2006.