Мінімальний розмір статутного капіталу для ТОВ - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заро­бітної плати, діючої на момент створення ТОВ (ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»). У подальшому, у разі збільшення мінімального розміру заробітної плати, статутний капітал змінювати не потрібно.

3.3.6. Частка в статутному капіталі

Істотною ознакою ТОВ, як і інших господарських товариств, є те, що статутний капітал, поділений на частки.

Частки в статутному капіталі визначаються вартістю вкладу кожного учасника. Мінімального розміру частки або кратності законом не визна­чено. Незалежно від виду вкладу, частка визначається в грошових одини­цях України, гривнях, і у відсотках. Розмір частки кожного учасника фіксується в статуті, де зазначення цих відомостей є обов'язковим.

Правова природа частки в статутному капіталі в ЦК України не роз­кривається. На нашу думку, частка в статутному капіталі - це спосіб виміру обсягу (ступеня) участі в господарських товариствах.

§ Увага! Частка в статутному капіталі - це об'єкт ци­вільних правовідносин, який засвідчує участь у товаристві. У системі об'єктів цивільних прав частку в статутному

капіталі можна віднести до категорії майнового права. При цьому слід ураховувати, що право участі в товаристві за ЦК України є окремим правом, а тому його слід розглядати окремо.

Частка має кількісні та якісні характеристики. Кількісною характе­ристикою частки є її вартість. Можна виділяти три види вартості: но­мінальну, дійсну, ринкову.

Номінальна вартість частки - це її вартість, визначена статутом. Як правило, номінальна вартість частки учасника дорівнює сумі його внес­ку до статутного капіталу. Номінальна вартість частки змінюється вна­слідок збільшення або зменшення розміру статутного капіталу або внаслідок придбання чи відчуження частини частки.

У процесі діяльності товариства вартість його активів може змінюва­тися, що впливає на реальну цінність частки. З урахуванням цих змін ви­значається дійсна вартість частки - це вартість частини майна товариства, пропорційна розміру частки. Дійсну вартість частки слід використовува­ти для проведення розрахунків з учасниками у разі виходу (ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»), виклю­чення (ст. 64 ЗаконуУкрайта «Про господарські товариства»), обов'язкового викупу часток, відшкодування збитків, завданих власникам частки та в усіх інших випадках, якщо інший порядок розрахунку вартості частки не вста­новлений законом або установчими документами.

Ринкова вартість частки - це її вартість, визначена з урахуванням по­питу і пропозиції. Ця вартість застосовується під час укладення договорів про відчуження часток. Сторони договору можуть оцінити її на власний розсуд, за домовленістю між собою. На ринкову вартість частки впливають не лише майновий стан товариства, але й фактори немайнового характеру: стан на ринку, динаміка та перспективи розвитку товариства, прибутковість, репутація керівників та працівників тощо. Ринкова вартість може істотно перевищувати номінальну та дійсну вартість частки.

Якісною характеристикою частки є її розмір, тобто відношення номі­нальної вартості частки до розміру статутного капіталу. Розмір частки зазначається у відсотках (або дробах) і визначає обсяг корпоративних прав та обов'язків кожного з учасників, ступінь їх корпоративного конт­ролю за діяльністю товариства. Так, учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі (ст. 58