відкрито рахунок подавця; довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно із законом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта господарської діяльності.
Увага! Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально посвідчені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено інше.
За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності з них стягується плата в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»). Такий розмір плати передбачається в Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні (п. 4) і становить 2500 доларів США.
За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності або відмову в його реєстрації.
8.14.5. Свідоцтво про реєстрацію
Свідоцтво про реєстрацію представництва видається після подання документів, що відповідають вимогам цієї Інструкції, до Міністерства, але не пізніше ніж через 60 робочих днів з моменту сплати державного збору (п. 6 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні).
У разі відмови центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики зареєструвати представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановлений шістдесятиденний строк іноземний суб'єкт господарської діяльності може оскаржити таку відмову в суді.
8.14.6. Реєстрація філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав
Реєстрація філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав здійснюється Міністерством юстиції України. Постанова КМУ «Про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових)
організацій зарубіжних держав в Україні» встановлює порядок та документи необхідні для такої реєстрації . За проведення такої реєстрації сплачується збір у розмірі 500 доларів СІЛА. За реєстрацію структурних осередків громадських організацій інвалідів розмір реєстраційного збору знижується на 50 відсотків, а структурні осередки дитячих громадських організацій від сплати реєстраційного збору звільняються.
У разі реєстрації структурного осередку заявникові видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка. Дані про реєстрацію вносяться до Реєстру об'єднань громадян, що ведеться Міністерством юстиції2.
Державна реєстрація філії та представництва міжнародних благодійних організацій проводиться органами юстиції на місцях (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»).
8.14.7. Реєстрація відокремлених підрозділів у податкових органах
Така реєстрація зумовлена виконанням державою публічних функцій з оподаткування, у зв'язку з чим встановлено обов'язок відокремлених підрозділів зареєструватися платниками податку на прибуток. Процедура реєстрації передбачена Положенням про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток3. Факт реєстрації постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток підтверджується свідоцтвом, яке видається податковим органом за його місцезнаходженням.
1 Про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 145 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. У зв'язку зі створенням Єдиного реєстру громадських формувань дані вноситимуться до вказаного реєстру. Див.: Положення про Єдиний реєстр громадських формувань: Наказ Міністерства юстиції України від 19.12.2008 р. № 2226/S // Офіційний вісник України. - 2008. - № 99.
3 Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток: Наказ Державної податкової адміністрації України від 12.08.1997 р. № 293 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
17*^^*^
§ 9. Припинення юридичних осіб
Стаття 104. Припинення юридичної особи
1. Юридична особа припиняється в результаті пере-дання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Стаття 105. Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи
1. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
2. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають ко місію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинен ня юридичної особи відповідно до цього Кодексу.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.
З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявления кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з
дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє'!* про припинення юридичної особи.
Стаття 106. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи
1. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
2. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Стаття 107. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення
1. Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.
Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступ-ництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.
Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.
Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.
Стаття 108. Перетворення юридичної особи
1. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
2. У разі перетворення до нової юридичної особи пере ходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридич ної особи.
Стаття 109. Виділ
1. Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. 2. До виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.
Стаття 110. Ліквідація юридичної особи
1. Юридична особа ліквідується:
1) за рішеннями учасників або органу юридичної особи,
уповноваженого на це установчими документами, в тому
числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено
юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також
в інших випадках, передбачених установчими документами;
2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
2. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.
З.Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
4. Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.
Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
1. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний лік-\и^й») відаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
2. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквіда ційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадять ся зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквіда ційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
3. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідацій на комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішен ня про ліквідацію юридичної особи.
4. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволен ня вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або
законом.
5. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдино го державного реєстру запису про її припинення.
W 1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій чер-2говості:
у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4)у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі
вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Припинення юридичної особи згідно зі ст. 104 Цивіль-
' ного кодексу України (далі - ЦК) може відбуватися двома
й£» шляхами: в результаті передают всього свого майна, прав
та обов'язків іншим юридичним особам (правонаступни-
цтва) та внаслідок ліквідації. В останньому випадку замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном (у тому числі правами та обов'язками).
Звертає на себе увагу те, що в ЦК вживається вираз «припинення юридичної особи», в той час як у ГК України (ст.59 та ін.) зазначається на «припинення діяльності суб'єкта господарювання». Перший термін є вірним, оскільки помилково стверджувати про те, що юридичної особи вже не існує, бо припинилася її діяльність. Юридична особа може не здійснювати свою діяльність протягом певного часу внаслідок різних причин, у тому числі коли таке здійснення діяльності забороняється законом, але тим не менш юридична особа як така ще існує. Прикладом є припинення діяльності юридичної особи, визнаної банкрутом (абз.1 ч.І ст.23 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), що не тягне за собою припинення самої юридичної особи.
Отже, припинення юридичних осіб є антиподом їх створення. Як уживається термін «створення юридичних осіб», так і правильним є вираз «припинення юридичних осіб». Однак як антиподи поняття створення та припинення юридичних осіб тісно пов'язані між собою. Так, створення юридичних осіб відбувається як у первісний спосіб (з початку, з «нуля» - ст.87 ЦК), так і в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам (правонас-тупництва-ч. 1 ст. 104 ЦК). Наслідком цього є припинення юридичної особи, майно якої передане іншій особі - правонаступнику.
9.1. Реорганізація юридичних осіб
Незважаючи на те що ЦК 2003 року відмовився від терміну «реорганізація» юридичної особи, він так само, як і раніше, продовжує вживатися і в численних законах, і в підзаконних нормативно-правових актах, і в літературі, і в побуті. Використовується він і в ГК. Та й трапляється використання цього терміну в самому ЦК, наприклад у п. 4 ч. 1 ст. 129.
До набрання чинності ЦК України реорганізація розумілася як вид припинення юридичної особи, причому припинення з правонаступ-ництвом, що відрізняє її від другого виду припинення - ліквідації. Сьогодні ми все частіше зважуємо на те, що реорганізація є не лише