406 Ъфи%^

Якщо учасник вийшов з ПТ після набрання чинності ЦК України, то у визначенні розміру частки, належної йому до сплати, господарські суди повинні керуватись положеннями ст. 130 ЦК України¹.

3.1.8. Розподіл прибутків та збитків пт між його учасниками

Прибутки та збитки ПТ розподіляються між його учасниками за загальним правилом пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі. Однак у засновницькому договорі або за домовленістю учасників може бути встановлено інший порядок такого розподілу.

Відповідно до роз'яснень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності частина прибутку, яку одержують учасники ПТ, не належить до фонду оплати праці, і з цих сум внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлени­ми похованням, не справляються².

3.1.9. Відповідальність учасників пт

За загальним правилом (ст. 96 ЦК) юридична особа відповідає за свої­ми зобов'язаннями всім належним їй майном. Учасник (засновник) юри­дичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юри­дична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом.

Для ПТ законом встановлена така відповідальність учасника. Питан­ня відповідальності учасників ПТ за боргами товариства врегульовано ст. 124 ЦК та ст. 74 Закону «Про господарські товариства». Вона настає тільки в разі недостатності в ПТ майна для задоволення вимог креди­торів у повному обсязі.

Факт недостатності майна ПТ для задоволення вимог кредиторів ви­являється лише при його ліквідації, у тому числі в процедурі банкрутства. У цьому випадку учасники ПТ солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Со­лідарна повна відповідальність усіх учасників є визначальною ознакою

¹ Пункти 3.6, 3.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про прак­ тику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» // Вісник господарського судочинства. - 2008. - № 1.

² Лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 20.12.2005 р. № 07-35-2255 // Вісник законодавства України. - 2006.-№12.

~*&Щ?&407

ПТ. Така відповідальність є обов'язковою і не може бути зміненою за домовленістю сторін. Безпосереднє звернення стягнення на майно учас­ників без звернення до товариства є неприпустимим.

ЦК по-різному вирішує питання відповідальності учасника, що ви­йшов з ПТ, та учасника, який ввійшов до складу ПТ. Учасник, що вийшов з ПТ, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років із дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув з товариства.

Слід звернути увагу, що Закон «Про господарські товариства» вза­галі не визначає строку, впродовж якого учасник, який вийшов, відпо­відає за боргами ПТ. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва також роз'яснює, що учасник не зобов'язаний сплачувати борги ПТ, якщо дії, учинені товариством, що спричинили негативні наслідки для нього, відбулися після його виходу¹.

Що ж стосується учасника, який вступив у товариство, то він відпо­відає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство. Закон виходить з того, що незнання нового учасника про борги товариства, які виникли до його вступу, не звільняє його від відповідальності за цими боргами.

3.1.10. Ліквідація ПТ

Ліквідація ПТ здійснюється в загальному для всіх юридичних осіб порядку, установленому статтями 110-112 ЦК. З особливостей при­пинення саме цієї юридичної особи ст. 132 ЦК передбачає ситуацію, коли в ПТ залишається один учасник. Цей учасник має право протягом шести місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство на інше господарське товариство в по­рядку, установленому ЦК. Це пояснюється тим, що ЦК не передбачає можливості існування ПТ - корпорації однієї особи.

3.2. Командитні товариства

Крім ЦК (статті 133-139) правовий статус командитних товариств

регулюється частинами 6,7 ст. 80 ГК та статтями75-83 Закону «Про

господарські товариства».

¹ Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.02.2002 р. № 2-222/1051 // Орієнтир. - 2002. - № 21; Вісник законодавства України. - 2002. - № 23.